АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінниць-кої області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Луценка В.В., Гуцола П.П.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю редставника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача - Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької облас-ті - Присяжнюка В.Ф., відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради Вінни-
цького району Вінницької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користу-
ванні земельною ділянкою, визнання недійсним рішення Якушинець-
кої сільської ради Вінницького району Вінницької області від 24 бе-
резня 2009 року,
за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, Якуши-нецької сільської ради Вінницького району про визнання частково недійсним рі-шення Якушинецької сільської ради від 03 грудня 2007 року щодо передачі у вла-сність ОСОБА_1 частини земельної ділянки,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
23 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся у Вінницький районний суд Він-ницької області з позовом до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, зазначивши третіми особами без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні вдповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунен-ня перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов’язання виділити земель-ну ділянку в натурі ( а. с. 5-7 ). Позов мотивований тим, що після смерті матері, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_1 являється власником житлового бу-динку АДРЕСА_1. Рішенням 20 сесії Якушинецької сільської ради 5 скликання від 03.12.2007 року було вилучено земельну ділянку площею 0,25 га, якою користувалася мати позивача, включено до земель запасу сільської ради та передано йому у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, ще 0,09 га передано йому ж у власність для ведення особистого селянського гос-подарства. Загальна площа земельної ділянки ОСОБА_1 становить 0,34 га., во -на межує із земельною ділянкою ОСОБА_5 В грудні 2007 року відповідач ОСОБА_4 самоправно встановив паркан, розділивши їх земельні ділянки. При цьому будинок ОСОБА_1 виявився розділеним навпіл. З вини ОСОБА_4 ОСОБА_1 позбавлений можливості обслуговувати свій будинок, користувати-ся ним. Такі обставини спонукали ОСОБА_1 звернутися в суд з даним позо-вом.
В квітні 2009 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, де вказав відпо-відачами крім Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької обла-сті, ще й ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Мотиви позовної заяви є аналогічними попередній. ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Якушинецької сільської ради від 24 березня 2009 року про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_2 та області площею 0,28 га порушено його право власності на надану йому у власність земе-льну ділянку. Тому він просив суд визнати недійсним рішення 33 сесії Якушине-цької сільської ради 5 скликання від 24.03.2009 року в частині передачі у влас-ність ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських буді-вель і споруд площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,03 га., зобов’язати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,34 га, переданою йому у власність і розташованою по АДРЕСА_1 ( а. с. 56-58 ).
30 червня 2009 року ОСОБА_5 звернулася у Вінницький районний суд Він -ницької області з позовом до ОСОБА_1, Якушинецької сільської ради Вінни-цького району та області про визнання недійсним рішення 20 сесії Якушинецької сільської ради 5 скликання від 03 грудня 2007 року в частині передачі у власність відповідача земельної ділянки по АДРЕСА_1 для ве -дення особистого селянського господарства площею 0,09 га ( а. с. 118-119 ). По-зов мотивовано наступним. В користуванні матері первісного позивача біля будин -ку АДРЕСА_1 була земельна ділянка площею 0,28 га, 0,06 га землі зна-ходилися в іншому місці. В користуванні ОСОБА_6, після смерті якої ОСОБА_5 успадкувала будинок, знаходилася земельна ділянка площею теж 0,28 га біля будинку АДРЕСА_2. Між садибами існува-ла межа, яка до цього часу не змінювалася та ділила старий будинок навпіл. Зага-льна площа вказаних ділянок, яка раніше була єдиною, становила 0,56 га, що вка-зує на помилковість зазначення сільською радою 5 скликання в своєму рішенні 20 сесії від 03.12.2007 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земель-ної ділянки по АДРЕСА_1 в розмірі 0,34 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особис-того селянського господарства - 0,09 га ( а. с. 118-119 ).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 28.09.2009 року цивільні справи за взаємними позовами сторін об’єднані в одне провадження з присвоєнням справі єдиного номера 2-108/2009 ( а. с. 142 ).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16.11.2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним та скасовано рі-шення 20 сесії Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької об-ласті 5 скликання від 03.12.2007 року в частині передачі ОСОБА_1 у влас-ність земельної ділянки розміром 0,09 га для ведення особистого селянського гос-подарства, розташованої в с. Якушинці, Вінницького району та області по АДРЕСА_1. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повно-му обсязі ( а. с. 150-153 ).
Не погодившись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_1 подав апеляцій-ну скаргу ( а. с. 156-161 ), де просить скасувати рішення суду першої інстанції і ух -валити нове рішення, яким його позовні вимоги повністю задоволити, в позові ОСОБА_5 - відмовити. Апелянт вважає рішення незаконним та необгрунто-ваним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з’ясування обставин справи, що мають для неї значення, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення предс-тавника сільської ради, який вважає рішення суду першої інстанції законним і пра -вильним, відповідачів ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши за-конність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрун -товувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є ін -ші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що мають зна-чення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в су-довому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’ясування обста-вин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає вста -новленими, відповідність висновків суду обставинам справи. Суд повинен кожен доказ проаналізувати, оцінити його достовірність та допустимість.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що цілий житловий буди-нок АДРЕСА_1 належав до колгоспного дво-ру, головою якого була ОСОБА_7 Це підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 18.08.1988 року № 181 ( а. с. 16 ).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2007 року, що набрало законної сили ( а. с. 17 ), встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, яка померла 31.01.2006 року, як між сином та ма-тір’ю, визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за зако-ном після смерті ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1, Вінницького району та області, який складається з житлового будинку «А», вбиральні «У», огорожі № 1, хвіртки № 2, воріт № 3.
Рішенням 20 сесії Якушинецької сільської ради Вінницького району та області
5 скликання від 03 грудня 2007 року по результатах розгляду заяви ОСОБА_1 було вилучено земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговуван-ня житлового будинку, 0,09 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області, що нале-жали померлій ОСОБА_7, включено ці ділянки в землі запасу сільської ради та передано у власність ОСОБА_1 ( а. с. 10, 11 ).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12.01.2009 року, що набрало законної сили ( а. с. 45 ), визнано в порядку спадкування за законом право власності за ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будів-лями та спорудами АДРЕСА_2 Вінницької області, що на підставі свідоцтва про право власності від 11.07.2008 року № 802 належав ОСОБА_8 та складається з житлового будинку «А», прибудови «а», ганку, сараю «Б», погребу «п Б», сараю «В», огорожі № 1, во -ріт № 2, хвіртки № 3, криниці № 4, крім самочинно збудованих прибудови «а», вбиральні «Г». Спадкодавиця ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішенням 33 сесії Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінниць-кої області 5 скликання від 24.03.2009 року земельну ділянку площею 0,38 га пе-редано безкоштовно у власність ОСОБА_5 в межах населеного пункту АДРЕСА_2, в тому числі для будівництва та обслу-говування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого селянського гос-подарства - 0,03 га, 0,10 га, що знаходяться у полі № 8 ( а. с. 46-47 ).
З акту обстеження будинку АДРЕСА_1, Вінницького району та області від 14.04.2009 року ( а. с. 65 ), складеного комісією Якушинецької сільської ради за участю сусідів, які мешкають поруч цього будин-ку, акту обстеження будинку від 23.07.2009 року ( а. с. 147, здійсненого комісією, призначеною розпорядженням голови Вінницької райдержадміністрації від 22.07. 2009 року № 1197, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2008 року ( а. с. 14-15 ) вбачається, що будинок, належний в даний час в по-рядку спадкування на праві власності ОСОБА_1, розташований на межі сусід-ніх земельних ділянок, що значаться за будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. В будинку АДРЕСА_1 раніше проживали: в одній поло-вині ОСОБА_9, в іншій її брат - ОСОБА_10. З погосподарської книги за 70-80 роки ( а. с. 104-105 ) вбачається, що за будинковолодінням значи-лася земельна ділянка площею 0,56 га. Після смерті ОСОБА_10 в його половині хати проживала дочка ОСОБА_7, спадкоємцем якої в даний час є ОСОБА_1 В по -ловині хати ОСОБА_9 після її смерті проживала ОСОБА_6 - мати ОСОБА_5, яка є її спадкоємицею в даний час.
Ще за життя ОСОБА_6 їй, як забудовнику, рішенням cільвиконкому від 06. 05.1976 року № 10 був наданий дозвіл на забудову садиби в с. Якушинці на земе-льній ділянці під забудову площею 1200 кв.м. Згідно плану забудови садиби ОСОБА_6 з боку садиби ОСОБА_9 межа між їхніми земельними ділянками проходила через старий будинок АДРЕСА_1, 1918 року будівництва ( а. с. 66-69 ).
Жодних непорозумінь чи спорів з приводу поділу земельної ділянки площею 0, 56 га на дві, рівні між собою по 0,28 га, між родичами ніколи не виникало, аж до оформлення в порядку спадкування на себе права власності на старий будинок позивачем, він же відповідач, ОСОБА_1, мешканцем м. Києва. Факт прожи-вання ОСОБА_1 з раннього дитинства в іншій області по відношенню до офор -мленої спадщини ніким із осіб, які беруть участь у справі не оспорюється. В ста-рому будинку тривалий час ніхто не проживає, будинок знаходиться в аварійному стані, не придатний для використання за призначенням, його відновлення немож-ливе.
Аналіз даних погосподарських книг садиб сторін у справі, а також їх поперед-ників - користувачів спірних земельних ділянок ( а. с. 23-25, 87-105 ) показує, що розміри цих ділянок не були стабільними аж до визначення їх площами по 0,28 га. При цьому слід відмітити, що аж до порушення і вирішення питання про переда-чу у власність земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_5, земля знахо-дилася в користуванні їхніх спадкодавців і перебувала у віданні, розпорядженні територіальної громади. Як ОСОБА_1, так і ОСОБА_5 звернулися до Яку-шинецької сільської ради з клопотаннями про безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок, що відносилися до комунальної власності, але знаходилися в користуванні їхніх спадкодавців. Згідно ст. 12 ЗК України до повноважень сільсь-ких рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження зе- млями територіальної громади.
Суд першої інстанції прийняв до уваги позицію Якушинецької сільської ради в особі представника Присяжнюка В.Ф. з приводу підставності вимог ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення 20 сесії сільської ради 5 скликання від 03. 12.2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для ведення підсобного селянського господарства площею 0,09 га та безпідставності вимог ОСОБА_1 про визнан-ня недійсним рішення сільської ради від 24.03.2009 року щодо передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,28 га по АДРЕСА_2, з них 0,25 га для будівництва і обслуговування жит-лового будинку, господарських споруд і будівель, 0,03 га для ведення особистого селянського господарства, не дивлячись на відповідність вказаних площ земель-них ділянок нормам ст. 121 ЗК України.
Суд першої інстанції вірно керувався положенням ст. 116 ЗК України, згідно якого громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів ви-конавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Відповідно п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділян-ки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконав-чої влади або органів місцевого самоврядування.
Судом першої інстанції спір сторін вирішений в межах заявлених ними позов-них вимог.
Посилання в апеляційній скарзі на незастосування судом ч.1 ст. 107 ЗК Украї-ни щодо відновлення меж за даними земельно-кадастрової документації є безпід-ставним, оскільки межі як такі між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 належним чином не встановлювалися, жод-них документів, що про це свідчили б, немає. Зі свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_6, виданого в 1976 році ( а. с. 66-69 ), вбачаються лише межі садиби ОСОБА_6 з урахуванням яких судом ухвалено оскаржуване рішення. При цьому слід мати на увазі, що 1200 кв.м. земельної ділянки значилося тільки під забудо-вою.
В оскаржуваному судовому рішенні зроблено правомірні, обгрунтовані та спра -ведливі висновки щодо відмови в позовних вимогах ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним рішення 33 сесії Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 5 скли-кання від 24.03.2009 року. Даний позов не доведений, не знайшов свого законного підгрунтя, тому в його задоволенні судом правомірно відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна до-вести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або запере-чень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позов ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування рішення 20 сесії Якушинецької сільської ради 5 скликання від 03.12.2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,09 га для ведення особисто-го селянського господарства задоволено у відповідності з нормами діючого ЗК Ук -раїни та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скар-гу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рі-шення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формаль-них міркувань.
Вирішуючи дану справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстан-ції ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін з врахуванням прин-ципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно і всебічно з’ясовано обставини справи, котрі мають для неї значення, дана належна правова оцінка зібраним доказам, зокрема показам допитаних в судовому засідан-ні свідків. Суд визначився зі всіма взаємно заявленими позовними вимогами і ух-валив по кожній власний правомірний висновок згідно загальних засад цивільно-го законодавства України, при цьому правильно застосував норми матеріального права, не порушивши вимог процесуального права. Судове рішення мотивовано відповідно до положень ст. 212 ЦПК України, тому підстав для задоволення апе-ляційної скарги судова колегія не вбачає.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 необгрутовані і висно-вків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія cуддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, про-те може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча:
Судді: