ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.01.10Справа №2а-11864/09/5/0170
(10 годин 47 хвилин)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Габрись П.С. розглянувши за участю позивача – ОСОБА_1, паспорт серії ЕС НОМЕР_1, представника відповідача – Андросенко А.В., довіреність № 4454 від 21.12.2009 року, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А 2320
про визнання неправомірними дії та стягнення,
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Військової частини А 2320 про визнання дій командування Військової частині А 2320 по невиплаті грошової компенсації за не отримане речове майно неправомірними і незаконними та стягнення суми грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 3032,58 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та мотивовані тим, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове або, по їх бажанню, грошову компенсацію замість них.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з тих підстав, що в порушення ст. 99 КАС України позивачем було пропущено строк для звернення до суду, а також відповідач зазначив, що не мав можливості для виплати грошової компенсації замість речового майна, оскільки не було надходження цільових коштів на виплату грошових компенсацій.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 до 05.10.2007 року проходив військову службу у Військової частині А 1346.
Відповідно до наказу Начальника штабу Військової частини А 1346 від 05.10.07 року №189 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом 63 підпунктом “в”(за станом здоров’я), з 05.10.07р. виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення.
На час звільнення позивач перебував на речовому забезпеченні у Військовій частині А 0279.
Згідно довідки від 17.09.2008року № 217г Військова частина А 0279 реформована у Військову частину А 2320 (а.с.13).
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктом 1 статті 91 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМ України от 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці у разі звільнення з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Таким чином, законодавством України передбачено право вибору військовослужбовцем, який звільнюється зі Збройних Сил України отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем на власний розсуд без передбачених законом підстав.
Згідно довідки Військової частини А 0279 від 24.12.07р. № 163 заборгованість за неотримане речове майно, що підлягає видачі після 11.03.2000 року складає 2198,07 грн. (а.с.8) та довідки № 163/1 заборгованість за неотримане речове майно, що підлягає видачі до 11.03.2000 року складає 834,51 грн. (а.с.9). Таким чином загальна сума заборгованості складає 3032,58 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до наказу Начальника штабу Військової частини А 1346 від 05.10.07 року №189 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом 63 підпунктом “в”(за станом здоров’я) з 05.10.07р. Отже, позивач отримав право на грошову компенсацію за неотримане речове майно з дня його звільнення з військової служби, тобто з 05.10.07р. Однак, звернувся до суду лише 09.10.2009 року. Таким чином, позивач пропустив річний строк звернення до суду. Поважності причин пропуску строку суду не надав. Відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову з причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України у задоволені позовних вимог треба відмовити, у зв’язку з пропуском строку на звернення до суду.
В ході судового засідання, яке відбулось 21.01.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 25.01.2010р.
Керуючись ст.ст. 100, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.