Справа № 2  - 417/2010

РІШЕННЯ    

і м е н е м   УКРАЇНИ

03 лютого  2010 року                         місто Сімферополь

    Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,  з участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, до зацікавлених осіб Сімферопольського МБРТІ, Сімферопольської міської ради , 1-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори про визнання права власності на 1\ 2 часту будинку в порядку спадкування та зобов’язання зареєструвати право власності, за додатковим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зацікавлених осіб  Сімферопольського  МБРТІ, Сімферопольської міської ради , 1-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори про виключення будинку зі спадкової маси, визнання будинку знов створеним майном, визнання права власності на 1\2 частку будинку та за додатковим позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_3, до зацікавлених осіб Сімферопольського МБРТІ, Сімферопольської міської ради , 1-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори про встановлення факту будівництва, факту належності будівельних матеріалів та металоконструкцій та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третіх осіб Сімферопольського МБРТІ, Сімферопольської міської ради про визнання права власності на будинок  в порядку спадщини та зобов’язання зареєструвати право власності        

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3, третіх осіб  Сімферопольського МБРТІ, Сімферопольської міської ради , 1-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори про визнання права власності на 1\ 2 часту будинку в порядку спадкування та зобов’язання зареєструвати право власності, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що його діду ОСОБА_4  належало на праві власності 350\400 часток будинку, розташованого за адресою м. Сімферополь вул. Паркова, 16, по 25\400 часток спірного будинку належало на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_5 помер в 1980 р., ОСОБА_6 померла в 1987 р., заповіту вони не залишили, фактично спадщину прийняв після їх смерті  його дід ОСОБА_4, оскільки був по вказаному дому зареєстрований та постійно мешкав там, однак нотаріально спадщину не прийняв. В 1993 р. помер його дід ОСОБА_4, після смерті відповідно до закону залишилося 2 спадкоємця діти померлого – його батько ОСОБА_7 та ОСОБА_3, донька померлого.  Вказаними спадкоємцями також спадщина була прийнята фактично, оскільки вони мешкали в спірному будинку та були в ньому зареєстровані. В 1994 р. помер його батько ОСОБА_7, після його смерті єдиним спадкоємцем є позивач, який вважає, що фактично прийняв спадщину після смерті батька, так як мешкав по вказаному адресу разом з батьком, був там зареєстрований, по теперішній час користується спірним майном. Просить суд визнати за ним право власності на 1\2 частку спірного будинку з надвірними побудовами та зобов’язати СМБРТІ зареєструвати за ним право власності на вказану частку спірного будинку. В подальшому звернувся до суду з додатковим позовом про виключення будинку зі спадкової маси, визнання будинку знов створеним майном, визнання права власності на 1\2 частку будинку, мотивуючі свої вимоги, що більша частина будинку, розташованого по вул.. Паркова, 16 в м. Сімферополі не може бути віднесена до загальної  спадкової маси, оскільки воно було побудовано батьком позивача, за його кошти та його силами, ні дід ОСОБА_4 ні відповідачка ОСОБА_3 в цьому будівництві ніякої  участі не приймали. В подальшому також  доповнив позовні вимоги  та просив встановити факт будівництва, факт належності будівельних матеріалів та металоконструкцій, мотивуючі свої вимоги тією обставиною, що його батько ОСОБА_7 за свій рахунок та своїми силами побудував літ. «б», «Б», «Б-1», «Г», «З», «Е» по вул.. Паркова, 16 в м. Сімферополі, він є єдиним  спадкоємцям батька, тому просить визнати вказані літери знов створеним майном та визнати за ним право власності на будівельні матеріали та металоконструкції.

    Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом   про визнання права власності на будинок  в порядку спадщини та зобов’язання зареєструвати право власності, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що її батьки ОСОБА_4 належало на праві власності 350\400 часток будинку, розташованого за адресою м. Сімферополь вул. Паркова, 16, по 25\400 часток спірного будинку належало на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_5 помер в 1980 р., ОСОБА_6 померла в 1987 р., заповіту вони не залишили, фактично спадщину прийняв після їх смерті   ОСОБА_4, оскільки був по вказаному дому зареєстрований та постійно мешкав там, однак нотаріально спадщину не прийняв. В 1993 р. помер ОСОБА_4,  залишив заповіт від 21.09.1976 р., відповідно до якого свою частку будинку з надвірними побудовами  заповів своє доньки, тобто позивачці. Після його смерті позивачка фактично прийняла спадщину у вигляді будинку  № 16 по вул.. Паркова в м. Сімферополі, оскільки мешкала у вказаному будинку та була там зареєстрована, оплачувала усі комунальні платежі. Вважає, що ОСОБА_2 не може бути спадкоємцем, так як ОСОБА_4 залишив заповіт на її ім’я. Просить визнати за нею право власності на спірний будинок в цілому з надвірними побудовами в порядку спадкування та зобов’язати СМБРТІ зареєструвати за нею право власності на спірній будинок.

    Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги, додаткові позовні вимоги визнав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, оскільки вона фактично не реалізувала своє право відповідно до заповіту, бо не звернулася з відповідною заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини,  в подальшому до судового засідання не з'явився, відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.

    Представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_8, який діє на підставі доручення, належним чином оформленого, в судовому засіданні позовні та додаткові возовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав та суду пояснив, що є усі правові підстави для визнання права власності на 1\2 частку спірного будинку за ОСОБА_2

    ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та суду пояснила, що її батько ОСОБА_4 заповів будинок їй, тому батько ОСОБА_2 – ОСОБА_7 не має ніяких прав на вказаний будинок. До нотаріальної контори не звернувся, оскільки в неї не було на це грошей.

    Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_9, який діє на підставі доручення, належним чином оформленого, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що ОСОБА_4 залишив заповіт на ім’я ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину, а тому вимоги ОСОБА_2 не засновані на законі, крім того суд пояснив, що ОСОБА_2 суду не довів ту обставину, що його батько здійснив будівлю дома та прибудов  літ. «б», «Б», «Б-1», «Г», «З», «Е» по вул.. Паркова, 16 в м. Сімферополі, тому підстав для визнання знов створеним майном не має.

    Представник СБРТІ до судового засідання не з'явився, надав суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність.

    Представник Сімферопольської міської ради до судового засідання не з'явився, надав суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність..

    Представник 1-ї Сімферопольської нотаріальної контори до судового засідання не з'явився, надав суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність..

    Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків,  дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 та позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 350\400 часток будинку, розташованого за адресою м. Сімферополь вул. Паркова, 16.

    По 25\400 часток зареєстровано право власності за ОСОБА_10 та ОСОБА_5.

    Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ніхто с заявою про прийняття спадщини не звертався.

    Судом встановлено, що ОСОБА_11 фактично прийняв спадщину у вигляді 25\400 часток будинку № 16 по вул.. Паркова в м. Сімферополі, після смерті сестри ОСОБА_6, оскільки був зареєстрований та мешкав за адресою м. Сімферополь вул.. Паркова, 16.

    Судом встановлено, що ОСОБА_11 фактично прийняв спадщину у вигляді 25\400 часток будинку № 16 по вул.. Паркова, в м. Сімферополі, після смерті брата ОСОБА_5, оскільки був зареєстрований та мешкав за адресою м. Сімферополь вул.. Паркова, 16.

    ОСОБА_11 помер 25.04.1993 р., про що свідчить надано суду свідоцтво про смерть.

    Судом встановлено, що ОСОБА_12 26.04.1993 р. звернувся до першої нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4, інші особи с заявою про прийняття  спадщини після ОСОБА_4 до нотаріальної контори не зверталися.

    Судом установлено, що 21.09.1976 р. ОСОБА_4 заповів свою частку будинку, розташованого за адресою м. Сімферополь вул.. Паркова, 16 з відповідною часткою надвірних побудов ОСОБА_3

    Свідок ОСОБА_13 в судовому засідання пояснила, що бачила, як ОСОБА_7 після армії став будувати для себе будинок за адресою м. Сімферополь вул. Паркова, 16, ОСОБА_4 цим не займався, бо син будував будинок для себе та своєї сім’ї.

    Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що спірній будинок має 2 виходу, двір у кожного свій, свою частку будував ОСОБА_7, позивач ОСОБА_2 народився в цьому будинку, ОСОБА_3 нічого там не будувала, в будівництві не допомагала.

    Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що батько та мати позивача ОСОБА_2 будувала за спірною адресою собі будинок, свар з поводу користування вказаним будинком ніколи не чула.

        Свідок ОСОБА_16 в судовому засідання пояснив, що його батька та ОСОБА_4 спілкувалися, та він чув, як ОСОБА_4 казав, що будинок залишить в спадщину доньки ОСОБА_3  

    Судом встановлено, що 09.04.1994 р. помер ОСОБА_12.

    Відповідно до вимог ст.549 ЦК України ( в редакції 1964 р.), визнається, що спадкоємиць прийняв спадщину, по – перше, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, по – друге,  якщо подав в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

    Судом встановлено, що після смерті брата ОСОБА_5 та сестри ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину ОСОБА_4Є, діями, яки свідчили про фактичне прийняття спадщини є: його постійне мешкання за вказаною адресою, користування після смерті спадковим майном, реєстрація за вказаним будинком.

    Після смерті ОСОБА_4 залишалося майно у вигляді будинку, розташованого за адресою м. Сімферополь вул.. Паркова, 16.

    Після його смерті фактично спадщину прийняли: син ОСОБА_12 шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та його донька ОСОБА_3.

    Судом встановлено, що заповіт вона фактично не реалізувала, з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, строк для прийняття спадщини відповідно до діючого законодавства не продовжувала.

    Таким чином, оскільки фактично ОСОБА_3 не реалізувала своє право на отримання спадщини за заповітом, то суд доходить до висновку, що спадщина повинна бути отримана спадкоємцями першої черги по закону відповідно до вимог ст. 529 ЦК України ( в редакції 1964 р.), тобто після смерті батька ОСОБА_4 фактично спадщину прийняли в рівних частках по 1\2 долі будинку, розташованого за адресою м. Сімферополь вул. Паркова, 16 син ОСОБА_12 та донька ОСОБА_3.

    Після смерті ОСОБА_7 право на спадщину отримав його син ОСОБА_2, с урахуванням добитих в судовому засіданні доказів суд доходить до висновку, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину шляхом постійного мешкання в спірному будинку з часу смерті батька та по теперішній час, крім того позивач ОСОБА_2 на час смерті батька ОСОБА_7 був зареєстрований за вказаною адресою.

    Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доведенню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін і інших осіб, які беруть у справі, виникає спір.  

    На думку суду, позивач ОСОБА_2 не довів, що його батька будував частину будинку за спірною адресою і що є підстави для виключення вказаною частки будинку зі спадковою маси, крім того позивач не довів ту обставину, що його батька будував на земельній ділянці  літ. «б», «Б», «Б-1», «Г», «З», «Е» по вул. Паркова, 16 в м. Сімферополі. Таким чином суд доходить до висновку,  що не має підстав для визнання вказаного майна та прибудов знов створеним майном та виключення його зі спадкової маси та визнання права власності на будівельні матеріали та конструкції.

    Відповідно до ст. 554 ЦК України ( в редакції 1964 р.) у випадку неприйняття спадщини спадкоємцем по закону чи по заповіту його доля поступає к спадкоємцям по закону та розподіляється між ними в рівних частках.

    Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, суд визнає за кожним з них по 1\2 частки будинку в надвірними побудовами, розташованими за адресою м. Сімферополь вул. Паркова, 16, крім того суд вважає за необхідне зобов’язати СМБРТІ зареєструвати за сторонами право власності на відповідну частку будинку з надвірними побудовами.

    На підставі ст.ст.317, 319, 321, 325, 331, 392, 1223, 1258, 1261, 1270, 1273, 1275, 1297  ЦК України, ст. 529, 548, 549 ЦК України ( в редакції 1964 р.),  керуючись  ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

                                                                          Вирішив:

    Позовні вимоги, уточнені позовні вимоги та додаткові позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, до зацікавлених осіб Сімферопольського МБРТІ, Сімферопольської міської ради , 1-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори про визнання права власності на 1\ 2 часту будинку в порядку спадкування та зобов’язання зареєструвати право власності, про виключення будинку зі спадкової маси, визнання будинку знов створеним майном, про встановлення факту будівництва, факту належності будівельних матеріалів та металоконструкцій – задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1\2 частку жилого будинку з надвірними будівлями по вул.. Паркова, 16 в м. Сімферополь.

    Зобов’язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на  1\2 частку жилого будинку з надвірними будівлями по вул.. Паркова, 16 в м. Сімферополь.

    ОСОБА_2 в решті заявлених вимог – відмовити.

    Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третіх осіб Сімферопольського МБРТІ, Сімферопольської міської ради про визнання права власності на будинок  в порядку спадщини та зобов’язання зареєструвати право власності – задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_3   право власності на  1\2 частку жилого будинку з надвірними будівлями по вул. Паркова, 16 в м. Сімферополь.

        Зобов’язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на  1\2 частку жилого будинку з надвірними будівлями по вул.. Паркова, 16 в м. Сімферополь.

    ОСОБА_3 в решті заявлених вимог – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Криму через  Центральний районний суд  м. Сімферополя    шляхом подачі  в 10 – денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги.

    Суддя: