Дата документу 31.01.2019 Справа № 554/5093/18

Провадження № 2/554/728/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кучеренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів за прострочене грошове зобов'язання, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, відповідно до якого прохав суд стягнути з відповідача на свою користь суму коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання (повернення грошової позики) у розмірі 259 580 грн. 50 коп., з яких: 24 246,58 грн. - 3% річних, 123 125,00 грн. - інфляційне збільшення боргу, 102 208,92 грн. - проценти за договором позики; а також 10 000,00 грн. витрат, понесених позивачем під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки; а також стягнути з відповідача витрати, понесені у зв’язку із розглядом даної справи у розмірі 10 000,00 грн. – витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що між ним та відповідачем 15.07.2016 р. був укладений договір позики, за яким відповідач отримав грошові кошти у розмірі 625 000,00 грн. строком повернення до 01.11.2016 р. Вказане зобов’язання було забезпечено договором іпотеки від 15.07.2016 р., укладеним між позивачем та ОСОБА_3. У зв’язку із невиконанням відповідачем, як Позичальником, свого обов’язку щодо повернення позики у строк, передбачений договором – до 01.11.2016 р., позивачем було звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса від 18.10.2017 р., який було пред’явлено до примусового виконання та виконано 16.02.2018 р. Позивач зазначав, що ним було понесено витрати на правничу допомогу у зв’язку із примусовим виконанням виконавчого напису нотаріуса що становили 10 000,00 грн., які він прохав стягнути з відповідача у даній справі. Також, у зв’язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов’язання (повернення позики у строк до 01.11.2016 р.) позивач прохав суд стягнути з відповідача за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р., відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 24 246,58 грн., а також індекс інфляції – 123 125,00 грн. Позивач вказував, що розмір процентів за користування грошовими коштами договором позики не був визначений, а тому, відповідно до ст. 1048 ЦК України, він прохав суд стягнути з відповідача проценти, що розраховані на рівні облікової ставки НБУ і становлять за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р. – 102 208,92 грн. Разом із тим, позивач прохав стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката, понесені ним у розмірі 10 000,00 грн., у зв’язку із зверненням до суду з вказаним позовом.

31.01.2019 р. адвокат позивача ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно нез’явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов та жодних заяв чи клопотань до суду від останнього не надходило.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлявся за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою зареєстрованого місця проживання, тому, відповідно до ст.128 ЦПК України, суд вважає судові повістки про виклик відповідача такими, що доставлені, а отже, відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, встановив наступне.

Судом встановлено, шо 15 липня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів ( далі – Договір позики), який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Відповідно до вказаного договору (п. 1) ОСОБА_1, як Позикодавець, передав у власність ОСОБА_2, як Позичальнику, грошові кошти у сумі 625 000,00 грн. зі строком повернення такої ж суми грошових коштів без нарахування відсотків та на умовах, визначених цим Договором до першого листопада дві тисячі шістнадцятого року.

В забезпечення виконання ОСОБА_2, як Позичальником, своїх зобов’язань за договором позики, 15.07.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №564, відповідно до якого ОСОБА_3, як Іпотекодавець, передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру №1, загальною площею 137,7 кв.м., житловою площею 86,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Кондратенка Степана, буд. №5.

Судом встановлено, що у зв’язку із неповерненням ОСОБА_2, як Позичальником, грошової позики у строк, передбачений договором – до 01.11.2016 р., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6 18.10.2017 року, в реєстрі за №2544, було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру, що є предметом Іпотечного договору, який був пред’явлений позивачем ОСОБА_1 до примусового виконання.

Згідно із постанови заступника начальника Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 від 24.10.2017 р. було відкрито виконавче провадження №54983377 з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з відповіддю Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 21.01.2019 р. № 2394 наданою на адвокатській запит адвоката ОСОБА_4, встановлено, що виконавче провадження №54983377 закінчено на підставі п. 9 ст. 39 Закону України 2Про виконавче провадження» у зв’язку із фактичним виконанням у повному обсязі виконавчого документа. Борг у сумі 625 000,00 грн. перераховано на користь стягувача 19.02.2018 р. платіжним дорученням від 16.02.2018 р. № 1497.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено виконання грошового зобов’язання за договором позики; фактично кошти за договором грошової позики повернуті позивачу - 16.02.2018 року, яківідповідач повинен був сплатити ще 01.11.2016 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст. 610 ЦК України)

За змістом статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі позики (п. 7) сторони обумовили аналогічний обов’язок позичальника вразі порушення виконання зобов’язання.

Наявність вчиненого виконавчому напису нотаріуса не припиняє правовідносин сторін за договором Позики до моменту виконання боржником грошового зобов’язання, у повному обсязі. Дана правова позиція узгоджується з постановою ВСУ у справі № 6-2311цс16 від 22 березня 2017 р.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність стягнення 3 відсотків річних та інфляційних витрат за період прострочення виконання грошового зобов’язання: з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р.

Згідно із розрахунком сума 3% річних за вказаний період становить:

3 х 625000 (сума боргу)/100 х 472 (кількість прострочених днів) / 365 дн. = 24 246,58 грн.

Згідно із розрахунком сума індексу інфляції за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р.

становить:

Вихідні дані: розмір інфляції за досліджуваний період складає :

Листопад 2016 - 101,8%; грудень 2016 - 100,9%; січень 2017 - 101,1%; лютий 2017 - 101,1%;березень 2017 - 101,8%»; квітень 2017 - 100,9%; травень 2017 - 101,3%; червень 2017 - 101,6%; липень 2017 - 100.2%; серпень 2017 - 100.9%; вересень 2017 - 102,0%

жовтень 2017 - 101,2%; листопад 2017 - 100,9%; грудень 2017 - 101,0%; січень 2018 - 101,5%; лютий 2018 - 101,5%.

Формула розрахунку:

Інфляційні витрати = Сума боргу х Індекс інфляції / 100% - Сума боргу

Таким чином інфляційні втрати складають:

Листопад 2016: 625000Х101,8/100-625000=11250 грн.;

Грудень 2016: 625000Х100,9/100-625000=5625 грн.;

Січень 2017: 625000Х101,1/100-625000=6875 грн.;

Лютий 2017: 625000Х101,1/100-625000=6875 грн.;

Березень 2017: 625000Х101,8/100-625000=11250 грн.;

Квітень 2017: 625000Х100,9/100-625000=5625 грн.;

Травень 2017: 625000Х101,3/100-625000=8125 грн.;

Червень 2017: 625000Х101,6/100-625000=10000 грн.;

Липень 2017: 625000Х100,2/100-625000=1250 грн.;

Серпень 2017: 625000Х100,9/100-625000=5625 грн.;

Вересень 2017: 625000Х102,0/100-625000=12500 грн.;

Жовтень 2017: 625000Х101,2/100-625000=7500 грн.;

Листопад 2017: 625000Х100,9/100-625000=5625 грн.;

Грудень 2017: 625000Х101,0/100-625000=6250 грн.;

Січень 2018: 625000Х101,5/100-625000=9375 грн.;

Лютий 2018: 625000Х101,5/100-625000=9375 грн.

Інфляційне збільшення боргу у загальній сумі за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р. становить – 123 125,00 грн.

Таким чином, за порушення виконання грошового зобов'язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України.

Крім того, статтею 1048 ЦК України передбачено,що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За соєю правовою природою, проценти, передбачені ст. 1048 ЦК України є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення.

Відсотки, передбачені ст. 1048 ЦК України, мають іншу правову природу ніж відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України (за порушення виконання грошового зобов'язання), а тому їх одночасне стягнення є правомірним.

Судом встановлено, що Договір позики, укладений між сторонами, не є безпроцентним, у розумінні вимог ч. 2 ст. 1048 ЦК України.

Договором позики (п. 1) передбачено обов’язок Позичальника повернути грошову позику до 01.11.2016 р. без нарахування відсотків.

Однак, за період фактичного користування Позичальником грошовими коштами з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р. (день фактичного повернення позики) Позикодавець має право на отримання процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Оскільки розмір процентів не передбачений умовами Договору позики, їх розмір підлягає визначенню на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із розрахунком сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р. становить 102208,92 грн., з яких:

-625 000 грн. (сума боргу) х 165 днів х 14,0% (облікова ставка НБУ): (365 х 100%) = 39554,79 грн.; (з 01.11.2016-13.04.2017 р.);

-625 000 грн. х 42 днів х 13,0%): (365 х 100%) = 9349,31 грн.; (з 14.04.2017-25.05.2017 р.);

-625 000 грн. х 154 днів х 12,5%): (365 х 100%) = 32962,33 грн.; (з 26.05.2017-26.10.2017 р.);

-625 000 грн. х 18 днів х 13,5%): (365 х 100%) = 4160,99 грн.; (з 27.10.2017-14.12.2017 р.);

-625 000 грн. х 42 днів х 14,5%): (365 х 100%) = 10428,08 грн.; (з 15.12.2017- 25.01.2018 р.);

-625 000 грн. х 21 днів х 16%): (365 х 100%) = 5753,42 грн.; (з 26.01.2018- 15.02.2018 р.).

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 24 246,58 грн. - 3% річних, 123 125,00 грн. - інфляційне збільшення боргу, 102 208,92 грн. - проценти за договором позики за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р., що разом становить суму – 249 580,50 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат, понесених позивачем у зв’язку із примусовим виконанням виконавчого напису нотаріуса у розмірі 10 000,00 грн., суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки такі витрати не відносяться до судових витрат у зв’язку із розглядом вказаної справи, відповідно до ст. ст. 133, 137 ЦПК України.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката при розгляді вказаної справи, понесених позивачем у розмірі 10 000,00 грн. суд вважає, що такі витрати є обґрунтованими, доведеними, згідно з Угодою на представництво інтересів, детальним розрахунком наданих послуг адвоката, а також згідно з квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.01.2018 р. про сплату коштів. А тому, такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем був сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2 595,81 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову – 352,40 грн., що разом становить – 2 948,21 грн.

Ціна позову – 259 580,50 грн.

Задоволена сума позовних вимог, що підлягає стягненню з відповідача - 249 580,50 грн.

Таким чином, враховуючи вимоги пропорційного стягнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі – 2 830,98 грн. (розрахунок: 249 580,50 грн. / 259 580,50 грн. = 0,96% х 2 948,21 грн. / 100% = 2830,28 грн.)

Керуючись ст. ст. 5255, 526, 530, 610, 611, 625. 629, 631, 1046, 1048, 611, 625, 629,1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за прострочене грошове зобов'язання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 246,58 грн. - 3% річних, 123 125,00 грн. – інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором позики від 15.07.2016 р. за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р., а також проценти за фактичне користування грошовими коштами за Договором позики від 15.07.2016 р. за період з 01.11.2016 р. по 15.02.2018 р. у розмірі 102 208,92 грн., а також витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн., а всього суму – 259 580,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2 830,98 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Сторони у справі:

Позивач (Стягувач) - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії КО № 658584 виданий 17.07.2006 р. Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області; адреса зареєстрованого м/п 38785, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. мильці, вул. І. Франка, буд. 11).

Відповідач (Боржник) - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса зареєстрованого м/п 36000, АДРЕСА_1).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасником справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Материнко