ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2019Справа № 910/12929/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" (03083, м.Київ, проспект Науки, 50, код ЄДРПОУ 41017890)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Край Проперті" (01010, м.Київ, вул.Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 24365189)

про стягнення 16 444 590,88 грн.

Представники:

від позивача: Разумов М.А., Комлик І.С.

від відповідача: Суткевич О.О. за дов.

від третьої особи: Лошаков Д.С.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 16 444 590,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок застосування позивачем - АТ «Сбербанк» процедури звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 27.09.2011, укладеним між позивачем та ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» як забезпечення зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, за позивачем 19.12.2017 у Державному реєстрі речових прав було зареєстровано право власності на предмет іпотеки - ТРЦ «Магелан» - нежилий будинок-громадський центр з об'єктами (в літ.А), загальною площею 28 539,50 кв.м., розташований за адресою: м.Київ, пр.Академіка Глушкова, 13-Б у м.Києві.

До моменту набуття права власності позивачем на ТРЦ «МАГЕЛАН», вказане майно використовувалося боржником ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» у підприємницькій діяльності, а саме передавалось у платне користування орендарям, перелік яких було надано позивачу боржником у довідці на січень 2017. Після набуття права власності позивачем на вказане майно позивачу стало відомо, що орендарі користуються майном на підставі договірних відносин з відповідачем ТОВ «ШЕЙК», якому сплачують орендні платежі. Листом від 11.04.2018 позивач звернувся до відповідача, в якому повідомив про те, що договір оренди між ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» та ТОВ «ШЕЙК» є припиненими з 19.12.2017, просив надати копію договору та договорів суборенди, перерахувати грошові кошти, які були отримані в якості плати за користування приміщенням, починаючи з 19.12.2017.

Проте, ТОВ «ШЕЙК» за умовами договору майнового найму № 2/МЦ, укладеним між ним та ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» 22.09.2011, продовжувало здавати в суборенду належні позивачеві приміщення та отримувати від цього грошові кошти на свою користь, незважаючи на те, що відповідно до кредитних договорів надавалась можливість позичальнику передавати в оренду предмет іпотеки із умовою, що в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, договір оренди є достроково розірваним, тобто станом на 19.12.2017 договори оренди приміщень, які є складовими частинами ТЦ «МАГЕЛАН» є припиненими, решта договорів нікчемними в силу приписів ч.2 ст. 215 ЦК України, ст.9, ч.3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та такими, що отримані без дозволу іпотекодержателя.

Безпідставне отримання відповідачем за період з 19.12.2017, січень 2018 (5 днів), лютий 2018 (6 днів), березень-травень 2018 року (з урахуванням періоду судових проваджень щодо права власності на нерухоме майно) орендної плати за надання в оренду приміщень, які належать позивачеві на праві власності, порушує права АТ «Сбербанк», в тому числі на отримання доходу від свого майна. Посилаючись на положення ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), АТ «СБЕРБАНК» просить стягнути з ТОВ «ШЕЙК» на свою користь грошові кошти у сумі 16 444 590,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 позовну заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви у визначений спосіб.

11.10.2018 Акціонерного товариства "Сбербанк" подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та документи згідно ухвали суду.

Ухвалою суду від 11.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Дочірнє підприємство "Край Проперті" (01010, м.Київ, вул.Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 24365189) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 06.11.2018.

У судовому засіданні 06.11.2018 оголошено перерву до 20.11.2018.

12.11.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив про відсутність будь-яких зобов'язань та укладених правочинів з позивачем; пояснив, що на підставі укладеного з ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» договору найму № 2/МЦ від 01.02.2017 зі змінами та доповненнями до нього, він отримав як наймач у строкове платне користування частину нежилого приміщення, яке знаходиться в ТЦ «МАГЕЛАН», та яке передане в суборенду, дохід отримував за здійснення організації та комунікації з суборендарями, а за користування майном кошти надходили власнику - ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ», посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, враховуючи дійсність договору майнового найму вважає безпідставним, вказує про наявність судових справ, предметом яких є оскарження дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності на вказане майно, звернення стягнення банком на предмет застави - інженерне обладнання до вказаного нерухомого майна та ін. .

Щодо доводів позивача про недійсність договору оренди відповідач заперечив, зауваживши про наявність погодженої між банком та позичальником у договорах про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 за змінами, п.7.12 щодо можливості передачі в оренду нерухомості позичальника без згоди банку», у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні 20.11.2018 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у позивача належним чином засвідчені копії усіх додаткових угод (договорів про внесення змін) та додатків до договору № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 та договору про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.20114 року, укладених між ПАТ "ДБ Сбербанк Росії", правонаступником якого є позивач та ДП "Край Проперті".

Також представником позивача підтримано клопотання, додане до позовної заяви про витребування доказів, в якому позивач просив: 1) витребувати у ТОВ "ШЕЙК" належним чином засвідчені копії договорів суборенди, на підставі яких відповідач передав у користування частину нерухомого майна суборендаторам, зазначеним у довідці та іншим особам, 2) зобов'язати ПАТ "ПРИВАТБАНК" надати інформацію щодо руху коштів по рахунку ТОВ "ШЕЙК" за період грудень 2017- травень 2018 із зазначенням контрагентів, сум, інформації про призначення платежу.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача та відповідача про витребування доказів, суд прийшов до висновку про наявність підстав, з метою всебічного та правильного вирішення спору, для частково задоволення клопотання позивача та витребування у ТОВ "ШЕЙК" належним чином засвідчені копії договорів суборенди, на підставі яких відповідач передав у користування частину нерухомого майна суборендаторам, зазначеним у довідці та іншим особам, в іншій частині вимоги щодо витребування залишено без задоволення.

Клопотання відповідача про витребування доказів залишено без розгляду; оголошено перерву на 04.12.2018

03.12.2018 через канцелярію суду позивачем подано заперечення на відзив на позовну заяву, в яких надав пояснення щодо узгодження у кредитних договорах положень про передачу предмета іпотеки в оренду, та вказав про нікчемність договору майнового найму № 2/МЦ від 01.02.2017 в силу ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», та недійсність договорів суборенди, укладених між відповідачем та третіми особами без отримання згоди іпотекодержателя, та на підставі нікчемного договору оренди.

04.12.2018 через канцелярію суду відповідачем подано заяву про неможливість подання витребуваних доказів та клопотання про витребування доказів, в якому він просить: витребувати у Акціонерного товариства "Свербанк" належним чином засвідченні копії:

- договорів про внесення змін №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,13, які є невід'ємною частиною договору про відкриття кредитної ліні № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011року;

- договорів про внесення змін №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12, які є невід'ємною частиною договору про відкриття кредитної ліні № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011року.

11.12.2018 через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 18.12.2018 суд на місці ухвалив відмовити в задоволені клопотання відповідача про витребування доказів, відомості щодо даної процесуальної дії занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 18.12.2018 представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому судом відмовлено протокольно.

Ухвалою суду від 18.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2019.

У засіданнях справи 17.01.2019, 24.01.2019 оголошувались перерви до 24.01.2019 та 29.01.2019 відповідно.

У судовому засіданні 29.01.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача та третьої особи проти позову заперечували, третя особа письмових пояснень на позов не надала.

Судом оголошено вступну та резолютивну частині рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2011 між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є позивач, та Дочірнім підприємством «КРАЙ ПРОПЕРТІ» (позичальник) були укладені договори про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ та № 120-В/11/55/КЛ, із наступними змінами та доповненнями (надалі - кредитні договори).

27.09.2011 на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами між АТ «Сбербанк» (іпотекодержатель) і ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» (іпотекодавець) укладено та нотаріально посвідчено іпотечний договір, у відповідності до якого в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця, які випливають із договорів про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 з усіма змінами і доповненнями до нього, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку предмет іпотеки: нежилий будинок (літ.А), загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 13б, реєстраційний номер: 34696251, що належить іпотекодавцю на праві власності. Предмет іпотеки передано в оренду згідно з договором/ами, переліченими в додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору (п.3.3).

У додатку № 1 до Іпотечного договору від 27.09.2011 (до п.3.3 договору) визначено перелік орендарів, що займають орендовану площу в кількості 145 осіб (юридичних та фізичних осіб-підприємців).

Відповідно до п.2.8 додатку № 1 до кредитних договорів визначено, що позичальнику - ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» та майновим поручителям ТОВ «Сіті-Стейн» та ТОВ «СІТІСТЕЙТСЕРВІС» надається дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна, яке передане в іпотеку банку, без згоди банку. При цьому, позичальник зобов'язаний щомісяця, не пізніше 15-го числа, надавати до Банку реєстр орендарів разом з відповідним чином посвідченими копіями договорів оренди. У випадку підписання нових договорів оренди, вони повинні містити наступні умови: орендаря повідомлено, що нерухоме майно, що є предметом відповідного договору оренди, передано в заставу/іпотеку банку; орендар зобов'язаний допускати представників банку до орендованих приміщень з метою перевірки предмету іпотеки, а також не перешкоджати діям, в разі реалізації предмету іпотеки на умовах договору іпотеки; дострокове розірвання договору оренди, в разі звернення стягнення на предмет іпотеки. Також позичальнику надається дозвіл на укладення договору оренди нерухомого майна, яке передано в іпотеку банку, з ТОВ «Атлант Фінанс» за умови включення до договору визначених умов.

Перелік орендарів станом на січень 2017 року згідно довідки, ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ», копія якого міститься в матеріалах справи, складає 169 осіб. Позивачем до матеріалів справи додані копії договорів суборенди на приміщення ТРЦ «МАГЕЛАН», які укладені після січня 2017 року. вказані договори суборенди укладені суборендарями з орендарем ТОВ «ШЕЙК» - відповідачем у даній на користь якого суборендарі зобов'язані сплачувати суборендну плату.

Судом встановлено, що 01.02.2017 між Дочірнім підприємством «КРАЙ ПРОПЕРТІ» (наймодавець) та ТОВ «ШЕЙК» (наймач) був укладений договір майнового найму № 2/МЦ, відповідно до якого наймач отримав у строкове платне користування частину нежилого приміщення, яке знаходиться в ТЦ «МАГЕЛАН», розташованому за адресою: м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б.

Загальна площа приміщень, яка передана в найм складає 12 254,72 кв.м.(п.1.2 договору в редакції додаткової угоди № 41 від 30.11.2017).

Вказане орендована площа передана наймачем по договорах суборенди третім особам, що підтверджується копіями відповідних договорів.

Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за Кредитними договорами банк звернув стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 19.12.2017 державним реєстратором Скляренком О.М. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК» права приватної власності на нежилий будинок-громадський центр з об'єктами (в літ.А), загальною площею 28 539,5 кв.м., що знаходиться за адресою м.Київ, проспект Глушкова Академіка, буд.13-Б, реєстраційний номер запису 24034900, підстава виникнення права власності: Іпотечний договір з доповненнями та змінами від 27.09.2011.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, АТ "СБЕРБАНК" посилається на те, що незважаючи на зміну власника ТРЦ «МАГЕЛАН, відповідач продовжував здавати орендовані площі в суборенду та отримувати грошові кошти від їх здачі, що порушує права власника, в тому числі на отримання доходу від свого майна.

Розраховуючи суму позову, позивач виходив з розміру ймовірного отриманого доходу за період безпідставного використання ТОВ «ШЕЙК» майна від орендарів приміщень, зазначених у довідці, наданій боржником, з якими сумарно укладено 169 договорів оренди із визначними сумами орендних платежів, які сплачували треті особи, та які просить повернути на його користь в порядку ст. 1212, 1214 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Разом з тим, положеннями ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

При цьому, датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви (ч. 12 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства (ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Сбербанк" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - ТЦ «Магелан» - нежилий будинок-громадський центр з об'єктами (в літ.А), загальною площею 28 539,50 кв.м., розташований за адресою: м.Київ, пр.Академіка Глушкова, 13-Б у м.Києві, набуло право власності на вказане майно 19.12.2017.

Доводи відповідача про те, що на час розгляду даної справи спірне майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ", суд не приймає до уваги, як такі, що спростовуються наявними у справі матеріалами, встановлені обставини у справі № 910/2535/18, на які посилається відповідач, на дай час є предметом нового розгляду справи та не мають преюдиціального значення для вирішення даного спору.

Як передбачено в частинах першій та другій статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на ст. 1212 ЦК України суб'єктами в кондикційному зобов'язанні є, з одного боку, власник майна (титульний володілець), який у зобов'язанні має право вимоги та виступає кредитором, а з іншого, - набувач майна, який виступає боржником.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тобто для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.11.2017 у справі № 910/15665/15.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2017 банк звертався листом № 14850/5/28-3 до ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» із повідомленням про прийняття у власність предмет іпотеки та вимогою надати документи по об'єктах нерухомості згідно переліку, листом № 6373/5/28-2 від 11.04.2018 звертався листом до ТОВ «ШЕЙК» з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів у якості орендної плати за користування нежитловим будинком починаючи з 19.12.2017, які залишені без задоволення.

Відповідач наданими поясненнями та доводами не спростував факту, що він був обізнаний про реєстрацію права власності на орендоване ним майно у ДП «Край Проперті» за АТ "СБЕРБАНК", продовжував приймати орендні платежі від третіх осіб.

Здійснюючи відповідні розрахунки доходів, що підлягають виплаті набувачем на користь потерпілого, слід узяти до уваги таке. Якщо доходи були одержані набувачем реально, то враховується розмір реальних доходів, підтверджених відповідними доказами про їх одержання. Якщо ж набувач не одержував реальних доходів, хоча й міг одержати, або розмір доходів встановити неможливо, то слід виходити зі звичайних цін та/або розміру плати, що склалася на ринку аналогічних (максимально подібних) речей, товарів, робіт, послуг у відповідному регіоні.

Матеріалами справи, зокрема, копіями договорів суборенди, укладеними відповідачем з третіми особами, підтверджується заявлений позивачем розмір одержаних ТОВ «Шейк» доходів (як реальних, так і тих, що відповідач міг одержати від оренди спірного майна).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно приписів ч.1 ст.769 та ч.1 ст.770 ЦК України передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до абзацу 5 ч.3 ст.9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Аналогічні положення викладені у п.2.8 кредитних договорів.

Зокрема, відповідно до п.2.8 додатку № 1 до кредитних договорів визначено, що позичальнику - ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» та майновим поручителям ТОВ «Сіті-Стейн» та ТОВ «СІТІСТЕЙТСЕРВІС» надається дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна, яке передане в іпотеку банку, без згоди банку.

При цьому, позичальник зобов'язаний щомісяця, не пізніше 15-го числа, надавати до Банку реєстр орендарів разом з відповідним чином посвідченими копіями договорів оренди.

У випадку підписання нових договорів оренди, вони повинні містити наступні умови: орендаря повідомлено, що нерухоме майно, що є предметом відповідного договору оренди, передано в заставу/іпотеку банку; орендар зобов'язаний допускати представників банку до орендованих приміщень з метою перевірки предмету іпотеки, а також не перешкоджати діям, в разі реалізації предмету іпотеки на умовах договору іпотеки; дострокове розірвання договору оренди, в разі звернення стягнення на предмет іпотеки. Також позичальнику надається дозвіл на укладення договору оренди нерухомого майна, яке передано в іпотеку банку, з ТОВ «Атлант Фінанс» за умови включення до договору визначених умов.

З пояснень позивача та наявних матеріалів вбачається, що позичальником -ДП «Край ПРОПЕРТІ» було надано банку реєстр орендарів станом на січень 2017 у відповідності до умов кредитних договорів.

Докази надання згоди АТ «СБЕРБАНК», як іпотекодержателя, на укладення договору найму № 2/МЦ від 01.02.2017, а також повідомлення його про укладення вказаного договору, у матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсними.

Як встановлено судом, нерухоме майно, що розташоване за адресою: нежилий будинок-громадський центр з об'єктами (в літ.А), загальною площею 28 539,50 кв.м., розташований за адресою: м.Київ, пр.Академіка Глушкова, 13-Б у м.Києві, перебувало в іпотеці Банку на підставі іпотечного договору від 27.09.2011, а матеріали справи не містять доказів погодження Банком правочинів відповідача про передачу цього нерухомого майна в оренду по договору найму № 2/МЦ від 01.02.2017 та суборенду третім особам.

За таких обставин, всі договори оренди нерухомого майна (предмета іпотеки), що були укладені між ТОВ «КРАЙ ПРОПЕРТІ» та ТОВ «ШЕЙК», суборенди між ТОВ «ШЕЙК» та третіми особами без відповідної згоди іпотекодержателя (АТ «СБЕРБАНК»), є недійсними в силу прямих вказівок закону (ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку"), а, відтак, такі правочини є нікчемними в розумінні ч.2 ст.215 ЦК України та не породжують жодних юридичних наслідків.

Отже, орендні правовідносини відповідача з його контрагентами виникли неправомірно, а тому всі кошти, отримані відповідачем на підставі нікчемних правочинів, є безпідставно отриманими доходами, які підлягають відшкодуванню Банку як легітимному власнику.

Щодо обставин повідомлення відповідача та третіх осіб про набуття банком права власності на орендовані ними приміщення, а також обставин не вжиття позивачем своєчасно дій щодо набуття прав орендодавця за вищевказаними договорами, , суд зазначає наступне.

Оскільки підставою даного позову є стягнення з відповідача 16 444 590,88 грн. в порядку ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, а положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, питання несвоєчасного повідомлення ТОВ «ШЕЙК» про набуття права власності банком на орендовані ними приміщення в даному випадку не має правового значення.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, тобто обов'язок зі сплати орендної плати закон покладає на орендаря, а право на отримання орендної плати закон надає орендодавцю.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (статті 761 ЦК України).

З огляду на вказані вище приписи, саме позивач, як власник, та відповідно, особа наділена правами орендодавця, має право на отримання орендної плати за користування її майном третьою особою.

Згідно з частиною 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Проаналізувавши надані матеріали, судом встановлено, що спірний період стягнення грошових коштів визначений позивачем правомірно.

За змістом положень ст. 1214 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Оскільки судом встановлено, що із 19.12.2017 року законним власником орендованих приміщень став позивач, а відповідач продовжував приймати від третіх осіб орендні платежі від здавання чужого майна в оренду, знаючи про реєстрацію права власності на орендоване майно за АТ «СБЕРБАНК», на підставі нікчемних договорів, вимоги позивача про стягнення 16 444 590, 88 грн. коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, враховуючи задоволення позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" (03083, м.Київ, проспект Науки, 50, код ЄДРПОУ 41017890) на користь Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 16 444 590 (шістнадцять мільйонів чотириста сорок чотири тисячі п'ятсот дев'яносто) грн. 88 коп. боргу, 246 668 (двісті сорок шість тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 86 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 04.02.2019

Суддя О.М.Ярмак