У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-915/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Грищенко В.М.
Категорія 19 Доповідач – Гайдук В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Гайдук В.І.
суддів – Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.
при секретарі – Горобець К.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2009 року
по цивільній справі за позовом Компанії «G.I.V. Grundbesitz Investment Gesellshaft mbH» до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний» (далі ПАТ АТ «Південний»), ОСОБА_1, Акціонерного товариства «Регіональний інвестиційний банк», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2009 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на акції ПАТ АБ «Південний» (ідентифікаційний код 20953647, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, Київський район, вул. Краснова, б.6/1), що належать ОСОБА_1 на суму 18 438 756,00 грн. та заборонено йому відчужувати вказані акції у будь-який спосіб (а.с.41).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали судді та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та відсутність для цього підстав (а.с.79-81).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Забезпечуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз’яснює п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з цим, розглядаючи заяву представника позивача – ОСОБА_5 про забезпечення позову суд не врахував положення норм ст.ст.151,152 ЦПК України та зазначені роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не дав оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності відповідних заходів забезпечення з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, імовірність виникнення утруднення для виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, можливість існування ризику спричинення відповідачам, а також іншим учасникам судового процесу збитків у разі, якщо сам позов або пов’язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
До матеріалів позовної заяви заявником додано договір консорціумного кредиту № А-04/396 від 14.11.2006, який було укладено між юридичними особами (а.с.9-12). Додано також лише проект умов кредитування між юридичними особами та договір поруки між компанією, позивачем, та ОСОБА_4, але по якому договору в ньому не зазначено (а.с.7-8,16). Відповідачі, фізичні особи, за заявленим позовом приймали участь у підписанні договорів від імені юридичних осіб, окрім відповідача ОСОБА_4
Заявляючи вимоги щодо забезпечення позову у зазначений вище спосіб відносно відповідача ОСОБА_1 заявник ці вимоги належним чином не обґрунтував.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вирішив порушене позивачем питання про забезпечення позову з порушенням ст.ст.151,152 ЦПК України, застосувавши ці норми без передбачених ними на те підстав, через що ухвала судді підлягає скасуванню як незаконна з постановленням ухвали про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151,152,303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2009 року скасувати і постановити нову ухвалу.
Відмовити представнику позивача ОСОБА_5 в задоволенні заяви про забезпечення позову відносно ОСОБА_1.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому руху по справі.
Судді