ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-19/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мачульського В. В.,
при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Бондаренко В.В., Назарук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльської міжрайонної податкової інспекції про скасування Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Любомльської міжрайонної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762303 від 27 листопада 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. На підставі проведеної перевірки відповідачем винесено Рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000762303 від 27.11.2009 року в розмірі 1934,40 грн. Вважає дане рішення неправомірним, оскільки перевірка проведена податковими інспекторами з порушенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: без повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу, вважає, що плановий або позаплановий захід повинен здійснюватись у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Акт перевірки є упередженим та безпідставним, оскільки не було допущено порушення ведення обліку товарних залишків на суму 967,20 грн.
Позивач в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Суду пояснив, що накладні на товар в сумі 967,20 грн. знаходились в нього, оскільки він взяв їх для проведення перерахунків. Просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнала повністю. В письмових запереченнях та усних поясненнях посилаються на те, що перевірка СПД ОСОБА_1 була проведена відповідно до плану роботи ДПА, згідно направлень, на підставі діючого законодавства. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до направлення № 010216 від 16.11.2009 року та № 010217 від 20.11.2009 рику виданого Любомльською МДПІ у Волинській області інспекторам податкової служби Грицюк І.О. та Назарук Ю.В. відповідно, доручено вище вказаним інспекторам провести планову перевірку суб’єкта господарювання ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) з питань дотримання Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
З п.10 плану перевірок відділу оперативного контролю за здійсненням розрахунків операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Любомльської ДПІ за листопад 2009 року, вбачається що СПД ОСОБА_1 підлягав перевірці.
Згідно акту перевірки № 100136 від 25.11.2009 року суб’єкта господарювання ОСОБА_1 встановлено, що перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_5, в ході перевірки виявлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 967,20 грн., накладні та документи, які підтверджують походження товарів, що реалізуються в магазині відсутні.
З даним актом ознайомлена продавець ОСОБА_5, яка письмово вказала в акті, що зауважень до акта та перевіряючих не має. Один примірник акту нею отриманий.
Як зазначено в преамбулі Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
За результатами перевірки відповідачем Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762303 від 27.11.2009 року до підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних фінансових санкцій в розмірі 1934,40 грн.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
Суд не приймає посилання позивача на те, що накладні на товар в сумі 967,20 грн. фактично були та знаходились в нього, оскільки згідно відомостей доданих до акту перевірки від 25.11.2009 року вбачається, що накладні на товар в сумі 967,20 грн. в магазині на час проведення перевірки відсутні.
Крім того, з письмового пояснення продавця ОСОБА_5 від 25.11.2009 року вбачається, що відсутність накладних на момент перевірки на місці реалізації товару пояснює тим, що підприємець забрав накладні для складання звіту.
Згідно ст.21 цього Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за
цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд також, не приймає до уваги посилання позивача на порушення податковими інспекторами при проведенні перевірки Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій є спеціальним. Крім того, ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна,
банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час
проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При вирішенні справи суд дійшов висновку, що обставинам, які стали підставою для винесення рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції № 0000762303 від 27.11.2009 року в акті дана вірна юридична кваліфікація. Формулювання застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» є правильним і таким, що відповідає чинному законодавству України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій.
Оцінюючи зібрані та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафної (фінансової) санкцій прийняте відповідачем на підставі виявлених в ході перевірки порушень та відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», відповідачем не було порушено права та законні інтереси позивача з ознак, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 3,21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг ”, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762303 від 27 листопада 2009 року, відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 02 лютого 2010 року. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський