ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/708/19 Справа № 178/1637/17 Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б.М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулися з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" посилалися на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 28 лютого 2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/ складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві, а відповідно до п.2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 зазначених Умов та Правил, відповідач також надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і надав право на зменшення/збільшення в будь-який момент кредитного ліміту. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 30 вересня 2017 року утворилася заборгованість в сумі 26833 грн. 86 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 1335 грн. 47 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 20344 грн. 40 коп., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3400 грн., а також штрафу у вигляді фіксованої частини в розмірі 500 гривень і у вигляді процентної складової в розмірі 1253 грн. 99 коп., які в добровільному порядку відповідач не сплачує. На підставі викладеного, банк просив суду стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 09 квітня 2013 року у загальному розмірі 26833 грн. 86 коп.

Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить заочне рішення суду від 22 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог банку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, ПАТ КБ «Приватбанк» посилалися на те, що 09 квітня 2013 року року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 15 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.3-5).

Зазначали, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до положень п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п.1.1.7.3 умов та правил надання банківських послуг, картрахунок відкритий на невизначений термін та може бути закритий за заявою держателя.

Пунктом 1.1.7.12 передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців.

Згідно з п.2.1.1.3.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік відповідно до п.2.1.1.12.6 правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

В п.2.1.1.12.11 правил користування платіжною карткою зазначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за цим договором.

На підтвердження укладення між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем кредитного договору, банком було надано суду копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 28 лютого 2012 року (а.с.6).

Слід зазначити, у вказаній Анкеті-заяві взагалі не зазначена сума кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту, який, як стверджує банк, надавався відповідачу, не зазначено розмір процентної ставки за кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Банком не було надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, оскільки вказані суттєві умови кредитного договору - сума кредиту та відсоткова ставка, взагалі відсутні в наданій банком Анкеті-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та вбачається зі вказаної Анкети-заяви, позичальником в ній вказано ОСОБА_1, тоді як в цій же Анкеті-заяві зазначено паспортні дані позичальника та долучено до матеріалів справи копію паспорта ОСОБА_3.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог банку не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді