Машівський районний суд Полтавської області

Справа  № 1-1/2010 рік

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 лютого 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді                     Кравець С.В.

за участю: секретарів                     Кульчицької І.М., Ткач Н.М., Гезела Л.Р.

      прокурорів                     Бутрія О.П., Болгара В.В., Кінаша І.П.

      захисника                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,    одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину,  не працюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

В кінці жовтня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, досягли домовленості про спільну, систематичну, тривалу, незаконну діяльність по викраденню газового конденсату під час технологічного процесу його очистки з технологічної установки змішування резервуарного парку і наливних естакад ( далі ТУЗРПіНЕ ) ТЦСК УПГГК ДК «Укргазвидобування» в с.  Селещина Машівського району Полтавської області, де ОСОБА_2 працював на посаді водія асенізатора на базі автомобіля ГАЗ-3307 державний номерний знак ( далі ДНЗ ) 156-79 СН та відповідно до технологічного процесу займався перевезенням газового конденсату і важких нафтопродуктів. Діючи далі, з початку листопада 2008 року, ОСОБА_2, всупереч передбаченому технологічному процесу, шляхом не злиття з ємності автомобіля асенізатор газового конденсату, відкачаного ним з дренажного колодязя, до резервуару установки Є 301-2, залишав його в ємності свого автомобіля та використовуючи особливості системи вакуумної закачки ємності автомобіля асенізатора, яка позбавляє можливості огляду вмісту ємності під час проїзду прохідної підприємства, вивозив викрадений газовий конденсат за територію підприємства. Після цього, для злиття викраденого газового конденсату ОСОБА_2 направлявся до належної ОСОБА_3 металевої ємності об’ємом 30 м. куб., яка заздалегідь була ним закопана на орендованій в с. Селещина Машівського району земельній ділянці у ОСОБА_4, для зливу та накопичення викраденого газового конденсату. Діючи вищевказаним способом, в період часу з листопада по 16 грудня 2008р. ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, таємно, умисно, з метою незаконної наживи, вчинили викрадення газового конденсату з ТУЗЗРПіНЕ ТЦСК УПГГК ДК «Укргазвидобування» в кількості 19, 840 т вартістю 926, 61 грн. за 1 т, чим спричинили матеріальні збитки на загальну суму 18 383, 94 грн. 16 грудня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були затримані співробітниками спецпідрозділу ВБКОЗ УСБ України в Полтавській області, під час зливу газового конденсату з автомобіля НОМЕР_1 в підземний резервуар.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2   вину в пред’явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що з ОСОБА_3 познайомився у 2008р. і оскільки працював в УПГГК водієм автомобіля ГАЗ – асенізатор, то на прохання останнього він нібито десь за 3-4 дні до затримання, на території СУ-11 в с. Селещина перекачував паливно-мастильні матеріали ( далі ПММ ) в належні ОСОБА_3 автомобілі МАЗ та ГАЗ. Крім цього, 16.12.2008р. з підземної ємності належній ОСОБА_3, що знаходиться на території колишньої заготконтори в с. Селещина, повинен був також перекачати ПММ, але був затриманий працівника СБУ.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_3   також   вину в пред’явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що у 2008 року почав займатися паливно-мастильними матеріалами, для чого придбав 2 бензовози та орендував земельну ділянку на території заготконтори с. Селещина в якій розмістив металеву ємкість. В один з днів, до нього нібито звернувся приватний підприємець ОСОБА_5, який попросив перевезти конденсат з території СУ-11, так як потекла ємність. На вказану пропозицію він погодився і попросив ОСОБА_2 перекачати конденсат в належні йому автомобілі МАЗ та ГАЗ. Також 16.12.2008р. попросив ОСОБА_2 перекачати ПММ з підземної ємності, що розташована в с. Селещина на території колишньої заготконтори, але вони були затримані працівниками СБУ, незважаючи на його пояснення про належність конденсату ОСОБА_6.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, незважаючи на невизнання підсудними вини по пред’явленому обвинуваченню, суд вважає доведеною їх винність у вчиненні крадіжки газового конденсату, за попередньому змовою групою осіб наступною сукупністю доказів:

Показаннями свідків   ОСОБА_7 та її чоловіка ОСОБА_4, про те, що восени 2008 року останній уклав із ОСОБА_3 договір оренди 1 сотки землі на території заготконтори в с. Селещина для зберігання техніки та за усною домовленістю дозволив закопати там бочку.  За період оренди бачили, як на територію пару разів заїжджав автомобіль з бочкою схожий на бензовоз та  ОСОБА_4, зазначив, що останній раз, зазначеним автомобілем керував ОСОБА_2

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 показав, що він як начальник АТЦ видавав паливо ОСОБА_2 на автомобіль асенізатор та підписував шляхові листи, що дозволяло йому проїхати через охорону. На території підприємства вказаний автомобіль використовувався для викачки промислових стоків або надавав послуги за місцем проживання працівників по їх заявах. За межі підприємства ОСОБА_2 виїжджав від одного до кількох разів у неділю.

Факт оренди ОСОБА_9 1 сотки землі в с. Селещина підтверджується і Договором оренди від 20.10.2008р. та додатками до нього, укладеного між СК «Селещина» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с. 35-38 т.1 ).

Згідно наказів від 01.06.2001р. та 18.02.2005р. ОСОБА_2 прийнято на посаду водія 3 класу в УПГГК та закріплено за трьома автомобілями в т.ч. ГАЗ-3307 ДНЗ 156-79 СН ( а.с. 72-75 т.1 ).

    В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він працював охоронцем на заводі. При виїзді з автопарку по шляховому листу, автомобіль ГАЗ-53 під керуванням ОСОБА_2 заїжджав на територію ТЦСК звідки вивозив нечистоти, що фіксувалося у журналі. Ємність у цьому автомобілі герметична, а тому неможливо встановити наскільки вона заповнена.

    Свідок ОСОБА_11 показав, що він працював охоронником на складі, випускав автомобіль ОСОБА_2 з території заводу через прохідну на налив, про що записував у журналі. До дренажного колодязя виїжджав лише автомобіль ОСОБА_2, де здійснював відкачку шламів та кудись їх вивозив, а коли відкачував воду, то зливав її за очисними.

Свідок ОСОБА_12 показав, що здійснює загальне керівництво установки-80 в якій знаходиться нестабільний конденсат, дренується, а потім автомобілем під керуванням ОСОБА_2,  в супроводі оператора в межах території вивозилися шлами. Допускає, що в автомобіль могла попасти невелика кількість газового конденсату.

Згідно протоколу огляду та фототаблиці до нього, 16.12.2008р. на території СК «Селещина» був затриманий автомобіль НОМЕР_2 шланг від якого був занурений у горловину підземної ємності з газовим конденсатом та поряд з яким знаходився ОСОБА_2, а також затримано автомобіль НОМЕР_3 в салоні якого знаходився ОСОБА_3 Після цього, огляд було продовжено на території УПГГК, де ОСОБА_2 вказав місце відбору рідини ( яку він зливав на СК «Селещина» в підземну ємність), яким є підземний дренажний резервуар, що розташований між ємностями Е 801-1 та Е 801-2, з якого відібрані експериментальні зразки та зразки з підземної ємності та вилучені речові докази ( а.с. 7-10 т.1, 131 т.3 ).

Допитані в якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 показали, що були присутніми в якості понятих при огляді місця пригоди, де був затриманий автомобіль асенізатор та його водій. В послідуючому водій на території УПГГК показував дренажну ємність з якої набирав конденсат.

Твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що під час огляду території УПГГК він розповідав саме процес його роботи, а не викрадення конденсату, при цьому вказував на дренажну ємність з якої відкачував шлами та показував місце на території заводу куди їх зливав, спростовується самим протоколом огляду зі змісту якого вбачається, що він вказував місце відбору рідини, яку зливав саме у підземну ємність в с. Селещина. Посилання його на невідповідність протоколу в цій частині, а також твердження ОСОБА_3, щодо дачі ним пояснень працівникам СБУ в ході огляду про належність конденсату ОСОБА_6 спростовується відсутністю таких даних у протоколі та поясненнями понятих про те, що всі дані викладені у протоколі відповідають дійсності. Це підтверджується і тим, що в протоколі відсутні зауваження як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 щодо неправильності його змісту, та будь-які заяви і клопотання з цього приводу.

Як показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в грудні 2008 р. вони разом чекали ОСОБА_2 біля колишньої заготконтори в с. Селещина, і коли ОСОБА_2 автомобілем асенізатор заїхав на територію заготконтори їх затримали працівники СБУ, які повідомили, що ОСОБА_2 викрадав газоконденсат. Вони до вказаного злочину непричетні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17   – начальник УПГГК    показав, що на площадці наливу знаходяться установки для приймання конденсату, який відстоюється, дренується і важкі нафтопродукти вивозяться в резервуар автомобілем асенізатор. В день затримання зазначеного автомобіля були зняті всі залишки конденсату, які показували близько 1, а можливо 1, 4 % втрат.   Вважає неможливим вивезення конденсату через охорону.  

Разом з тим, згідно повідомлення та довідки УПГГК було виявлено викрадення 19, 840 тон конденсату ( а.с. 5, 6 т.1 ).

Викрадення конденсату саме в такій кількості підтверджується також протоколом огляду автомобіля НОМЕР_2, актами зважування та прийому-передачі з яких видно, що в автомобілі знаходилося 0, 920 т конденсату, в закопаній у землю ємності - 18, 920 т. Таким чином,  загальний об’єм вилученого конденсату складає 19, 840 т, який переданий на зберігання в УПГГК, а металева ємність з території СК «Селещина» - ОСОБА_3 При цьому, з автомобіля відібрані експериментальні зразки рідини для дослідження ( а.с. 13-22 т.1 ).  

Згідно довідки УПГГК щодо визначення величини втрат газового конденсату, 16 грудня 2008р. зафіксований відсоток втрат 1, 4 %, що вказує на невластивий рівень даного показника, який за звичайних умов може складати 0, 5 %, а тому дає підстави припускати, що сировина в обсязі 4, 4 т була вилучена із технологічного процесу переробки ( а.с. 67  т. 1 ).

За результатом аналізів зразків нафтопродуктів з підземної ємності, ємності автомобіля ГАЗ, дренажної ємності вони з урахуванням норм розбіжностей мають подібність по вмісту води, мехдомішок, концентрації солей, густині, фракційному складу, можуть бути дегазованим нестабільним конденсатом з вмістом важких фракцій до 16 %. По вмісту мехдомішок, солей, густині зразки відповідають вимогам СТП «Конденсат газовий нестабільний». По вмісту води зразок з дренажної ємності не відповідає СТП ( а.с. 51, 53 т.1 ).  

Висновком судово-хімічної експертизи № 2162 від 30.03.2009р. речовини: з дренажної ємності, з внутрішнього кільця дренажної ємності, з ємності автомобіля мають спільну групову та родову належність. Речовина ж підземної ємності має спільну родову, але різну групову належність з речовинами вказаними вище, що може бути обумовлено наявністю в ній домішок газових конденсатів інших партій або легких фракцій ( а.с. 160-162 т.2 ).

Такими чином, твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що він конденсат викачував з підземної ємності спростовується зазначеним висновком експертизи з якого вбачається різниця в груповій належності речовини з підземної ємності в с. Селещина та в автомобілі. Разом з тим, спільна групова і родова належність речовини з автомобіля та дренажної ємності підтверджує факт викрадення конденсату ОСОБА_2 саме з дренажної ємності на території заводу. Посилання його та захисту на те, що ричаг на автомобілі ( фото № 3 а.с. 158 т.4 ) повернутий в бік кабіни та свідчить, що конденсат закачувався в автомобіль є безпідставним та спростовується наведеними вище доказами.

Між тим, оскільки протягом тривалого часу, а саме з листопада та по 16.12.2008р. ОСОБА_2 перевозив конденсат з території заводу в належну ОСОБА_3 ємність, в якій осідали домішки, а тому суд вважає, що саме цим фактом обумовлена різна групова належність з речовиною в автомобілі та дренажній ємності. Це підтверджено і демонстрацією відеозапису пояснень ОСОБА_2, де він вказував, що при викраденні конденсату до нього попадала частина домішок, і лише після його відстоювання можливо були отримати чистий конденсат, оскільки він є значно легшим від домішок.  

В судовому засіданні підсудні не заперечували, що вони спілкувалися між собою, за допомогою вилучених у них мобільних телефонів та сім-карт.

Так, з протоколу із записами телефонних розмов засобами мобільного зв’язку між підсудними та іншими особами вбачається, що в період часу з 02 листопада по 16 грудня 2008 року вони спілкувалися між собою, і судячи з характеру та змісту їх розмов суд вважає, що мова йшла саме стосовно викрадення газового конденсату з території УПГГК в с. Селещина, де ОСОБА_2 працював водієм асенізаційного автомобіля і за його допомогою перевозив викрадений газовий конденсат та зливав у належну ОСОБА_3 ємність, що знаходиться в с. Селещина, а останній в свою чергу його реалізовував ( а.с. 24-106 т.2 ).

Посилання підсудних про інший зміст телефонних розмов суд вважає безпідставними, так як навіть із самого змісту цих розмов є зрозумілою їх тема, оскільки вони велись саме в ті дні, коли ОСОБА_2 вивозив викрадений конденсат з території заводу.

Зазначене підтверджується і первинними поясненнями підсудних даних відразу після затримання та демонстрацією відеозапису, де вони підтвердили змову між собою про викрадення з території УПГГК газового конденсату та накопичення його в належній ОСОБА_3 ємності, закопаної в с. Селещина на орендованій земельній ділянці, починаючи з листопада 2008 року. Вказані пояснення підсудних узгоджуються з іншими доказами по справі, при цьому кожен з них намагався зменшити свою участь та роль у вчиненні злочину, перекладаючи один на одного роль ініціатора, а в послідуючому відмовилися співпрацювати, очевидно готуючи алібі.

ОСОБА_2 при цьому зазначив, що під час технологічного процесу по відкачці дренажу з ємності в автомобіль потрапляв газовий конденсат, і оскільки оператори не завжди були присутніми при зливанні конденсату, а тому це давало йому можливість імітувати його злиття, а потім вивозити та зливати до ємності ОСОБА_3 та допомагати перекачувати вказаний конденсат в інший автомобіль. Для зв’язку використовував мобільний телефон НОМЕР_4 ( а.с. 28 т.1 ).

Це підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19,   які показали, що як товарні оператори  дренували установку 80, тобто після відкриття крану по трубі відкачували домішки (воду, емульсію, парафін і т.д.) і закривали його коли починав текти конденсат. В послідуючому ці домішки завантажувалися у автомобіль ОСОБА_2, який з кимось з них вивозив їх на установку Є-30, де процес злиття вони контролювали не постійно, так як інколи відходили. За день ОСОБА_2 завантажував автомобіль дренажем десь 2-3 рази. Таким же чином відкачувалася вода, але куди її зливав ОСОБА_2 невідомо. 16.12.2008 р. вони здренували конденсат, після чого отримали наряд обрізати садки. До обіду, домішки в автомобіль ОСОБА_2 відкачував ОСОБА_19, і разом з ним зливав їх на установку 30, а коли ОСОБА_2 приїхав після обіду, відкачував шлами та вивозив їх з ним ОСОБА_18. При цьому свідки зазначили, що достовірно не знають чи все зливав ОСОБА_2.

Також, під час дачі пояснень  ОСОБА_3 стверджував, що протягом листопада 2008 року, а саме: 3, 4, 5, 7, 17, 18, 20, 21, 28 числа ОСОБА_2 привозив від 2, 5 до 7, 5 м. куб. конденсату в день за 1 - 4 рази. Крім цього, 20-21.11.2008р. та 1.12.2008р. за допомогою його автомобіля було відвантажено та вивезено по 23 м. куб. конденсату. Також 12.12. та 15.12.2008р. ОСОБА_2 привіз відповідно 5 та 7, 5 м. куб. конденсату, 16.12. – 2 рази, 1 раз до обіду та 1 раз після обіду, після чого був затриманий. Для зв’язку використовував мобільні телефони НОМЕР_5 та НОМЕР_6   ( а.с. 23-24 т.1 ).

Будь-яких клопотань при відібранні пояснень підсудні не заявляли, в подальшому взагалі від дачі показань відмовилися.  

Їхні заяви про застосування до них недозволених методів дізнання перевірялися в порядку судового доручення органами прокуратури і визнані безпідставними, у зв’язку з чим постановою прокуратури Полтавської області від 04.01.2010р. ( а.с. 166-167 т. 4 ) за даним фактом було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутності складу злочинів. Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що з приводу неправомірних дій працівників дізнання та вчинення відносно них тиску вони нікуди не зверталися, відповідних заяв з цього приводу не писали, хоча майже весь час були на волі. Зазначене вбачається із демонстрації в судовому засіданні відеозапису в ході відібрання пояснень у підсудних, де вони показання давали добровільно без будь-якого тиску, при цьому ОСОБА_2 вказував на такі деталі, які характеризуються подробицями про які не могли знати слідчі органи. Отже, доводи підсудних про застосування до них недозволених методів дізнання, внаслідок чого вони себе оговорили суд визнає надуманими та безпідставними.

За таких обставин, суд первинні пояснення підсудних бере до уваги як достовірні, що об’єктивно підтверджується іншими доказами по справі, а тому разом з іншою сукупністю доказів кладе їх в основу обвинувального вироку.

    Викрадення конденсату у зазначені ОСОБА_3 дні також підтверджується змістом телефонних розмов, які велися між самими підсудними та іншими особами, з яких вбачається кількість разів виїзду з території заводу ОСОБА_2 для вивезення ним конденсату, а також пов’язані з цим труднощі: погана дорога ( грязь ), перевірка податкової, виявлення працівниками СБУ відводу до заводу «Надєжда», низька ціна газового конденсату, поява поряд з заводом невідомого автомобіля ( а.с. 48 , 54, 59, 64, 67, 68, 69 т. 2 ).

Зазначене підтверджується копіями журналу виїзду – заїзду автотранспорту через залізнодорожну прохідну та журналу обліку заїзду – виїзду транспортних засобів на територію складу УПГГК, а також вилученими за період з листопада по 16.12.2008р. подорожніми листами на автомобіль НОМЕР_2 та заявами громадян на його виділення для побутових потреб з яких видно, що протягом днів вказаних ОСОБА_3, автомобіль ОСОБА_2 виїжджав через залізнодорожну  прохідну на територію, очисні, склад до установки 80 та за її межі, окрім 05.11.08. Крім цього, з них вбачається, що 19.11. цей автомобіль не міг виїхати, оскільки як вказав у своєму поясненні ОСОБА_3 на роботі був відсутній ОСОБА_8 – начальник АТЦ, який видає шляхові листи. Зазначене підтверджується і змістом телефонних розмов, що велися між підсудними цього числа ( а.с. 98-124, 129-167  т.1 ).

Факт причетності ОСОБА_3 до викрадення конденсату з території бензинового заводу в с. Селещина підтвердив на досудовому слідстві і свідок ОСОБА_20

Щодо тверджень про те, що його свідчення на досудовому слідстві нібито не відповідають дійсності, оскільки він не знає ні ОСОБА_6, ні що таке газовий конденсат суд визнає неправдивими. Так, з протоколу допиту зазначеного свідка в ході досудового слідства вбачається, що він оформлений з дотриманням вимог КПК України, засвідчений його підписом та власноручним записом про те, що протокол ним прочитано, записано вірно.

Зокрема, він на досудовому слідстві показав, що оскільки ОСОБА_3 був винен йому гроші, то повідомив, що періодично буде отримувати з території бензинового заводу в с. Селещина конденсат в кількості близько 30 кубів та накопичуватиме у належну йому ємність. У зв’язку з цим він, ОСОБА_8, цікавився процесом перевозки конденсату і порекомендував ОСОБА_3 познайомитися з ОСОБА_6, який займається скупкою ПММ, і цим пришвидшити віддачу боргу. Таким чином, ОСОБА_3 повідомляв йому про обсяг та кількість накопиченого конденсату до 16.12.2008р., а пізніше на запитання чому не повертає гроші повідомив, що конденсат вилучений  правоохоронними органами.

Правдивість цих його свідчень підтвердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_21, який як слідчий в ході розслідування даної справи допитував ряд свідків в тому числі і ОСОБА_20, який після прослуховування телефонних розмов з його участю добровільно дав ці показання, про що засвідчив своїм підписом, а тому всі дані відображені в протоколі відповідають дійсності.  

Таким чином, показання ОСОБА_20 дані ним в ході досудового слідства суд визнає правдивими і приймає їх за основу, так як вони підтверджуються сукупністю досліджених вище доказів, та виходячи з викладеного суд вбачає особисту зацікавленість вказаного свідка у долі підсудних і вважає, що показання дані ним в ході судового слідства неправдиві, а тому до уваги їх не приймає.    

Допитаний в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_15Ю .  показав, що в 2008р. працівники СБУ встановили факт протиправного вилучення газового конденсату з ТЦСК УПГГК ДК «Укргазвидобування» в с. Селещина. В зв’язку з цим були підготовлені документи про нестачу на підставі різниці конденсату на наливі. Крім цього, зазначив, що на вимогу суду неможливо надати відомості про вартість рідини, що знаходиться в дренажному колодязі, оскільки вона не може бути окремо виділена, у зв’язку з відсутністю окремо таких даних по бухгалтерському обліку.

    Щодо тверджень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5   про те, що останній 04.11.2008р. відповідно договору прийняв на зберігання від ОСОБА_6 32 200 л газоконденсату, а в послідуючому ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_5 перевіз його в інше місце, де він був вилучений  працівниками СБУ, суд вважає, що вони не заслуговують на увагу.

Так, в судовому засіданні ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5 не зазначали, що особисто бачили як конденсат був вивезений ОСОБА_3 в належну йому ємність в с. Селещина. Разом з тим, підсудній ОСОБА_3 стверджував, що за 3-4 дні до затримання, тобто 12-13.12.2008р.,  він спілкувався з ОСОБА_5 про вивезення з території СУ-11 конденсату належного ОСОБА_6. Але, з матеріалів прослуховування телефонних розмов за цей період вбачається, що ОСОБА_3 спілкувався лише з ОСОБА_2, ОСОБА_20 та ОСОБА_6, а не іншою особою і навпаки зміст телефонних розмов цього та в інші дні свідчить саме про викрадення конденсату з території УПГГК.

Посилання захисту на перевірки податкової якими встановлено, що 03.11.2008р. ОСОБА_6 дійсно придбав у ПП ОСОБА_22 32 200 л газового конденсату, який в подальшому передав на відповідальне зберігання ОСОБА_23, який в свою чергу передав його на зберігання ОСОБА_3 також не заслуговують на увагу.

    Так, перевіркою податкової встановлено, що за період з 01.07.2008р. по 20.03.2009р. приватний підприємець ОСОБА_5 не мав права займатися діяльністю пов’язаною із зберіганням газового конденсату, оскільки предметом його діяльності є вирощування зернових та технічних культур  ( а.с. 190-201 т.2 ). Проведеною Машівським РВ ГУМВС перевіркою по заяві ОСОБА_6 щодо заволодіння ОСОБА_5 належним йому конденсатом, вказаний факт не підтвердився, а тому постановою від 02.04.2009р. ( а.с. 31-32 т.4 ) в порушенні кримінальної справи відносно останнього за ст. 190 КК України відмовлено та встановлено, що між ним та ОСОБА_6 склалися цивільно-правові відносини. Разом з тим встановлено, що на даний час зазначений конденсат відсутній, при цьому будь-яке посилання на те, що вилучений СБУ конденсат належить якійсь конкретній особі, в тому числі ОСОБА_23 чи ОСОБА_6 відсутнє ( а.с. 165-187, 210-217 т.2, 33-62 т.4 ).

    З викладеного також вбачається, що між ОСОБА_23 та ОСОБА_3 будь-яка угода з приводу зберігання та перевезення конденсату не укладалася, хоча з ОСОБА_6 така угода укладена була. Ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_3 не мають права займатися діяльністю пов’язаною із зберіганням чи реалізацією газового конденсату, при цьому ОСОБА_3 навіть не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що свідчить про те, що він приховував діяльність якою займався.

    Також, на закопану ним ємність ОСОБА_3 письмовий дозвіл з ОСОБА_4 офіційно не оформляв, дозвільних документів на зайняття таким видом діяльності не отримував, належна йому ємність була замаскована використовувалася як схованка, що вбачається з демонстрації відеозапису оперативної зйомки, крім цього, належним чином не обладнана відповідно до вимог, які звичайно ставляться для зберігання пального, що свідчить про відсутність наміру легалізовувати свою діяльність.

    Крім цього, за 3-5 днів до затримання з 11.12. по 13.12.2008р., тобто в період протягом якого підсудними нібито перекачувався та перевозився належний ОСОБА_6 конденсат з СУ-11, зі змісту телефонних розмов, що велися між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вбачається, що 11 грудня ОСОБА_3 вказував про відсутність у нього конденсату, зазначивши, що є лише «жужа», а вже 13.12. повідомив про наявність у нього 10 куб. конденсату. Тобто конденсат у нього з’явився, саме 12.12, що підтверджується приведеними вище доказами і вбачається з того, що протягом цього дня ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомляв ОСОБА_3 про привезення конденсату лише двічі, так як більше не дозволяв час і про що в послідуючому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_20. Таким чином, в цей період мова взагалі ні між підсудними, ні між іншими особами не йшла про перекачування конденсату з території СУ-11, а навпаки про його перевезення безпосередньо ОСОБА_2 з території заводу.

На підтвердження своїх доводів про належність саме йому вилученого працівниками СБУ конденсату ОСОБА_6 надано ряд документів, які оглянуті слідчим і з яких вбачається, що 10.10.2008р. він передав на зберігання ОСОБА_23 газовий конденсат в кількості 32 200 л, а останній 04.11.2008р. прийняв його на зберігання ( а.с. 203-207 т.2 ).  

    Разом з тим, в п.3 договору зберігання від 10.10.2008р. укладеного між ТОВ НВП «Екстракт» та ПП. ОСОБА_5 зазначено, що зберігання товару буде використовуватися на складі за адресою: с. Залізничне вул. Магістральна, 1 д Полтавського району Полтавської області ( а.с. 206-207 т.2 ). З наданого ж ОСОБА_6 аналогічного договору під час допиту як свідка ( а.с. 21-22 т. 2) вбачається, що його зміст змінено і вказано, що зберігання товару буде здійснюватися вже в с. Селещина по вул. Остапенка, 1 Машівського району Полтавської області, тобто по місцю знаходження зберігача ПП. ОСОБА_5 З третього примірника вказаного договору, який був доданий ОСОБА_6 до заяви адресованої прокурору Машівського району видно, що договір взагалі укладений між ПП ОСОБА_5 та ТОВ «Геотекс», хоча підписано з ТОВ НВП «Екстракт» ( а.с. 168-169 т.2 ). Зміст, цього договору також відрізняється від двох інших, зокрема п. 7, який передбачає, що товар видається поклажодавцю або ТОВ НВП «Екстракт», хоча в інших договорах зазначено, що товар видається тільки ТОВ НВП «Екстракт». Лише наданий до суду договір по змісту відповідає нібито волі сторін (а.с. 22-23 т.4 ).

Враховуючи вищевикладене, суд ставить під сумнів зміст цих договорів та вбачає особисту зацікавленість ОСОБА_6 у долі підсудних.

Твердження підсудних про належність вилученого конденсату ОСОБА_6 спростовується і тим, що конденсат в кількості 32200 л в перерахунку на тони, з урахуванням густини згідно експертизи, складає близько 24, 5 т. Разом з тим, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 16.12.2008р. ОСОБА_2 з території заводу викрав 4, 4 т конденсату, що в різниці з вилученим складає 15, 44 т, що майже на 10 т менше від кількості належного нібито ОСОБА_6 конденсату.  

Таким чином, доводи підсудних та свідка ОСОБА_6, про належність вилученого працівниками СБУ конденсату останньому суд визнає надуманими та безпідставними, вважає, що підсудні намагаються таким чином уникнути відповідальності, а ОСОБА_6, враховуючи дружні відносини з ОСОБА_3, що свідчить з ряду зафіксованих між ними телефонних розмов,  намагається йому у цьому сприяти і таким чином збагатитися.

 Враховуючи механізм за яким розкрадався газовий конденсат, суд вважає безпідставними твердження підсудних про непричетність до вчиненого злочину, та вважає доведеним той факт, що його викрадення ними відбувалося в період з листопада по 16 грудня 2008 року, що також підтверджується дослідженими вище доказами.

На підставі зібраних та оцінених доказів суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які виразилися у спільному умисному і таємному викраденні в період часу з листопада по 16 грудня 2008р. належного ДК «Укргазвидобування» газового конденсату в кількості 19, 840 т вартістю 18 383, 90 грн., слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Кваліфікацію їх дій за ч.3 ст. 185 КК України за ознакою спричинення значної шкоди суд вважає не вірною виходячи з наступного.

Так, ч. 3 ст. 185 КК України передбачена відповідальність лише за вчинення крадіжки з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

Потерпілим у розумінні ст. 49 КПК України є лише фізична особа, а тому заподіяння значної шкоди саме фізичній особі, давали б підстави для кваліфікації за ч.3 ст. 185 КК України, за ознакою заподіяння значної шкоди потерпілому.

По даній справі діями підсудних збитки завдані не фізичній, а юридичній особі ДК «Укргазвидобування», а тому суд вважає, що кваліфікуючу ознаку дій підсудних, як спричинення значної шкоди за ч.3 ст. 185 КК України, слід виключити, і остаточно кваліфікувати їх дії за ч.2 ст. 185 КК України.

Суд вважає також безпідставним застосування органом досудового слідства для визначення розміру збитків постанови Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996р. з урахуванням ПДВ та коефіцієнту 2, оскільки за нормами діючого законодавства вартість викраденого визначається за  роздрібними  (закупівельними) цінами,  що існували  на  момент  вчинення  злочину. З довідки ДК «Укргазвидобування» балансова вартість конденсату становить 926, 61 грн. за 1 тонну, а всього за 19, 84 т 18 383, 90 грн., а вже розмір збитків складає 44893, 48 грн. ( а.с. 128-129 т.3 ). Виходячи з викладеного, суд визначає вартість викраденого конденсату саме в розмірі 18 383, 90 грн.

По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно ( а.с. 156 т.3 ), має на утриманні 2 малолітніх дітей – дочку ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_7 та сина ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а.с. 152, 153, 157 т.3 ), комісією лікарів Машівської ЦРЛ визнаний здоровим, працездатним, примусового протиалкогольного та протинаркоманійного лікування не потребує, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває ( а.с. 160, 162 т.3 ), раніше не судимий  ( а.с. 150 т.3, 104-105 т.4 ).

 По місцю проживання ОСОБА_3 також характеризується позитивно ( а.с. 172 т.3 ), має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_9 ( а.с. 172, 174 т.3 ), згідно довідки Полтавської  ЦРЛ на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, у квітні 2009р. знаходився на лікуванні з діагнозом: хронічна виразкова хвороба 12п. кишки ( а.с. 168, 169 т.3 ), раніше не судимий ( а.с. 164 т.3, 108 т.4 ).

Зазначені обставини, суд визнає такими, що пом’якшують покарання підсудних.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних суд не вбачає.

При обранні покарання підсудним, суд у відповідності  зі  ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості, обставини, що пом’якшують їх покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання та враховуючи обставини справи, роль кожного з них у вчиненні злочину, розмір викраденого, відношення до вчиненого злочину, їх суспільну небезпечність і приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для кожного з підсудних для їх виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для призначення кожному із них більш м’якого покарання у вигляді арешту, а також застосування щодо підсудних ст. 69 КК України та перейти до іншого більш м’якого виду покарання.  

Разом з тим, в ході судового слідства підсудні заявили про застосування до них Закону України «Про амністію» від 26.12.2008р.( а.с. 186-187 т.4 ). Так, згідно вказаного Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, який набрав чинності 26.12.2008р. п. «в» ст. 1 передбачено, що звільненню від покарання підлягають особи, які на момент вчинення злочину мають дітей яким не виповнилося 18 років, якщо до набрання чинності цим Законом вчинено умисний злочин, який не є тяжким чи особливо тяжким, чи вчинено злочин з необережності, який не є особливо тяжким.

В зв’язку з наведеним суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчинили умисний злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості в період до 26.12.2008р., тобто дня набрання чинності цим Законом України «Про амністію» від 12.12.2008р., мають на утриманні неповнолітніх дітей, яким на момент вчинення злочину 16.12.2008р. не виповнилося 18 років, а тому їх слід звільнити від призначеного покарання на підставі цього Закону.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Виходячи з того, що автомобіль НОМЕР_2, який використовувався підсудними при вчиненні злочину та газовий конденсат в кількості 19, 84 тон ( а.с. 15 т.1 ) належить ДК «Укргазвидобування та знаходиться в УПГГК на зберіганні, а тому суд вважає, що їх слід залишити йому як власнику.

Крім цього, суд вважає, що металеву ємність об’ємом близько 30 м. куб., яка знаходиться по вул. Октябрській, 70 в с. Селещина Машівського району та передана на відповідальне зберігання  ОСОБА_3 ( а.с. 22 т.1 ) та вилучені у нього 2 мобільні телефони: Нокіа з сім-картою 096-543-0000 та Нокіа з сім-картою 098-262-90-89, які зберігаються в СУ ГУМВС ( а.с. 131 т. 3 ), як знаряддя злочину слід конфіскувати в доход держави.

Грошові кошти в сумі 1950 грн. ( а.с. 132 т.3 ), що вилучені при затриманні підсудного ОСОБА_2 та знаходяться на депозитному рахунку ГУМВС України в Полтавській області, які не стосуються справи повернути підсудному ОСОБА_2.

Диски із записами телефонних розмов з мобільних телефонів обвинувачених, з відеозаписом пояснень підсудних та працівників УПГГК, з оперативною зйомкою та роздруківками телефонних розмов з топографічною прив’язкою зберігати при справі.

Судові витрати, які складаються із затрат понесених на проведення експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів в сумі 2 820 грн. покласти на засуджених в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -  

з а с у д и в :

    ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

    ОСОБА_3   визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3   від   відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.

Автомобіль ГАЗ-3307 ДНЗ 156-79 СН та газовий конденсат в кількості 19, 84 тон, що зберігаються  в УПГГК ДК «Укргазвидобування, залишити цій організації як її власність.

    Металеву ємність об’ємом близько 30 м. куб., яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 по вул. Октябрській, 70 в с. Селещина Машівського району Полтавської області, 2 мобільні телефони: Нокіа з сім-картою 096-543-0000 та Нокіа з сім-картою 098-262-90-89, які зберігаються в СУ ГУМВС України в Полтавській області - конфіскувати в доход держави як знаряддя злочину.

Гроші в сумі 1950 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ГУМВС України в Полтавській області, повернути засудженому ОСОБА_2 як його власність.

Диски із записами телефонних розмов з мобільних телефонів обвинувачених, з відеозаписом пояснень підсудних та працівників УПГГК, з оперативною зйомкою, з роздруківками телефонних розмов з топографічною прив’язкою - зберігати при кримінальній справі.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати по 1410 грн. з кожного.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Машівський районний суд.

Суддя: ( підпис )

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                             С.В. Кравець