Справа № 2-210/2010

                Р І Ш Е Н Н Я

                                              Іменем  України

13 січня 2010 року

Сторожинецький районний суд в складі головуючого судді Казюка О.О.

при секретарі Антофій О .Г.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 дослідної станції садівництва, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, припинення права  спільної сумісної власності на нерухоме майно та визнання права приватної власності на житло,-

    встановив:

    ОСОБА_1, в інтересах якого діє за дорученням ОСОБА_4, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 дослідної станції садівництва, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, припинення права  спільної сумісної власності на нерухоме майно та визнання права приватної власності на житло,  зазначав, що 17 серпня 1995 року відповідачем ОСОБА_2 дослідною станцією садівництва  видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відповідно до розпорядження органу приватизації № 34 від 28 липня 1995  року.Відповідно до свідоцтва про шлюб від 14 липня 1990  року , актовий запис № 26 дружиною позивача була ОСОБА_3, між якими шлюб було розірвано на підставі рішення суду від 14 квітня 2000 року. Таким чином прізвище ОСОБА_5 в свідоцтві від 17 серпня 1995 року відповідачем було вказано помилково. Посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст.5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир(будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах, а відповідачка ОСОБА_3 є громадянкою США, оскільки влітку 1991 року вона виїхала на постійне місце проживання до США, на день приватизації квартири була виписана з неї і не проживала постійно, а також не подавала заяви на приватизацію, що вона підтвердила нотаріально посвідченою заявою від 3 червня 2009 року, позивач просив суд винести рішення про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, припинення права  спільної сумісної власності на нерухоме майно за ОСОБА_3та визнання  за ним права приватної власності на житло-  квартиру №18  в будинку №  18 по вул.. Яблунівській в с. В.Кучурів.

    В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги  підтримала, посилаючись на обставини, викладені вище.

    Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 позовні вимоги  ОСОБА_1 визнав, пояснив, що дійсно відповідачка ОСОБА_3 є громадянкою США, оскільки влітку 1991 року вона виїхала на постійне місце проживання до США, на день приватизації квартири була виписана з неї і не проживала постійно, а також не подавала заяви на приватизацію, що вона підтвердила нотаріально посвідченою заявою від 3 червня 2009 року. В свідоцтві про право власності від 17 серпня 1995 року прізвище ОСОБА_5 зазначено помилково, оскільки в шлюбі з ОСОБА_1 знаходилася ОСОБА_3 Представник не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

    Відповідач ОСОБА_2 дослідна станція садівництва надала суду лист, в якому просить розглянути справу у відсутності представника, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і визнає їх в повному обсязі.

    Суд знаходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню. В судовому засіданні дослідженими судом доказами встановлено,  що  17 серпня 1995 року відповідачем ОСОБА_2 дослідною станцією садівництва було видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відповідно до розпорядження органу приватизації № 34 від 28 липня 1995  року. Як вбачається з  свідоцтва про шлюб від 14 липня 1990  року , актовий запис № 26 дружиною позивача ОСОБА_1 була ОСОБА_3. Між ними  шлюб було розірвано на підставі рішення суду від 14 квітня 2000 року. Таким чином прізвище ОСОБА_5 в свідоцтві від 17 серпня 1995 року відповідачем ОСОБА_2 ДСС було вказано помилково.

Відповідно до ч.4 ст.5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир(будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах. Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є громадянкою США, оскільки влітку 1991 року вона виїхала на постійне місце проживання до США, на день приватизації квартири була виписана з неї і не проживала постійно, а також не подавала заяви на приватизацію. Вказана обставина знайшла підтвердження нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3від 3 червня 2009 року.

Відповідно до ст..ст.48,60 ЦК України 1963 року (норма, що діяла на момент виникнення правовідносин) недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону. Недійсність окремої частини угоди не має наслідком недійсності інших його частин, якщо можна припустити, що угода була би вчинена і без включення до нього недійсної частини.

Свідоцтво про право власності на житло від 17 серпня 1995 року не відповідає вимогам закону в частині права спільної сумісної  власності на житло ОСОБА_5, оскільки вона такого права на момент приватизації не мала. З цих причин слід визнати частково недійсним рішення органу приватизації №34 від 28 липня 1995 року в  частині права приватизації ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2, а також слід припинити право спільної сумісної власності на нерухоме майно та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на вказане житло.

             Керуючись ст.ст.5,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 48,60 ЦК України 1963 року,   ст..ст.15,15-1,30,62 ЦПК України ,суд-,

    Рішив:

    Позовні вимоги ОСОБА_1  задовільнити повністю.

    Визнати частково дійсним рішення органу приватизації ОСОБА_2  дослідної станції садівництва № 34 від 28 липня1995 року в частині запису про приватизацію ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3.  

    Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 17 серпня 1995 року ОСОБА_2 станцією садівництва в частині права спільної сумісної власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_3 та припинити право спільної сумісної власності на вказану квартиру.

    Визнати за ОСОБА_1 Степановичем право власності на квартиру квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 44,20/40,40 кв.м. житловою площею 20,10кв.м.

     На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з  дня проголошення рішення до  апеляційного суду в Чернівецькій області через Сторожинецький  районий суд .

    Апеляція на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження  в такому ж порядку.

    Суддя