ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року Чернігів Справа № 825/438/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Демусенко А.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-1 Мозирко В.О.,

представника відповідача-2 Гаршина В.М.,

представника відповідача-2 Деркач Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішень, скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення майнової і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішень, скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення майнової і моральної шкоди.

В судове засідання 05.02.2019 позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-1 приймати будь-яке рішення на користь третіх осіб щодо спірних земельних ділянок, які є частиною предмету цього позову, та/або їх частин, а саме - щодо земельних ділянок, зазначених у п.14 і п.15 рішення відповідача-1 "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою…" №22/VII-23 від 17.08.2017 і п.6 його рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою…" №24/VII-20 від 26.10.2017 та/або їх частин, та заборонити відповідачу-2 надавати будь-які висновки щодо таких ділянок та/або їх частин.

Вказана заява обґрунтована тим, що у разі прийняття рішення на користь третіх осіб, без вжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача. Також позивач вказує, що є очевидними ознаки протиправності рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідачі проти задоволення вказаної заяви заперечили за її необґрунтованістю.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Перевіривши зазначені у заяві доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, а також оцінивши докази, які подано на обґрунтування поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки, за переконанням суду, у поданій заяві позивач не наводить фактів, які б свідчили про наявність обставин для вжиття заходів забезпечення позову, а саме не вказано обґрунтувань та не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Доводи позивач щодо імовірного прийняття відповідачами висновків та рішень щодо передання спірних земельних ділянок повністю або частково у приватну власність третім особам базуються виключно на особистих припущеннях та жодними доказами не підтверджуються.

Крім того, підставою для звернення з заявою про забезпечення позову є встановлення факту протиправності та незаконності оскаржуваних рішень, що має бути досліджено при вирішенні справи по суті.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя Л.О. Житняк