Справа № 1-147/2009р.

В И Р О К

іменем   України

28 травня 2009 року                                                                      Лубенський міськрайонний суд

    Полтавської області

в складі : головуючого судді  Волювача О.В.

                при секретарі Джадан І.В.

                з участю прокурора Савицького І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальну справу про обвинувачення :

                              ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця , гр – на України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого      

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України  ,

В С Т А Н О В И В  :

    13 лютого 2009 року близько 20 год. ОСОБА_1 прийшов до кафе «Ісківчанка», що розташоване в с. Ісківці, Лубенського району Полтавської області. В цей час в приміщенні кафе знаходився ОСОБА_2, який розраховувався за придбаний ним товар. ОСОБА_1 знаходячись поруч, побачив як ОСОБА_2 поклав гроші до правої зовнішньої кишені пальто в яке був одягнутий, та вийшов з приміщення бару і пішов по вулиці. ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_2 неподалік від приміщення вищевказаного бару та діючи відкрито, погрожуючи останньому застосувати до нього фізичне насильство у вигляді нанесення ударів, правою рукою, з правої кишені пальто в яке був одягнутий потерпілий, викрав гроші в сумі 250 грн. Вподальшому, не зважаючи на те, що ОСОБА_2 просив його повернути належні йому гроші ОСОБА_1 покину місце злочину, а гроші витратив на власний розсуд.

    Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину  , при вищевикладених  обставинах  визнав повністю , суду показав, що дійсно 13.02.2009 року  неподалік кафе «Ісківчанка», що в с. Ісківці Лубенського району він погрожуючи ОСОБА_2 фізичною розправою відкрито викрав належні останньому гроші в сумі 250 грн.

    Згідно ст.299 КПК України , судом не досліджувались докази вини  підсудного  стосовно фактичних обставин справи .

    Зважаючи на послідовність показів ОСОБА_1 про обставини скоєння злочину, суд вважає ці покази достовірними .

    Суд вважає , що вина ОСОБА_1 у  відкритому викраденні чужого майна (грабежі) поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,  встановлена та доказана, і його дії суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України.

Призначаючи покарання  ОСОБА_1 суд  враховує те, що він вину визнав, в скоєному кається, по місцю проживання характеризується посередньо.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1  покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1  від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. При цьому суд враховує, щире каяття підсудного, добровільне вішкодування шкоди потерпілому, те що тяжких наслідків не наступило, підсудній має молодий вік, а також можливість виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

    Цивільний позов по справі потерпілим не заявлявся.

                              Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд , -

З А С У Д И В :

    ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України  і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі  

Згідно ст. 75  КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням  з іспитовим строком на  2 (два) роки .

    Відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи , періодично з”являтися на реєстрацію  ці органи .

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.

    Вирок може  бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області  на протязі 15 діб  з моменту його проголошення .

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                                      ОСОБА_3