Справа № 2-а-8470/11

УХВАЛА

01 лютого 2019 року                                                 м. Тульчин

       Тульчинський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Ковганича С.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої додаткової пенсії та допомоги, зобов’язання нарахування щомісячної додаткової пенсії та допомоги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить суд  встановити відповідачу  строк для  подачі звіту  про виконання   судового  рішення від 25.07.2011,  мотивуючи свої вимоги тим, що 25.07.2011 рішенням Тульчинського районного суду позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої додаткової пенсії та допомоги, зобов’язання нарахування щомісячної додаткової пенсії та допомоги, задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1: доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з  1.10.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум; додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1.10.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Тульчинського районного суду від 25.07.2011 набуло законної сили.

Дослідивши вищевказане клопотаня та матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно з п.10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 166 передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд вважає за необхідне провести розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження без виклику сторін та призначення судового засідання.

Вирішуючи питання стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. При цьому, у випадку невиконання відповідачем рішення суду, позивач не позбавлений права звернути його до примусового виконання у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» від 13.03.2017 р., зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що наведене є правом, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, законодавством передбачено право суду, а не обов'язок встановлювати судовий контроль за виконаннм судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення у справі.

Як вбачається з рішення суду від 25.07.2011, судом початково не було зобов'язано відповідача подати звіт про його виконання, оскільки зазначене питання позивача не підіймалося відповідно до його позовної заяви.

Заява позивача не місить відомостей щодо невиконання рішення суду з посиланням на докази про таке, а позивач не позбавлений права в порядку адміністративного судочинства оскаржувати дії, бездіяльність або рішення відповідача .

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення та враховуючи, що встановлення зазначеного зобов'язання є правом суду, а не його обов'язком, та враховуючи зазначені вище в рішенні обставити справи, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність, в даному випадку, достатніх підстав для встановлення судового контролю і зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 382 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої додаткової пенсії та допомоги, зобов’язання нарахування щомісячної додаткової пенсії та допомоги, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тульчинського

районного суду ОСОБА_2