Справа №2-59/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Сіренко М.О.
при секретарі Карпенко Ю.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Орадон» «Про стягнення матеріальної і моральної шкоди», за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 «Про стягнення матеріальної і моральної шкоди»,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 21586,98грн. і моральну шкоду в розмірі 100000 грн., які спричинені їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. /а.с. 3-5 т.2/.
В подальшому позивач змінювала свої вимоги і в остаточної редакції склала їх в такому змісті, що просила стягнути з ОСОБА_3 і ВАТ «СК «Орадон» матеріальну шкоду в розмірі 25321,69грн. і моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Свої вимоги вона мотивувала тим, що 27 січня 2008 року біля 18 год. у Центрально-Міському районі м. Макіївка біля зупинки загального транспорту «15 лінія» трапилась дорожньо-транспортна пригода, за обставинами якої на неї був скоєний наїзд транспортним засобом ВАЗ-2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 У результаті дорожньо-транспортної пригоди їй завдані тяжкі тілесні пошкодження, проведені відповідні операції. Нею понесені витрати на придбання ліків та медичних препаратів в сумі 18981,69грн., додаткового харчування 3000грн., а також пошкоджений ноутбук марки TOSHIBA Satellite L-40-14B вартістю 3340грн.
Моральну шкоду обґрунтовує тим, що з 27 січня 2008р. по 11 квітня 2007р. і з 321 серпня 2009р. по 22 вересня 2009р. знаходилася на стаціонарних лікуваннях; причинені тілесні ушкодження є тяжкими і досі супроводжуються сильним, нестерпним болем, якій вона вимушена переносити вже тривалий час; наслідками фізичного болю є розлад сну, слабкість, запаморочення; вона не може повністю поновити своє здоров’я, тому що лікарі не роблять ніяких прогнозів відносно часу, який необхідний для лікування; їй встановлена 3 група інвалідності; вона зазнала пошкодження опорно-рухового апарату, у зв’язку з чим рухається тільки за допомогою костилів та інших допоміжних засобів; вона є неповноцінною людиною, тому що потребує постійного догляду та захисту; порушений її звичайний життєвий уклад щодо роботи, вихідний днів, коли вона займалася спортом, ходила до сауни і басейну. Зазначені обставини зменшили її доходи, негативно вплинули на її психічний стан здоров’я, тому що відповідач зламав її життя, перетворивши її з людини, що жила повноцінним життям на хвору жінку, яка у повсякденному житті потребує допомоги інших людей. /а.с. 179-182 т.2/
В липні 2008року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1020грн. і моральної шкоди в сумі 10000 грн. /т.1 а.с. 3-4/
Свої вимоги позивача обґрунтував тим, що згідно висновку судово-автотехнічного дослідження №08/61 від 05.02.2008р. дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок грубого порушення ОСОБА_1 п.п.4.4.4.9,4.14/а/ ПДД України. У зв’язку з цим його автомобілю НОМЕР_2 спричинені технічні пошкодження, а йому – моральні страждання. Вартість ремонтних робіт і дефектівка запчастин по поновленню автомобілю складає 830грн., заміна лівої фари з лампою складає 135грн., проведена ґрунтовка автомобілю вартістю 55 грн. Загальна вартість матеріальної шкоди складає 1020грн. Моральні страждання – це почуття пригніченості від створеного положення, депресії. Ці обставини негативно впливають на його психічний стан здоров’я, він постійно знаходиться в нервовому напруженні. У зв’язку з чим у нього порушився сон, піднявся тиск, він витребує головний біль, біль в серці. роздратованість, що спричинило загострення його хвороби, з якою він знаходиться на «Д» обліку. Все це витребує від нього додаткових зусиль для проведення звичайного засобу життя.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої вимоги, а її представник уточнив їх, зазначив, що позивач просить стягнути з страхової компанії матеріальну і моральну шкоду відносно ліміту договору страхування, а залишок – з ОСОБА_3, враховуючи франшизу в розмірі 510грн.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що саме ОСОБА_1 є винною в дорожньо-транспортної пригоді.
При цьому, ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги, зазначив, що перехід ОСОБА_1 фактично кинулася під його автомобіль, причинив механічні пошкодження, а йому, як водію, моральну шкоду.
Відповідач ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 не визнала і пояснила, що останній не довів що саме вона, своїми противоправними діями спричинила йому шкоду.
Представник відповідача ВАТ «СК «Орадон» позов не визнав і пояснив, що в діях водія ОСОБА_3, відповідальність якого, як водія, була застрахована, не встановлено провини, тому в відшкодуванні шкоди третьої особи, яка постраждала внаслідок ДТП, відмовлено.
Суд, вислухавши думку сторін дослідив надані в справі докази, прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 27 січня 2008 року о 18 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись по вул.. Леніна в м. Макіївки, поблизу зупинки загального транспорту «15 лінія», скоїв наїзд автомобілем на пішохода ОСОБА_1, причинив середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставини ДТП в частині винних дій сторонами заперечується.
Постановою слідчого СЧ СВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 13 травня 2009 року в порушенні кримінальної справи відносно водія ОСОБА_3 відмовлено у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.. 286 КК України. Враховуючи той факт, що в діях пішохода ОСОБА_1 вбачається не відповідність вимогам п.п. 4.4, 4.9, 4.14 /а/ Правил дорожнього руху України копія постанови надіслана начальнику ВДАІ м. Макіївки і АТІ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області для вирішення питання про притягнення пішохода ОСОБА_1 к адміністративній відповідальності.
Постановою судді від 22 червня 2009 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Між тим, сторони не заперечують, що відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 причинені тілесні ушкодження, у зв’язку з чим вона проходить стаціонарне і амбулаторне лікування, перенесла операції.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Власником джерела підвищеної небезпеки є ОСОБА_3 /а.с. 10 т.1/
Частиною 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Отже, за змістом зазначеної норми закону володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини володільця джерела підвищеної небезпеки у її заподіянні. На володільця джерела підвищеної небезпеки не може бути покладено обов’язок з відшкодування такої школи лише в разі, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідач ОСОБА_3 не довів, що в діях ОСОБА_1 був умисел на заподіяння собі майнової шкоди, або така шкода виникла внаслідок непереборної сили.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 понесла відповідні матеріальні витрати на придбання лікарських препаратів і медикаментів, які їй призначалися за медичними показниками. /а.с.8-20, 184-196/, загальна сума яких складає 18981,69грн.
Також, ОСОБА_1, як хвора людина, проходячи лікування, потребувала додаткового харчування у вигляді фруктів, лікувальної мінеральної води тощо, що складає 3000 грн.
Крім того, в результаті ДТП став непригодним ноутбук, який належить ОСОБА_1 і вартість якого складає 3340грн. /а.с.23-24/
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.9 постанови від 27 березня 1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну
цінність, суд одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Таким чином, матеріальна шкода, причинена ОСОБА_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 25321грн.60коп.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України у разі, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, вона також відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
Визначаючи розмір заподіяних моральних страждань, суд виходить з характеру правопорушення, принципів розумності і справедливості, а також доведеності. При цьому, суд приймає до уваги тривалість моральних страждань, отримання потерпілої 3 групи інвалідності, і вважає що моральна шкода повинна складати 15 000 грн.
Між тим, суд вважає, що ОСОБА_1 при переході проїзної частини дороги допустила грубу необережність, порушив п.п. 4.4, 4.9, 4.14/а/ Правил дорожнього руху України, що є підставою для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 10000грн.
Згідно ч.3 ст.1193 ЦК України вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 ЦК України. Це – заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Тому, суд вважає за недоцільне зменшувати розмір матеріальної шкоди.
Згідно полісу №В0893375 між ОСОБА_3 і СК «Орадон», в особі Макіївської філії, укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. /а.с.41/
Статтею 22 Закону від 1 липня 2004р. №1961-ІУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду потерпілому.
Згідно зі ст.. 37 зазначеного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком зазначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Цим договором встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну здоров’ю, 51000грн.; за шкоду, заподіяну майну, 25500грн.; франшиза 510грн.; моральна шкода 2550грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ СК «Орадон» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 24811,60грн., а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 510грн.
Щодо позовних вимог ОСОБА_3
Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов’язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв’язок між противоправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.
За загальним правилом деліктна відповідальність настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Причинний зв’язок між противоправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов’язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об’єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заявляючи вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди у зв’язку з пошкодженням автомобілю і його ремонтом, а також моральної шкоди, позивач ОСОБА_3 не довів, що така шкода йому спричинена; що саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; що саме діями ОСОБА_1; що її дії були противоправними; між шкодою і противоправною поведінкою ОСОБА_1 є причинний зв’язок, а також її вина в спричинені матеріальної і моральної шкоди.
При цьому, позивач ніяк не обґрунтував ту обставину, що висновком спеціаліста - автотехніка №310 від 08.05.2009р. встановлено в його діях порушення Правил дорожнього руху, а саме п.12.2., хоча вони не знаходяться в причинному зв’язку з пошкодження здоров’я ОСОБА_1; що механічні пошкодження, які зафіксовані співробітниками ДАІ в протоколі огляду транспортного засобу 27.01.2008р., є саме наслідками ДТП, спосіб їх утворення.
Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_3 не довів свої вимоги, тому, в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст.. 88 ПК України, виходячи з часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і стягнення їх з різних відповідачів, як моральної, так і матеріальної шкоди, а також враховуючи часткову сплату судових витрат позивачем ОСОБА_1, суд вважає за необхідне стягнути: з
ВАТ СК «Орадон»: на користь ОСОБА_1 – 47грн., на користь держави – 191грн.60коп.; з ОСОБА_3 на користь держави 53грн.12коп.
Керуючись ст..ст. 1166,1167,1168,1187,1192,1193,1194 ЦК України, ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Орадон» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 24811грн.60 коп. і моральну шкоду в розмірі 2550грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 510грн. і моральну шкоду в розмірі 7450грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 «Про стягнення матеріальної і моральної шкоди» - відмовити.
Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Орадон» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 47 грн.
Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Орадон» на користь держави судові витрати в розмірі 191грн.60коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 53грн.12 коп.
Зобов’язати ОСОБА_1 передати ВАТ «Страхова компанія «Орадон» ноутбук марки TOSHIBA Satellite L-40-14B, знищений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.О. Сіренко