Постанова

Іменем України

14 січня 2019 року

м. Київ

справа № 638/11034/15-ц

провадження № 61-30699 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Колтунової А. І., Кругової С. С., Швецової Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено частково.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 серпня 2008 року по 30 червня 2011 року у сумі 8 710,69 грн.

У іншій частині позову відмовлено, проведено розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року у частині стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь КП «Харківські теплові мережі» скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та судового збору.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 серпня

2017 року проведено розподіл судових витрат.

У липні 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4, кожен окремо, звернулися до суду із заявами про виправлення описок та арифметичних помилок у рішенні Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року.

На обгрунтування поданих заяв зазначали, що ухвалюючи рішення по суті заявлених КП «Харківські теплові мережі» вимог, апеляційний суд допустив арифметичну помилку щодо розміру заборгованості ОСОБА_4 за послуги з теплопостачання, яка, згідно уточненої позовної заяви, з розрахунку на одну особу становить 7 567,86 грн, а також замість стягнення заборгованості з ОСОБА_4 у резолютивній частині рішення помилково зазначив, що вона підлягає стягненню з ОСОБА_5, що є опискою.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просили виправити допущені у рішенні апеляційного суду описки та арифметичні помилки.

У липні 2017 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду із заявою про виправлення описки у рішенні Апеляційного суду Харківської області від

13 липня 2017 року, на обгрунтування якої зазначало, що у п'ятому абзаці резолютивної частини рішення апеляційного суду замість боржника

ОСОБА_4 помилково зазначено ОСОБА_5, в частині вимог щодо якого апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 та КП «Харківські теплові мережі» задоволено частково.

Внесено виправлення у вступну та резолютивну частини рішення, ухваленого у порядку статті 209 ЦПК України, та резолютивну частину повного тексту рішення Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року. Зазначено, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 8 710,00 грн, та в частині відмови у задоволенні позову КП «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості з 31 вересня 2002 року по 01 серпня 2008 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що судом допущено описку та невірно вказано прізвище, ім'я та по батькові боржника ОСОБА_5, замість ОСОБА_4, який є власником квартири АДРЕСА_1. Оскільки визначена судами сума заборгованості ОСОБА_4 у розмірі 8 710,00 грн, не є наслідком арифметичної помилки, відсутні підстави для задоволення заяви відповідачів про її виправлення.

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у серпні 2017 року, ОСОБА_4 просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року та розглянути заяву по суті,посилаючись на порушення судом апеляційної норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що згідно уточненої позовної заяви, наданої КП «Харківські теплові мережі», заборгованість ОСОБА_4 з теплопостачання за період з 01 серпня 2008 року по 30 червня 2011 року з розрахунку на одну особу складає 7 567,86 грн, з яких опалення 6 425,04 грн, гаряча вода 1 142,82 грн, а тому, стягуючи з ОСОБА_4 8 710,00 грн з розрахунку вартості послуг на двох зареєстрованих осіб, суд допустив арифметичну помилку, яка підлягає виправленню. Факт реєстрації місця проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1, не є доказом проживання особи у конкретному жилому приміщенні, виникнення прав та обов'язків, у тому числі зі сплати комунальних платежів.

Станом на дату розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

25 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 219 ЦПК України 2004 року, якій кореспондують норми частини першої статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Вирішуючи заяви сторін про виправлення описок та арифметичних помилок у рішенні Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року, апеляційний суд обгрунтовано виходив з наявності підстав для виправлення описки у резолютивній частині рішення суду в частині правильного зазначення прізвища, імені та по батькові боржника за вимогами про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 8 710,00 грн, що не призвело до зміни рішення та повністю узгоджується з його мотивувальною частиною.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про те, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, було допущено арифметичну помилку при зазначенні розміру заборгованості ОСОБА_4 перед КП «Харківські теплові мережі».

Не погоджуючись з визначеним судом розміром заборгованості за послуги теплопостачання, заявник фактично ставить питання про зміну рішення суду, а тому суд обгрунтовано відмовив у задоволенні його заяви про виправлення арифметичної помилки.

Твердження заявника про те, що судом не здійснювався розгляд поданої ним заяви, спростовуються змістом оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4

Керуючись статтями 400, 401, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник