Справа  №  1-51/10

                                                                В  И  Р  О  К

                                               ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

       13 січня 2010 року Тульчинський районний суд Вінницької області

                                                            в складі: головуючого              Робак С.О.

                                                                           при секретарі             Підлубній Г.О.

                                                                           з участю прокурора   Барановського О.Б.

                                                                                           адвоката      ОСОБА_1

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                            уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 Вінницької

                            області, українця,  гр-на України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не одруженого,

                            не працюючого, раніше судимого Тульчинським районним судом до 1

                            року п/в з іспитовим строком на 1 рік; 21.03.2003 року по ст. 185 ч. 2, 185

                            ч. 3, 15, 185 ч. 3, 185 ч. 5, 69, 70, 71 КК України до 5 років 6 міс.

                            позбавлення волі; 27.09.2005 року Літинським районним судом по ст. 391,

                            71 КК України до 3 років 2 міс. позбавлення волі, звільненого 27.11.2008

                            року по відбутті строку покарання, за ст.185 ч.2 КК України,    

                                                           В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_2 30 вересня 2009 року біля 10.00 год. в м. Тульчині зайшов в приміщення Тульчинського училища культури попити води. Попивши води він почув зі слів студентів які проходили повз нього, що вони йдуть в роздягальню училища переодягатися. Почувши дані слова, він пішов за студентами, щоб коли вони переодягнуться та підуть на зайняття, зайти в роздягальню та звідти викрасти якісь речі. Коли студенти вийшли з роздягальні, він зайшов в кімнату для переодягання хлопців, де з куртки, яка висіла на вішалці і належала ОСОБА_3 повторно таємно викрав мобільний телефон «Самсунг Е-600», вартістю 560 гривень, з стартовим пакетом «Київстар», вартістю 10 гривень, а всього викрав на загальну суму 570 грн.

Після цього ОСОБА_2 з метою крадіжки зразу ж зайшов в кімнату для переодягання дівчат, звідки з сумочки, яка висіла вішалці і належала ОСОБА_4 таємно викрав мобільний телефон «Самсунг-Х-510», вартістю 200 грн. з стартовим пакетом «Лайф», вартістю 10 гривень, чим спричинив потерпілій матеріального збитку на суму 210 грн., а всього викрав на суму 210 грн.

Після скоєння крадіжки ОСОБА_2 викрадений мобільний телефон «Самсунг Е-600» у ОСОБА_3 продав ОСОБА_5 за 200 грн., а викрадений мобільний телефон «Самсунг-Х-510» у ОСОБА_4 продав за 100 гривень ОСОБА_6 Отримані гроші від викраденого потратив на власні потреби.

ОСОБА_2 9.10.2009 року біля 10 год. в м. Тульчині, перебуваючи в приміщенні Тульчинського училища культури де розшукував свого знайомого, та проходячи повз роздягальну кімнату вирішив зайти в середину, щоб звідти викрасти якісь речі. Підійшовши до роздягальні, ОСОБА_2 зачекав поки студенти вийдуть з неї, після чого через незамкнені двері зайшов в роздягальню, звідки повторно таємно викрав куртку «Адідас», яка висіла на вішалці, вартістю 250 гривень, в якій були гроші 30 грн. і які належали ОСОБА_7.

Після скоєння крадіжки ОСОБА_2 викрадені гроші витратив на власні потреби, а куртку, одягнувши на себе, пішов додому, де в нього  її було виявлено та вилучено працівниками міліції.

Підсудний  ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і підтвердив викладені обставини його вчинення і пояснив, що 30 вересня 2009 року він проходив біля училища культури і вирішив зайти в середину, щоб попити. Зайшовши в приміщення і попивши води, він від студентів почув, що вони йдуть в роздягальню переодягатися, щоб потім іти на урок. Він пішов за студентами до роздягальні  і коли вони вийшли з неї, то він непомітно зайшов в кімнату для роздягання хлопців, де з куртки, яка висіла на вішалці викрав телефон «Самсунг» слайдер чорного кольору, а потім зайшов в кімнату для переодягання дівчат, де з сумочки викрав мобільний телефон «Самсунг» сірого кольору. Після цього вийшов з приміщення училища культури  де на вулиці з телефонів  витягнув карточки, які поламав та викинув. Телефони вирішив продати, так як йому потрібні були гроші. Телефон «Самсунг» слайдер він продав  одному таксисту за 200 грн., а телефон «Самсунг» він продав ОСОБА_6 за 100 гривень.

9 жовтня 2009 року біля 10 год. 30 хв. він проходив повз училище культури і вирішив зайти в приміщення, щоб зустрітись зі своїм знайомим.  Зайшовши в приміщення училища культури він запитав студентів чи вони не бачили ОСОБА_8, однак йому ніхто не повідомив. Тоді він вирішив  пошукати його сам. Проходячи біля роздягальні він почув голоси студентів, які переодягалися і коли вони вийшли, то він, вирішив зайти в кімнату для переодягання, щоб щось викрасти. Зайшовши в кімнату для переодягання хлопців він на вішалці побачив куртки і рішив викрасти одну з них. Роздивившись, що одна куртка чорного кольору з надписом на рукаві «адідас» підходить йому по розміру, вирішив її викрасти. Він її одягнув і пішов додому. Коли йшов додому, то в кишені куртки виявив гроші в сумі 30 гривень, які потратив на цигарки і пиво.

Коли він був вдома в вечірній час до нього приїхали працівники міліції і запросили проїхати в Тульчинський РВ УМВС для дачі пояснень, де він зізнався про крадіжку телефонів і куртки. Після чого викрадену куртку в нього вилучили працівники міліції.

Крім визнання підсудним своєї вини в скоєнні даних крадіжок, його вина підтверджується матеріалами справи: протоколами огляду місця події (а.с. 4-5, 64), накладними про вартість мобільних телефонів (а.с. 12, 13), протоколом огляду мобільного телефону «Самсунг-Х-510», який видала ОСОБА_8, який їй продав хлопець по імені ОСОБА_6 (а.с. 22), протоколом пред’явлення предмета для впізнання, де потерпіла ОСОБА_4 впізнала викрадений у неї телефон «Самсунг-Х-510» (а.с. 32), протоколом огляду чоловічої куртки (а.с. 70), протоколом пред’явлення предмета для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав викрадену в нього куртку (а.с. 75), протоколом відтворення обстановки і обставин події, згідно якого підсудний ОСОБА_2 підтвердив свої покази про обставини скоєння ним крадіжок на місці (а.с. 80-84).

            Інші докази відповідно до ст. 289 КПК України судом не досліджувались, так як фактичні обставини справи ніким не оспорювались.

                Суд, дослідивши зібрані докази, вважає, що в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, кваліфікуючою ознакою якого є повторність.

               Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь  суспільної  небезпеки скоєного  злочину, особу  підсудного, який  характеризується посередньо.

              Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного по справі не встановлено.

              До обставин, що пом’якшують відповідальність підсудного суд відносить: щире каяття в скоєному злочині, відшкодування завданих збитків.          

             Враховуючи наведені обставини суд вважає можливим ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

             Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                    З А С У Д И В :

                ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч.2  КК України і призначити покарання в вигляді позбавлення волі строком на три роки.

                Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити.

                Відповідно до ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2О звільнити від відбуття покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

               Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

               Строк подачі апеляції на вирок суду 15 діб до апеляційного суду Вінницької області з дня його проголошення.

              Суддя Тульчинського

              районного суду                                                           ОСОБА_10