Справа № 2-405-2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

09 ГРУДНЯ 2009 ОСОБА_1 РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                              У СКЛАДІ:    СУДДІ                                               БУШУЛЯНА В.І.,

                                                                      ПРИ СЕКРЕТАРІ                             КОРЖАН О.В.,

                                                                      ЗА УЧАСТЮ АДВОКАТА            ОСОБА_2,

РОЗГЛЯНУВШИ У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ В ЗАЛІ СУДУ В С.М.Т. ОСОБА_3 СПРАВУ ЗА ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ

ОСОБА_4

ДО

ОСОБА_5

ПРО

СТЯГНЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

          СУД

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду цим позовом, вказуючи, що 11 жовтня 2008 року, приблизно о 01 годинні 00 хвилин, ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, біля бару «Візит», розташованому в с. Кулевча Саратського району Одеської області, на підставі неприязних відносин, вмисно завдав йому в обличчя декілька ударів руками, спричинивши останньому тілесні ушкодження, після чого, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в ОСОБА_1 ЦРЛ в період з 11 по 28 жовтня 2008 року.

Відповідно до висновку експерта йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, садна обличчя, забиття шийного відділу хребта. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів, можливо у вказаний термін і відноситься до легких тілесних ушкоджень.

20 жовтня 2008 року органом дізнання було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 стосовно нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.125 КК України. При цьому, ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до Саратського районного суду зі скаргою за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень.

Постановою Саратського районного суду Одеської області, від 05.03.2009 року, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.125 КК України, було відмовлено, у зв’язку з актом амністії.

У зв’язку з лікуванням, він витратив на придбання ліків, проїзд до лікарні, судмедексперта, до суду, та витратив за надання юридичної допомоги гроші, на загальну суму - 1536 гривень 07 копійок. Крім цього, відповідач завдав позивачу моральну шкоду, яку він оцінює у 5000 гривень.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, у розмірі 1536 (одна тисяча п’ятсот тридцять шість) гривень 07 копійок, моральну шкоду, у розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок, а також судові витрати, пов’язанні з розглядом справи у суді.

В судовому засіданні позивач, в частині стягнення матеріальної шкоди, збільшив свої позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на свою користь 3327 (три тисячі триста двадцять сім) гривень 38 копійок.  

Позивач та його представник ОСОБА_2, в судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5, в судовому засіданні позов визнав частково. При  цьому, він визнав, що 11 жовтня 2008 року, приблизно о 01 годинні 00 хвилин, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, біля бару «Візит», розташованому в с. Кулевча Саратського району Одеської області, в момент сутички зі ОСОБА_6, ОСОБА_4 стрибнув йому на спину, і він один раз вдарив рукою в обличчя ОСОБА_4. Матеріальну шкоду, яку він спричинив позивачу, він визнає повністю. Моральну шкоду не визнає.

Свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили, що 11 жовтня 2008 року, приблизно о 01 годинні 00 хвилин, ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, біля бару «Візит», розташованому в с. Кулевча Саратського району Одеської області, на підставі неприязних відносин, вмисно завдав в обличчя ОСОБА_4 декілька ударів руками, спричинивши останньому тілесні ушкодження, після чого, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в ОСОБА_1 ЦРЛ.

Заслухавши позивача та його представника ОСОБА_2, відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися зобов’язальні правовідносини, що виникли внаслідок спричинення і відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, що регулюється ОСОБА_3 Кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України – майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала…

З копії постанови ОСОБА_1 ГУ МВС України в Одеській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 20.10.2008 року (а.с.71) видно, що 11 жовтня 2008 року ОСОБА_4 дійсно звертався до ОСОБА_1 ГУ МВС України в Одеській області, щодо до нанесення йому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

20 жовтня 2008 року органом дізнання було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 стосовно нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.125 КК України. При цьому, ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до Саратського районного суду за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень.

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 05.03.2009 року (а.с.13), в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.125 КК України, було відмовлено, у зв’язку з актом амністії. При цьому ОСОБА_5 в судовому засіданні визнавав факт спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Постанова суду не була оскаржена та набрала законної сили.  

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 258, від 31 серпня 2009 року, (а.с.80-81), у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, садна обличчя, забиття шийного відділу хребта. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів, можливо у вказаний термін і відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Як видно із витягу з історії хвороби № 5777\672, (а.с.22), позивач дійсно в період часу з 11 по 28 жовтня 2008 року знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ОСОБА_1 центральної лікарні, в с.м.т. ОСОБА_9 області.

Відповідно до копій квитанцій, (а.с.6-7, 23-26), позивачем було витрачено на лікування, придбання ліків та проїзд – 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 90 копійок.

Згідно квитанції № 19, від 24 квітня 2009 року, (а.с.23), позивачем було витрачено за надання юридичної допомоги – 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок.

Суд вважає, що в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачу, в результаті нанесення йому відповідачем тілесних ушкоджень, було завдано матеріальну шкоду, на загальну суму 2220 (дві тисячі двісті двадцять) гривень 90 копійок, тобто: 1720 гривень 90 копійок – на лікування, придбання ліків та проїзд до лікарні,  судмедексперта, адвоката, до суду; 500 гривень – за надання юридичної допомоги, – що підтверджується письмовими доказами, і яку слід стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_4. В задоволенні іншої частини позову про стягнення матеріальної шкоди позивачу слід відмовити, так як він не надав суду письмових доказів цього.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, м оральна шкода, завдана фізичній… особі неправомірними… діями… відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У суді встановлено, що в результаті нанесення з вини відповідача тілесних ушкоджень позивачу, доведено факт завдання позивачу моральної шкоди, що виразилася в стражданні і хвилюванні позивача через сильну фізичну біль за стан свого здоров’я, був порушений нормальний, повсякденний устрій життя, у зв’язку з чим, позивач ОСОБА_4 змушений був звернутися до лікарів, за надання юридичної допомоги, не зміг працювати, що спричинило важке матеріальне становище в сім’ї, яку суд оцінює в сумі 2000 гривень 00 копійок. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, у розмірі 2000 гривень 00 копійок, тим самим частково задовольнивши позов ОСОБА_4 щодо стягнення моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Крім цього, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача, судові витрати, пов’язанні з розглядом цивільної справи, (а.с.1-3): держмито, в розмірі 68 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення слухання справи, в розмірі 30 гривень.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4318 (чотири тисячі триста вісімнадцять) гривень 90 копійок.

Крім цього, з відповідача на користь держави слід стягнути державне мито, в розмірі 83 (вісімдесят три) гривні, тобто різницю між сплаченим позивачем держмито, в розмірі 17 гривень, щодо стягнення моральної шкоди, та держмито, в розмірі 5%, яке повинно бути сплачене із фактичної суми стягнення моральної шкоди (2000грн. х 5%=100 – 17 = 83).

КЕРУЮЧИСЬ Ч. 1 СТ. 1166, Ч. 1 СТ. 1167 ЦК УКРАЇНИ, СТ.СТ. 3, 5-8, 10, 11, 60, 212-215, 218, 294 ЦПК УКРАЇНИ,

СУД

В И Р І Ш И В:

ПОЗОВ ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО. СТЯГНУТИ З ОСОБА_5 СЕМЕНОВИЧА НА КОРИСТЬ ОСОБА_4 МАТЕРІАЛЬНУ ШКОДУ, В РОЗМІРІ 2220 (ДВІ ТИСЯЧІ ДВІСТІ ДВАДЦЯТЬ) ГРИВЕНЬ 90 КОПІЙОК; МОРАЛЬНУ ШКОДУ, В РОЗМІРІ 2000 (ДВІ ТИСЯЧІ) ГРИВЕНЬ 00 КОПІЙОК; ДЕРЖМИТО, В РОЗМІРІ 68 (ШІСТДЕСЯТ ВІСІМ) ГРИВЕНЬ 00 КОПІЙОК; ВИТРАТИ НА ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУХАННЯ СПРАВИ, В РОЗМІРІ 30 (ТРИДЦЯТЬ) ГРИВЕНЬ 00 КОПІЙОК, - А ВСЬОГО НА ЗАГАЛЬНУ СУМУ 4318 (ЧОТИРИ ТИСЯЧІ ТРИСТА ВІСІМНАДЦЯТЬ) ГРИВЕНЬ 90 КОПІЙОК.

В ЗАДОВОЛЕННІ ІНШОІ ЧАСТИНИ ПОЗОВУ ОСОБА_4 ВІДМОВИТИ.

    СТЯГНУТИ З ОСОБА_5 СЕМЕНОВИЧА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ ОСОБА_10, В РОЗМІРІ 83 (ВІСІМДЕСЯТ ТРИ) ГРИВНІ.

ЗАЯВА ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ МОЖЕ БУТИ ПОДАНА ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ  ДЕСЯТИ ДНІВ З ДНЯ ПРОГОЛОШЕННЯ РІШЕННЯ.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА НА РІШЕННЯ СУДУ ПОДАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ ДВАДЦЯТИ ДНІВ ОСОБА_11 ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

СУДДЯ