Справа № 2-3143/08
-----
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 серпня 2008 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Дурасової Ю.В.
при секретарі - Крутій Ю.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
за участю відповідачів- Мартинової С.М., ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2М.), ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності, суд —
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2М.), ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності і в обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що на підставі свідотства про право власності на житло № С-1194 від 16.04.1999 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів, згідно розпорядження № С-1065 від 25.03.1999 року, вона, її чоловік ОСОБА_4, донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності приватизували квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована Криворізьким комунальним підприємством „Криворізьке бюро технічної інвентаризації’’ на праві спільної сумісної власності і записана у реєстрову книгу за № 170П-415-415.
Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності у рівних частках кожному з них: їй, її чоловіку ОСОБА_4, донці ОСОБА_3 та сину ОСОБА_2, які приватизували квартиру АДРЕСА_1.
Між ними ніяких договорів, що дають підставу для визначення часток у спільній сумісній власності не рівними, не укладалося, а тому вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України можна визначити, що частки кожного з співвласників є рівними, тобто ј частка квартири АДРЕСА_1 належить кожному співвласнику вказаної квартири.
05.11.2007 року її чоловік ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.
Вона, як спадкоємець за законом після померлого 05.11.2007 року ОСОБА_4 звернулася до Сьомої нотаріальної контори, щоб оформити спадщину після померлого чоловіка, однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, у зв’язку з тим, що не визначена частка померлого ОСОБА_4 у спільній сумісній власності, що підтверджується відмовою та постановою нотаріуса видати свідоцтво на спадщину.
Таким чином, померлий 05.11.2007 року ОСОБА_4, вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя та на момент смерті ОСОБА_4 були власниками по ј частині вказаної квартири кожний.
Вважає, що за померлим 05.11.2007 року ОСОБА_4 можна визначити ј частину квартири АДРЕСА_1.
Правоустановчі документи на вказане спадкове майно вона буде отримувати у державній нотаріальній конторі, тому не просить визнати за нею право власності на спадкове майно і в цьому разі її позовна вимога не носить матеріального характеру (ціна позову в категорії таких позовних заяв відсутня), а тому, згідно Декрету КМУ від 21.01.1993 року № 7-93, пункт № 11 при зверненні до суду з позовних заяв немайнового характеру (не підлягаючих оцінці) розмір держмита визначається в сумі 8грн.50коп., а ІТЗ становить 7грн.50коп.
Вона не має можливості вирішити питання визначення, частки померлого у спільній сумісній власності у добровільному порядку, а тому вимушена звернутися до суду. Таким чином, просить (визначити, що частки співвласників: ОСОБА_4, який помер 05.11.2007 року, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у спільній сумісній власності - квартирі № 86 у будинку № 6-А, яка розташована за адресою: вул. Балакіна в м. Кривому Розі, є рівними і становлять по ј частині вказаної квартири за кожним.
Позивачка - ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердивши доводи викладені у позові.
Відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні, кожний окремо, позов визнали повністю, наслідки визнання позову, їм роз’яснені та зрозумілі.
У попередньому судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову, тому що, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Таким чином, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 318, 319, 328, 355, 368, 369, 370, 372, 1216,1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1267-1270, ст. ст. 8, 10, 11, 130, 174, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву позивача ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2М.), ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності задовольнити.
Визначити, що частки співвласників: ОСОБА_4, який помер 05 листопада 2007 року, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у спільній сумісній власності - квартирі № 86 у будинку № 6-А, яка розташована за адресою: вулиця Балакіна в м. Кривому Розі, є рівними і становлять по ј частині за кожним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду в Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву пра апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова