ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-13/2009 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

              25 грудня 2009 року                                                                  м. Ладижин

    Ладижинський міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Патраманського І.О. при секретарі Басараб О.Д., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ладижинського МВ ГУМВС України у Вінницькій області (СГІРФО), Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3  та ОСОБА_4 про визнання її заяви про зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 від 10.02.2006р. та нотаріально посвідчену заяву від 10.02.2006 року недійсними; зобов’язання Ладижинський МВ ГУМВС України у Вінницькій області (СГІРФО) поновити її в реєстраційному обліку у вищевказаній квартирі та визнання недійсними рішення №133 від 27.02.2006р. та свідоцтва про право власності на житло (серії ЯЯЯ №9178160) виданих виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

    Позивачка звернулася до суду з цим позовом, і повідомила, що 22.08.1984 р. вона отримала ордер на право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_2. 10.02.2006р. була знята з реєстраційного обліку за наполяганням своєї дочки ОСОБА_3 В цей же день нею була підписана нотаріально посвідчена заява про відсутність заперечень про приватизацію вищевказаної квартири її дочкою. 27.02.2006р. виконавчим комітетом Ладижинської міської ради було винесено рішення №133 відповідно до якого квартира АДРЕСА_3 була приватизована. Таким чином, вищевказані заяви, вчинені нею проти її волі, під впливом помилки та за сприяння та необережної поведінки її дочки – ОСОБА_3. При підписанні заяви про зняття її з реєстраційного обліку, вона не усвідомлювала значення своїх дій до кінця та не могла керувати ними. Під час вчинення даного правочину, помилилась щодо природи правочину, її прав та обов’язків що випливають при знятті з реєстрації, що відповідно до ст. 230 Кодексу тягне за собою визнання такого правочину недійсним.

         Просила визнати її заяви про зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 від 10.02.2006р. та нотаріально посвідчену заяву від 10.02.2006 року недійсними; зобов’язати Ладижинський МВ ГУМВС України у Вінницькій області (СГІРФО) поновити її в реєстраційному обліку у вищевказаній квартирі та визнати недійсними рішення №133 від 27.02.2006р. та свідоцтва про право власності на житло (серії ЯЯЯ №9178160) виданих виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області.

    В судовому засіданні представник позивачки та позивачка змінили предмет позову, так як зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку відбулося за наполяганням її дочки- Машковської А.С., яка доклала всіх зусиль, щоб позбавити останню права на житло.

    Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.

    Дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених  ст.  61 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, при підписанні нотаріально посвідченої заяви про відсутність у неї заперечень про приватизацію її дочкою – ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 та написання 10.02.2006р. заяви про зняття її з реєстрації, повною мірою усвідомлювала реальний зміст власних дій, керувала ними та передбачала їх наслідки.

Ці факти стверджуються сукупністю доказів.

З копії рішення №133 від 27.02.2006р., виданого Виконавчим комітетом Ладижинської міської ради, видно, що квартира АДРЕСА_2 передана в приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4

З копії свідоцтва про право власності на житло від 16.03.2006р., видно, що вищевказана квартира належить на праві приватної спільної часткової власності гр. гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

З копії заяви від 10.02.2006р., видно, що ОСОБА_2 усвідомлюючи значення своїх дій та без будь-якого тиску зі сторони, заявила про відсутність у неї заперечень проти приватизації її дочкою – ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 та була обізнана з тим, що після здійснення приватизації зазначеної квартири, не буде включена до складу її власників.

Із акту № 187 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 30.06.2009р., видно, що в період часу, який відноситься до підписання ОСОБА_2 заяви на зняття її з реєстраційного обліку за місцем проживання від 10.02.2006р. вона не страждала на хронічне психічне захворювання; станом на 10.02.2006р. могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; в теперішній час вона може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не страждає на хронічне душевне захворювання; емоційний стан на період підписання заяви від  10.02.2006р. характеризувався позитивними емоціями, направленими на турботу щодо своєї дочки ОСОБА_3 і виник внаслідок  дій з боку останньої на той час; могла повною мірою усвідомлювати реальний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки, в тому числі і написання нею 10.02.2006р. заяви про зняття її з реєстрації.

Суд приймає ці докази до уваги, так як вони зібрані з дотриманням закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Суд не приймає до уваги заперечень позивачки, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами.

      Таким чином, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.  

На підстві ст.ст. 10, 60, 118-120, 212, 213, 215 ЦПК України, керуючись ст. ст. 16,203,214,215,216,229,230 ЦК України, - суд

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання її заяви про зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 від 10.02.2006р. та нотаріально посвідчену заяву від 10.02.2006 року недійсними; зобов’язання Ладижинського МВ ГУМВС України у Вінницькій області (СГІРФО) поновити її-Мельник М.Ф. в реєстраційному обліку в квартирі АДРЕСА_4 та визнання недійсними рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області №133 від 27.02.2006р. в частині приватизації квартири АДРЕСА_5 та свідоцтва про право власності на житло (серії ЯЯЯ №9178160), виданого виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області від 16 березня 2006р., яке посвідчує, що квартира №37 буд.1-а в м. Ладижин по вул. Наконечного належить на праві спільної часткової власності гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення а апеляційну скаргу на рішення суду – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

         Суддя : (підпис)

З оригіналом вірно.

Суддя Ладижинського

міського суду                                                                                          ОСОБА_5