Справа № 2а-9971/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
суддів Житняк Л.О., Артюх О.М.
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника позивача Сетченко С.М.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –Чернігівська МДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення доплати до середнього заробітку в розмірі 122,02 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачу у зв’язку з переведенням його на нижче оплачувану посаду та на підставі ст. 114 Кодексу законів про працю України в травні 2007 року була виплачена доплата до попереднього середнього заробітку в сумі 122,02 грн. Відповідач звернувся з заявами до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області щодо дотримання Чернігівською ЧМДПІ законності при призначенні його в січні 2007 року на посаду оперуповноваженого відділення боротьби з суб’єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності та повноти виплати доплати до попереднього заробітку. На підставі заяви ОСОБА_1 ДПА в Чернігівській області було проведено перевірку з зазначеного питання та було виявлено факт безпідставної доплати до середнього заробітку в сумі 122,02 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі та додатково пояснив, що при призначенні відповідача на іншу посаду відбувся перерахунок суми належного грошового утримання, внаслідок чого Чернігівською МДПІ було здійснено рахункову помилку та добровільно, але безпідставно виплачено ОСОБА_1 доплату до попереднього середнього заробітку в розмірі 122,02 грн.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі та пояснив, що 14 вересня 2009 року Чернігівським окружним адміністративним судом було винесено рішення по справі №2а-10201 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської МДПІ, згідно якого судом встановлено факт правомірності нарахування йому доплати в розмірі 122,02 грн., але рішення не вступило в законну силу, оскільки оскаржене до Київської апеляційного адміністративного суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рапорту ОСОБА_1 наказом Чернігівської МДПІ від 26.01.2007 року №21-о «Про призначення працівників ВПМ Чернігівської МДПІ»відповідача було призначено на посаду оперуповноваженого відділення боротьби з суб’єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, зі звільненням з посади старшого оперуповноваженого сектору протидії незаконного відшкодування ПДВ Чернігівського районного відділу податкової міліції Управління податкової міліції ДПА в Чернігівській області. Тобто, призначення на посаду відбулось з пониженням у посаді в зв’язку із організаційно-штатними змінами і за згодою ОСОБА_1, про що свідчить його рапорт від 09.01.2007 року.
На момент розгляду справи в суді ОСОБА_1, капітан податкової міліції, наказом ДПА в Чернігівській області №116 від 22.05.08 року звільнений з посади оперуповноваженого відділення боротьби з суб’єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Чернігівської МДПІ, у запас по п. 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114.
Судом встановлено, що у травні 2007 року у зв’язку з переведенням його на нижче оплачувану посаду та на підставі ст. 114 Кодексу законів про працю України відповідачу було виплачено доплату до розміру попереднього середнього заробітку в сумі 122,02грн.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника позивача на протязі лютого-березня 2009 року відповідачем було подано п’ять заяв до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області щодо проведення перевірки дотримання законодавства про оплату праці при переведенні його з однієї посади на іншу в січні 2007 року.
На підставі вказаних заяв ДПА в Чернігівській області було проведено перевірку Чернігівської МДПІ із зазначеного питання, за результатами якої встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу податкової міліції не поширюються норми Кодексу законів про працю України, а тому доплата до попереднього середнього заробітку на загальну суму 122,02 грн. проведена ОСОБА_1 в травні 2007 року є безпідставною та підлягає негайному відшкодуванню Чернігівській МДПІ, що підтверджується копією листа ДПА в Чернігівській області від 31.03.2009 року № 2168/7/14-012.
На адресу відповідача від 13.04.2009 року за вих. №518/1/05-006 Чернігівською МДПІ було надіслано лист ОСОБА_1 про безпідставність виплаченої йому доплати згідно ст.114 КЗпП в розмірі 122,02 грн. та необхідності повернення вказаної суми.
Позивач в судовому засіданні підтвердив факт добровільної виплати відповідачу вказаної суми та відсутності недобросовісності з боку відповідача та наполягав на тому, що при призначенні відповідача на іншу посаду та здійсненні йому перерахунку суми належного йому грошового утримання ним було здійснено рахункову помилку.
Відповідно до ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435 не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність рахункової помилки при наданні доплати до попереднього середнього заробітку ОСОБА_1, що cтала підставою для неправомірної виплати з наступних підстав.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов’язані з обчисленням помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.
Суд вважає, що рахункова помилка та лічильна помилка є тотожні поняття.
Відповідачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження факту існування рахункової помилки у виплаті відповідачу зазначеної доплати, а навпаки як в позовній заяві, так і в письмових та усних поясненнях відповідач стверджує, що при здійсненні виплати відповідачу в розмірі 122,02 грн. була допущена помилка в застосуванні норми статті 114 КЗпП. Зазначене також підтверджується і листом ДПА в Чернігівській області від 31.03.2009 року № 2168/7/14-012, наявного в матеріалах справи.
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Чернігівській міжрайонній державній податковій інспекції до ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 –відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі –03.11.2009р.
Головуючої судді: Падій В.В.
Суддів: Артюх О.М.
Житняк Л.О.