ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2010 р. Справа № 2-а-5267/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : не з'явився
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції
до: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про: примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
Жмеринська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа–підприємець, взятий на облік як платник податків та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що регулюється Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта”. Станом на 09.12.2009 року за СПД ОСОБА_1 рахується податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 475 грн. 00 коп.
За таких підстав, позивач просить суд задовольнити позов, стягнути з СПД ОСОБА_1 податковий борг в сумі 475 грн. 00 коп. за рахунок його активів.
У судове засідання представник позивача не з’явився але надав клопотання № 140/10/10-013/1 від 13.01.2010 розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, однак поштові відправлення повернулись до суду з причини того, що відповідач за вказаною в матеріалах справи адресою не проживає. Суд, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю повноважного його представника для реалізації їм прав судового захисту.
Окрім того, згідно частини першої статті 45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків набирають чинності з дня їх державної реєстрації.
Частиною другою даної статті визначено перелік документів, які фізична-особа-підприємець надає державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що передбачені частиною першою цієї статті.
В зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця свого проживання відповідач ні державному реєстратору, ні Державній податковій інспекції не надав, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи судом у спосіб визначений Кодексом адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що особи, які беруть участь у справі повинні повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження у справі.
Інформацію про місце проживання (перебування, знаходження), роботи, служби, суд отримує з адміністративного позову, яка може змінитися під час розгляду справи.
Оскільки можлива неявка в суд може бути підставою відкладення справи, а особа, що приймає участь в справі, може умисно не повідомити про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби КАС України вводить презумпцію повідомлення і вручення судової повістки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію № НОМЕР_2 серія В01 ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою–підприємцем, ідентифікаційний номер –НОМЕР_1 (а.с. 4).
СПД ОСОБА_1 взятий на облік платника податків до Жмеринської ОДПІ, що підтверджується довідкою від 21.03.2006 року № 2307 (а.с. 5).
Відповідно до заяви № 4239 від 22.03.2006 року, ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (а.с. 8).
Наявність податкового боргу підтверджується витягами з облікової картки станом на 11.11.2009 року СПД ОСОБА_1 має податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 475 грн. 00 коп. (а.с. 9).
Позивачем вживались заходи для отримання заборгованості по обов’язкових платежах, передбачені законом України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами.
В добровільному порядку відповідачем заборгованість погашена не була.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих доказів суд виходить з наступного.
Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції від 28 червня 1999 року N 746/99 суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку за встановленою формою.
Пункт 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
У відповідності до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, а також норм Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані в повній мірі та в установлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України а також місцевих бюджетів.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Положення ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” передбачає, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Примусове стягнення податкової заборгованості –передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Згідно ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до положень п.п. 15.1.1 п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пункт 15.2. ст. 15 вищевказаного Закону України передбачає, що у разі коли податкове зобов’язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач діяв в межах порядку та у спосіб, передбачений законом.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами та не оспорюється відповідачем, доказів, які могли б спростувати викладені в заяві факти, суду не надано, а тому, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства та обставин справи, даний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Ч. 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до місцевого бюджету м. Жмеринки активи в рахунок погашення його податкового боргу по єдиному податку на суму 475 грн. 00 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 14.01.10
Суддя Федчук Віталій Володимирович