ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 лютого 2019 року

справа №812/482/17

адміністративне провадження №К/9901/40882/18, № К/9901/40884/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Сталь» та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В., Чебанова О.О.

у справі № 812/482/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Сталь» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України), в якому просило (з урахуванням збільшення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати тринадцять податкових повідомлень-рішення податкового органу від 31 жовтня 2016 року та 22 листопада 2016 року, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення позивачем термінів подання податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток.

13 липня 2017 року постановою Луганського окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог Товариству відмовлено у повному обсязі, з мотивів того, що наявність сертифікатів Торгово-промислової палати про форс - мажорні обставини не свідчить про протиправність оскаржуваних рішень та не має наслідком їх скасування.

12 вересня 2017 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства задоволені частково, задовольнити частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення від 31 жовтня 2016 року № 0000264000, яким застосовано штраф у розмірі 170 грн., від 22 листопада 2016 року № 0000804000 яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн., № 0000774000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн., № 0000854000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн., № 0000824000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн., № 0000784000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн., № 0000834000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн.; № 0000764000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн.; № 0000844000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн.; № 0000864000, яким застосовано штраф у розмірі 1020 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У жовтні 2017 року позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неповну оцінку судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, невірне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення.

У грудні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити у повному обсязі.

5 січня 2018 року від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач викладає доводи, які збігаються з доводами касаційної скарги, наголошує на правомірності своїх рішень, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.

Від Товариства відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

24 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 17 жовтня 2017 року та витребувано справу № 812/482/17 з Луганського окружного адміністративного суду.

14 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано справу № 812/482/17 з Луганського окружного адміністративного суду.

12 грудня 2017 року справа № 812/482/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 березня 2018 року справа № 812/482/17 разом із матеріалами касаційних проваджень К/9901/40884/18, К/9901/40882/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційних скарг.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції частково не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне акціонерне товариство «Сталь» (до 12 травня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Сталь») зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 13386478, місце знаходження Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 27 (до 22 липня 2015 року Луганська область, м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд 107-Д).

10 жовтня 2016 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, якою встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки №32/28-05-40/13386478, на підставі якого керівником податкового органу 31 жовтня 2016 року згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомленням-рішенням від 31 жовтня 2016 року № 0000264000, яким застосовано штраф у розмірі 170,00 грн. з посиланням на встановлене порушення за даними інформаційних баз контролюючого органу (том 1 арк. справи 85).

31 жовтня 2016 року податковим органом проведено дванадцять камеральних перевірок, кожна з яких оформлена окремим актом перевірки, який став підставою для прийняття окремого податкового повідомлення рішення прийнятого керівником податкового повідомлення - рішення згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.4 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України з урахуванням даних інформаційних баз контролюючого органу із посиланням на встановлене порушення підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 цього кодексу.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000804000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000774000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000854000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000824000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000784000 на застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000834000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000764000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2015 року податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000844000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року та податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000864000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000874000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік та податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000814000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

За несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств за 2015 рік та податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2016 року № 0000794000 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

Факти порушення строків подання податкової звітності не є спірним між сторонами. Проблемним питанням даної справи є правомірність застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на наявність сертифікатів №614, №615 (висновків) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати від 23 вересня 2014 року , які настали з 18 липня 2014 року (том 1 арк. справи 67-70).

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 102.6 статті 102 Податкового кодексу України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема, за положеннями підпункту 102.6.4 цього пункту, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Підпунктом 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Згідно з пунктом 102.7 Податкового кодексу України дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на: платників податків - фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за № 84/18822, затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до Наказу № 1044 обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) це непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що продовження граничних строків для подання, зокрема, податкової декларації, здійснюється якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами.

Згідно з підпунктом 5.4 пункту 5 цього Порядку відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації може бути пов'язана з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Сертифікатом ТПП України №615 від 23 вересня 2014 року відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 18 липня 2014 року для Товариства при здійсненні господарської діяльності на території м. Луганськ щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції висновувався на тому, що 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За змістом статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Стаття 10 Закону № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання сертифікату Торгово-промислової палати про засвідчення форс мажорних обставин.

Сертифікат (висновок) від 23 вересня 2014 року № 3255/05-4, засвідчує настання обставин непереборної сили з 18 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території м. Луганська щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, на момент видачі сертифікату форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Сертифікат від 23 вересня 2014 року № 3257/05-4 засвідчує настання обставин непереборної сили з 18 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території м. Луганська щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, на момент видачі сертифікату форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

За висновком суду апеляційної інстанції після переміщення Товариства до м. Сєвєродонецька і реєстрації змін в статуті підприємства щодо нової юридичної адреси (22 липня 2015 року) позивач повинен був звернутися до Торгово-промислової палати України з заявою про надання сертифікатів (висновків) із засвідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за приписами Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин в редакції від 18 грудня 2014 року.

Суд визнає неприйнятними доводи податкового органу про необхідність звернення позивача до податкового органу із заявою в порядку пункту 102.6 Податкового кодексу України, оскільки наявність чи відсутність такого звернення не спростовують факту настання для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору) з 18 липня 2014 року, що підтверджено сертифікатами Торгово-промислової палати України від 23 вересня 2014 року, та, як наслідок, факту звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань відповідно до прямої норми, що діє на час проведення антитерористичної операції в розумінні Закону № 1669.

Оцінюючи доводи позивача та відповідача викладені у касаційних скаргах Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення спору та не досліджені зібрані у справі докази, що доводить порушення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, обумовлює скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, судами попередніх інстанцій не встановлені податкові правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, які покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. Не доведені підстави об'єднання у межах розгляду цієї справи тринадцяти окремих податкових повідомлень-рішень, кожна з яких є окремим актом індивідуальної дії. Не встановлені обставини та момент зміни місця перебування податковим органом на обліку якого перебуває позивач, як платник податків, не дослідженні обставини загальної відомості «форс-мажору» після його законодавчого визначення та можливості отримання відповідних (нових) Сертифікатів, дотримання підстав та строків проведення камеральних перевірок, складу податкових правопорушень покладених в основу кожного із спірних рішень, можливості виконання податкового обов'язку позивачем в м. Луганську та м. Сєвєродонецьку.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Сталь» та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі № 812/482/17 скасувати.

Справу № 812/482/17 направити до Луганського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер