ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2010 р. Справа № 2-а-5434/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
ОСОБА_2 - представник на підставі доручення
відповідача : Жалюк Сергій Михайлович - представник на підставі доручення
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: військової частини А 0215 в особі житлової комісії військової частини
про: визнання противоправними дій та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А0215 в особі житлової комісії військової частини А0215 про дій противоправними та зобов’язати вчинити певні дії.
Позовні вимоги з мотивовано тим, що позивач згідно наказу Начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України від 13.12.2007 року № 549 був звільнений з військової служби у запас за п. 63, пп. «г» «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України». На квартирний облік позивач, став 01.10.1992 року у в/ч А0156 м. Феодосія. За час проходження служби у Збройних Силах України житлом не забезпечувався.
Після переведення для подальшого проходження служби до військової частини А0155 м. Вінниця житловою комісією даної військової частини було прийнято рішення від 31.03.2000 року (протокол № 34) про постановку ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.03.1995 року без урахування попереднього терміну перебування на квартирному обліку з 01.10.1992 року.
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до житлової комісії військової частини А0215 із заявою про перегляд дати постановки на квартирний облік з урахуванням попереднього терміну перебування на квартирному обліку з 01.10.1992 року. Рішенням житлової комісії військової частини А0215 від 17.11.2009 року (протокол № 12) у задоволені заяви було відмовлено.
Таким чином, позивач вважає що відповідач своїми діями порушив вимоги Конституції України, Житлового Кодексу України, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 20 від 03.02.1995 р., Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року № 577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 року за 1171/13045 та інших нормативно-правових актів, а тому він змушений був звернутися до суду з позовом про скасування рішення житлової комісії та зобов'язання відновити його у житловій черзі з 01.10.1992 р.
Під час судового засідання позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача – житлової комісії військової частини А0215 в судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи тим, що дії командування житлової комісії військової частини А0215 ніяким чином не порушували законодавство України щодо зарахування позивача на квартирний облік та включення його до списків осіб, що мають право та отримання житла.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані у справу докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу з послужного списку позивач згідно наказу Начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України від 13.12.2007 року № 549 був звільнений з військової служби у запас за п. 63, пп. «г» «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України».
Судом встановлено, що позивач 31.03.2000 року був включений житловою комісією військової частини А0215 до списків загальної черги для отримання житла з 03.03.1995 р., у відповідності до витягу з протоколу № 34 від 31.03.2000 року.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу першого частини 1 ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.11 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 20 від 03.02.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1995 року за № 43/579 військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими підпунктами “а”, “б”, та “д” пункту 36 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та підпунктами “а” та “б” пункту 27 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами (затверджені Указом президента України від 13.05.1993 року №174/93), пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 р. затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до п. 24 Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік – підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Пунктом 3.7 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року № 577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 року за 1171/13045 встановлено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача ґрунтуються на чинному законодавстві.
Як передбачено ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати противоправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини А0215 від 17.11.2009 року (протокол № 12), щодо відмови у перенесенні ОСОБА_1 в черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов військової частини А0215 з 01.10.1992.
Зобов'язати житлову комісію військової частини А0215 зарахувати ОСОБА_1 в загальний термін перебування на квартирному обліку період перебування на квартирному обліку за попередніми місцями служби в інших гарнізонах з 01.10.1992 та перенести ОСОБА_1 у загальний черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов військової частини А0215 з 01.10.1992.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 11.01.10
Суддя Федчук Віталій Володимирович