Р І Ш  Е  Н  Н  Я                           Справа №   2-157/10

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року                 Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого    -     судді   Сороки Б.М.

           при секретарі   -            Дорошенко В.В.

розглянувши у  попередньому  судовому  засіданні  в   залі суду   смт. Царичанка  Дніпропетровської області цивільну справу  за позовом прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі обласної клінічної лікарні ім.Мечникова до ОСОБА_1, про відшкодування витрат, пов»язаних з лікуванням потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В :

    Прокурор Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі обласної клінічної лікарні ім.Мечникова звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов’язаних з лікуванням потерпілого від злочину.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що проведеною прокуратурою Царичанського району перевіркою встановлено, що 16 лютого 2009 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за результатами розгляду кримінальної справи по звинуваченню відповідачки у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, керуючись п.4 ч.1 ст.6 КПК України винесено постанову про закриття зазначеної кримінальної справи.

Відповідачка обвинувачувалась в тому, що 02.11.2008р., близько 15 год. 00 хв. керуючи мопедом марки «Дельта» рухалась разом із пасажиром ОСОБА_2 по автошляху Царичанка-Лисківка-Калинівка-Прядівка Царичанського району, при цьому легковажно розраховуючи на відвернення тяжких наслідків із-за порушення нею правил дорожнього руху України, не гальмуючи на відповідній швидкості відпустила руки від керма мопеда і в результаті падіння мопеду з нею та пасажиром ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на поверхню асфальтобетонного покриття, останньому були спричинені тілесні ушкодження, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 був госпіталізований в Дніпропетровську обласну лікарню ім.Мечникова, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 03.11.2008р. по 17.11.2008р. в результаті чого на його лікування лікарнею було витрачено бюджетні кошти в загальній сумі 2144,24 грн., що підтверджується відповідною довідкою.

В період судового розгляду кримінальної справи цивільний позов по відшкодуванню витрат, витрачених закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину не було заявлено. Рішення з цього приводу судом не було прийнято.

Статтею 93-1 КПК України передбачено, що кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, стягуються судом при постановленні вироку за позовом прокурора.

У разі, коли при постановленні вироку, рішення про відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3,4,6 частини першої статті 6 КПК.

Статтею 28 КПК передбачено, що особа, яка не пред»явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред»явити його в порядку цивільного судочинства.

    Прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь обласної клінічної лікарні ім.Мечникова в рахунок відшкодування витрат, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину, кошти на загальну суму 2144,24 грн.

    В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

    Відповідачка позовні вимоги визнала повністю.

    Суд заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволення зі слідуючих підстав.

Відповідно до норм ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, а відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.      

В судовому засіданні встановлено, що проведеною перевіркою прокуратурою Царичанського району виявлено, що 16 лютого 2009 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за результатами розгляду кримінальної справи по звинуваченню відповідачки у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, керуючись п.4 ч.1 ст.6 КПК України винесено постанову про закриття зазначеної кримінальної справи. Відповідачка, обвинувачувалась в тому, що 02.11.2008р. близько 15 год. 00 хв. керуючи мопедом марки «Дельта» рухалась разом із пасажиром ОСОБА_2, порушила правила дорожнього руху та допустила падіння мопеду з нею та пасажиром ОСОБА_2 на поверхню асфальтобетонного покриття, в результаті чого ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 був госпіталізований в Дніпропетровську обласну лікарню ім.Мечникова, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 03.11.2008р. по 17.11.2008р. в результаті чого на його лікування лікарнею було витрачено бюджетні кошти в загальній сумі 2144,24 грн., що підтверджується довідкою розрахунком (а.с.5).

Відповідно до ст.93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, стягуються судом при постановленні вироку за позовом прокурора.

У разі, коли при постановленні вироку, рішення про відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3,4,6 частини першої статті 6 КПК

Оскільки кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину не стягувались, тому витрати затрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину у загальній сумі 2144, 24 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь обласної клінічної лікарні ім.Мечнікова.

Відповідно до  ст.88 ЦПК України судові витрати по справі в сумі  (51 грн. судового збору  та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) необхідно стягнути з відповідача.

    На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 93-1 КПК України, ст.ст.130, 212-215, 218 ЦПК України, суд

        В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі обласної клінічної лікарні ім.Мечникова до ОСОБА_1, про відшкодування витрат, пов»язаних з лікуванням потерпілого від злочину задовольнити в повному обсязі.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь обласної клінічної лікарні ім.Мечникова  витрати, затрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в загальній сумі 2144,24 грн. (дві тисячі сто сорок чотирі грн.) 24 коп. ( розрахунковий рахунок № 35413001000014 МФО 805012 ОКПО 01985423 ГУДКУ у Дніпропетровській області КЕКВ 1132 одержувач: комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім..Мечникова»).

    Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДК у Царичанському районі (р/р 31219259700353, МФО 805012, ОКПО 23929810, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи в розмірі 120 грн.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Головуючий :                                                                                 Б.М. Сорока