ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 січня 2010 р.                                 Справа № 2-а-5339/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,

при секретарі судового засідання:   Задерей Ірина Василівна  

за участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_1 - представник на підставі доручення

відповідача :   Долиняний Сергій Володимирович - представник на підставі доручення

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3   

до:   Державної податкової інспекції у м. Вінниці  

про: скасування рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Вінниці

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Вінниці від 19.12.2009 року № 0011842340.

Позов мотивовано, зокрема тим, що при проведені перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій був складений акт № 103/02/28/23/2743915992. Під ході проведення перевірки було виявлено порушення розділу 2 п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не оприбуткування готівкових коштів в сумі 669 грн. 57 коп. за 27.09.2009 року. Позивач вважає, що Державна податкова інспекція у м. Вінниці не вірно протрактувала дане порушення, на думку позивача, що дане порушення підпадає під ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме Відсутність податкового  обліку,  порушення  керівниками   та іншими   посадовими   особами  підприємств,  установ,  організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку,  у  тому числі  неподання  або  несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення  штрафу  у  розмірі  від  п'яти  до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких підстав, позивач просить суд задовольнити позов та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Вінниці від 19.12.2009 року № 0011842340.

Ухвалою від 16.12.2009 року було відкрито провадження по даній справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, свою позицію стосовно справи виклав в запереченнях від 29.12.2009 року, вхідний № 21265 (а.с. 31).

Суд, заслухавши доводи представників позивача та відповідача по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що дана позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між даними суб’єктами регулюються такими законодавчими актами:  Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

03.12.2009 року головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу   ДПІ у м. Вінниці Бондарчуком С.А. відповідно до направлення № 2199823 від 03.12.2009 року проведено перевірку магазину за адресою: м. Вінниця, вул. Л.Ратушної, 79-б, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.

За результати перевірки було складено Акт № 103/02/28/23/2743915992 від 03.12.2009 року (а.с. 5-6). Під час перевірки було встановлено порушення розділу 2 п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не оприбутковано готівкові кошти в сумі 669 грн. 57 коп. за 27.09.2009 року, не здійснено облік із зазначенням готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій № 0228009026/3/16674 від 15.06.2009 року на підставі Z-звіту № 640.

На підставі порушення розділу 2 п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій касових операцій у національній валюті в Україні» Державною податковою інспекцією у м. Вінниці було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Вінниці від 19.12.2009 року № НОМЕР_1 (а.с. 7).

Стосовно даного порушення позивачем та відповідачем відмічено, що в книзі реєстру розрахункових операцій було зроблено запис за 27.09.2009 року олівцем, при перевірці інспектор-ревізор витер даний запис.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові   адміністрації  в  Автономній  Республіці Крим,  областях,  містах Києві та Севастополі,  державні податкові інспекції  в  містах  з  районним  поділом  (крім  міст  Києва  та Севастополя)  виконують  функції,  передбачені  статтею  8   цього Закону, крім функцій,  зазначених у пунктах 2,  3,  8, 11, 12, 13, 16,  а  також  пункті  15  цієї  статті  у  частині   забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

  Пункт 4 ч. 1 ст. 10  Закону України «Про державну податкову службу в Україні», вказує, що  Державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції здійснюють   у   межах  своїх  повноважень  контроль  за законністю  валютних  операцій,  додержанням  порядку   проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку,  за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію  суб'єктів підприємницької   діяльності,   ліцензій   на   провадження  видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону,  з  наступною  передачею матеріалів про виявлені порушення органам,  що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Органи державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право здійснювати контроль за додержанням порядку   проведення  готівкових  розрахунків  за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлю право органів державної податкової служби застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України, що в вказано в п. 11 ст. 11 вищевказаного Закону.

Вищевказані норми закону вказують на те, що при проведенні державна податкова інспекція у м. Вінниці діяла в межах повноважень, наділених відповідно до чинного законодавства.

Стосовно порушення яке було виявлено під час проведення перевірки потрібно відмітити наступне.

Порядок ведення касових операцій  у  національній  валюті  України підприємствами (підприємцями),  а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004  N 637 (далі – Положення).

Відповідно до п. 2.6 розділу 2 уся готівка,  що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах  підприємств,  які  проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до  вимог  глави  4  цього  Положення,  є здійснення  обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є  здійснення  обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі  обліку  розрахункових  операцій  на  підставі  фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Національний    банк   України   вважає,   що оприбуткування  готівки  в  касі   підприємства, яке  проводить готівкові  розрахунки  із застосуванням РРО (використанням РК),  є здійснення обліку  такої  готівки  у  книзі  обліку  розрахункових операцій  (на  підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та  відображення  надходжень  цієї   готівки   у   касовій   книзі підприємства, відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України 08.08.2007  № 15658/7/23-7017 про надання роз'яснення.

Аналіз вищенаведеної норми вказує на те, що проведення операції через РРО, вклеювання чеків та запис в книзі обліку розрахункових  операцій є взаємопов’язаним, тобто повна процедура оприбуткування передбачає здійснення всіх дій. Невиконання однієї з цих вимог, веде до порушення вищевказаної норми закону, яка передбачає відповідальність, у вигляді застосування фінансових санкцій.

Стосовно питання чим повинно здійснювати запис в книзі обліку розрахункових  операцій суд прийшов вирішив використати аналогію закону, оскільки в Положенні дана частина не знайшла свого матеріального оформлення. Так відповідно до абзац 6 п. 4.2 розділу 4 встановлює вимоги до записів в касовій книзі, а саме ці записи здійснюються у двох примірниках (через копіювальний   папір)  чорнилом  темного  кольору  чорнильною  або кульковою ручкою. Відповідно вся бухгалтерського обліку повинна заповнюватися чорнилами темного кольору або кульковою ручкою.

Факт вчинення порушення позивач не оспорює, що знайшло своє підтвердження і в судовому засіданні, під час дачі пояснень. Позивач вважає, що невірним чином визначена форма покарання за дане порушення.

Потрібно відмітити також, що перевірка проводилась 03.12.2009 року, а запис повинен був бути здійснений 27.09.2009 року. Тобто в позивача було достатньо часу для приведення  книги обліку розрахункових операцій до належного вигляду, який передбачений чинним законодавством.

Правомірно було нарахована і штрафна санкція за дане порушення. Відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»  від 12.06.1995 року за  № 436/95.

Даний Указ виданий з метою  подальшого  вдосконалення  організації   готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за  додержанням  суб'єктами   господарської   діяльності встановленого  порядку  ведення операцій з готівкою у національній валюті,  посилення відповідальності  за  додержання  ними  норм  з регулювання  обігу  готівки  та  виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

За вищевказане порушення , а саме  за неоприбуткування  (неповне    та/або    несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки,  передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої  суми, відповідно до абзацу 3 ст. 1 вищевказаного Указу.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно  ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Ст. 86 вище згаданого Кодексу передбачено те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачем надано достатню кількість доказів, що спростовують вимоги позивача, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмови.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   14.01.10  

Суддя                                                                      Федчук Віталій Володимирович