Справа № 22ц-596/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Бондарьова Г.М.
Категорія 32 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 лютого 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Перцової В.А.
Суддів: Глущенко Н.Г., Гокова П.В.
При секретарі: Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
ВАТ "Павлоградвугілля" звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення Першотравенського міського суду від 23 листопада 2009 року, яким з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права, суд не врахував час виникнення спірних правовідносин, обставини справи та відсутність доказів спричинення позивачу моральної шкоди з вини товариства.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 тривалий час працював в підземних, тяжких, шкідливих та небезпечних для життя та здоров'я умовах на шахті "Дніпровська" ВАТ "Павлоградвугілля". Внаслідок такої роботи він отримав професійне захворювання – двосторонній плечелопатковий періартроз, деформований артроз ліктьових та колінних суглобів, про що було складено акт форми П-1 від 25 вересня 2006 року.
Відповідно до висновку МСЕК від 20 листопада 2006 року йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності, в тому числі, первинно, у зв'язку із захворюванням, встановленим вказаним актом - 30%.
Таким чином, в результаті отриманого професійного захворювання позивач частково втратив професійну працездатність, змінився звичний уклад його життя, для організації якого він повинен застосовувати додаткові зусилля, позивач вимушений постійно лікуватись, відчуває фізичний біль і душевні страждання, тобто, йому спричинено і моральну шкоду.
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України в місті Першотравенську (далі – Відділення) позивачу були нараховані і виплачуються відповідні страхові виплати у зв'язку із ушкодженням здоров'я. Відшкодування моральної шкоди у зв'язку із професійним захворюванням, встановленим у 2006 році, Відділенням йому не проводилось, так як Законами України про державний бюджет на 2006 і 2007 роки була зупинена дія норм, що передбачають таку виплату, а Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року № 717, який набрав чинності 20 березня 2007 року, були виключені із вказаного Закону норми стосовно обов'язку зазначеного Фонду відшкодовувати моральну шкоду.
Апеляційний суд вважає, що враховуючи наведене, Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 8 жовтня 2008 року відносно конституційності вищевказаного Закону та, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, міський суд обґрунтовано стягнув з відповідача, з яким ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах, на користь позивача відшкодування моральної шкоди, визначивши його розмір із врахуванням характеру та ступеню спричинених йому моральних страждань.
Доводи в апеляційній скарзі відповідача про відсутність законодавства, яке б зобов'язувало роботодавця сплачувати застрахованому робітнику відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки, таке відшкодування, передбачено ст. 237-1 КЗпП України, про що зазначено і у вищевказаному Рішенні Конституційного Суду України.
Необґрунтованими є і доводи в скарзі про недоведеність спричинення позивачу моральної шкоди, так як в матеріалах справи знаходяться відповідні документи щодо отримання позивачем професійного захворювання внаслідок умов праці, в яких він працював, медичні документи щодо стану його здоров'я.
Не може бути прийнято до уваги і посилання відповідача на порушення позивачем строку на звернення до суду, так як на дані правовідносини строк позовної давності, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, не поширюється.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: