Справа № 22ц-544/2009 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 34 суддя Пода О.М.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2010 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
суддів: Гокова П.В., Лисичної Н.М.
При секретарі: Худолій Н.А.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2009 року
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матері-альної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В с т а н о в и в :
В травні 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 звернулись до суду з окремими позовами до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди посилаючись на те, що 19 липня 2007 року о 20 год. 30 хвил. при проїзді перехрестя вул. І. Богуна і вул. Петровського відбулось зіткнення автомобіля ВАЗ-2106 держ. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, та вантажівки МАН дер. номер НОМЕР_2, право власності на який належить ОСОБА_7, під керуванням ОСОБА_1, який визнаний винним в скоєнні ДТП. У зв’язку з цим ОСОБА_2 просив стягнути на свою користь з відповідачів 44,43 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 грн. моральної шкоди, ОСОБА_3 – 232,90 грн. матеріальної шкоди та 15000,00 грн. моральної шкоди, ОСОБА_8 – 40,00 грн. матеріальної шкоди та 15000,00 грн. моральної шкоди, а ОСОБА_4 – 1111,00 грн. та 15000,00 грн. відповідно (т.1 а.с.9-11,33-34,53-55,74-76).
Ухвалою суду від 18 червня 2009 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_1 (т.1 а.с.83).
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2009 року позовні вимоги задоволені частково, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_11 44,43 грн. матеріальної шкоди та 8000,00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 – 232,90 грн. матеріальної шкоди та 8000,00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_8 – 40,00 грн. матеріальної шкоди та 5000,00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 – 1111,33 грн. матеріальної шкоди та 8000,00 грн. моральної шкоди, на користь держави 68,30 судових витрат. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди та в позові до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відмовлено (т.2 а.с.65-69).
В апеляційній скарзі (т.2 а.с.80-84) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд, оскільки:
- суд не звернув уваги на те, що в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 не змогла пояснити та надати доказів відносно того, як регулювався робочий час ОСОБА_1, а з наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_1 працював у ОСОБА_6 фактично з ненормованим робочим часом;
- суд необґрунтовано зробив висновок, що ОСОБА_1 скоїв ДТП поза межами робочого часу, оскільки на той день відповідач знаходився у відрядженні у м. Жовті Води за розпорядженням роботодавця ОСОБА_6, тобто під час виконання ним своїх трудових обов’язків, що відповідно ст.1172 ЦК України виключає його матеріальну відповідальність перед потерпілими за завдану шкоду;
- суд невірно зробив висновок, що договір оренди укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розірвано 23 січня 2007 року, оскільки у зв’язку з відсутністю в угоді про розірвання договору оренди суттєвих даних, які ідентифікують предмет договору, вона є нікчемною;
- судом не прийнято до уваги страховий поліс обов’язкової цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА № 4588982 від 19 жовтня 2006 року, в якому застраховані наслідки дії особи, яка керувала транспортним засобом, в тому числі і ОСОБА_1;
- судом також не залучена до участі в справі СК ЗАТ «Партнер» та проігноровано те, що страхова компанія відшкодувала кожному позивачу частину шкоди, завдану внаслідок ДТП.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди сторонами не оскаржується.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів за рахунок саме відповідача ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив, що вина відповідача ОСОБА_1 в скоєнні ДТП встановлена вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2008 року, при цьому відповідач ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_6, але поза межами робочого часу здійснював перевозку належного ОСОБА_7 грузу на належному ОСОБА_7 автомобілі, яким відповідач ОСОБА_1 керував на підставі виданої ОСОБА_7 довіреності, тому підстави для цивільної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутні.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою .
Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції щодо відповідальності відповідача ОСОБА_1 за наслідки ДТП у зв’язку з перевезенням ним 19 липня 2007 року належного ОСОБА_7 грузу поза межами робочого часу, встановленого трудовим договором з приватним підприємцем ОСОБА_6, грунтується на долучених до матеріалів кримінальної справи документах, а саме: договору про оренду ОСОБА_6 належного ОСОБА_7 автомобіля, на якому ОСОБА_1 скоїв ДТП, про розірвання цього договору (а.кр.с.10-11,12,13,14), про належність ОСОБА_7 перевезеного грузу (а.кр.с.21,22), про укладення трудового договору між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_6 (а.кр.с.39,40).
З вказаних документів вбачається, що:
- ДТП скоєно відповідачем ОСОБА_1 о 20 годині 30 хвилин, в той час як трудовим договором з приватним підприємцем ОСОБА_6 встановлено межі робочого часу ОСОБА_1 з 9-оо до 18-оо години;
- договір оренди автомобіля, на якому скоєно ДТП, розірваний між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до скоєння ДТП;
- на час скоєння ДТП ОСОБА_1 керував автомобілем на підставі виданої ОСОБА_7 довіреності та перевозив груз, належний ОСОБА_7
Зазначеним доказам судом першої інстанції надана належна оцінка.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обста-вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтвердили доводи відповідача про те, що перевозку грузу він здійснював за розпорядженням приватного підприємця ОСОБА_6 в межах робочого часу.
Відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з підстав незалучення до участі у справі в якості третьої особи страхової компанії ЗАТ «Партнер», оскільки з цього питання клопотання відповідачем ОСОБА_1 у суді першої інстанції не було заявлено, та доказів про те, що заявлена позивачами матеріальна шкода сплачена позивачам страховою компанією, відповідачем суду не надано.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і постановив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2009 року – залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: