Судове рішення #7673987

   

         НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

                                                                       РІШЕННЯ

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня  2010 року                              справа № 2-123-2010                      м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого                                        Ференс-Піжук О.Р.                  

при секретарі                                       Шевчук О.М.,

з участю позивача                               ОСОБА_1,

представника позивача                      ОСОБА_2,

представника відповідача                  ОСОБА_3,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування  моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

встановив:

                17 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював на шахті №5 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду на підземних дільницях в шкідливих умовах більше 17 років. Висновком Нововолинської МСЕК від 22.05.1998 року йому було встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання хронічною радікулопатією та визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок професійного захворювання. Адміністрацією шахти №5 «НВ» згідно наказу №348 від 18 червня 1998 року позивачу було призначено суми відшкодування шкоди та одноразову допомогу за 60 % втрати працездатності внаслідок профзахворювання. Моральна шкода йому не виплачувалась. Висновком Нововолинської МСЕК від 18.08.2006 року позивачу додатково було встановлено ще 15% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання кохлеарним невритом. Загальний відсоток втрати працездатності становив 75%. Нововолинською виконавчою дирекцією ФСНВ позивачу було призначено суми відшкодування шкоди та одноразову допомогу за втрату працездатності внаслідок профзахворювання кохлеарним невритом. Моральна шкода не виплачувалась. Висновком Нововолинської МСЕК від 11.09.2009 року позивач був визнаний інвалідом ІІ групи, йому було встановлено 80% втрати професійної  працездатності, з них 60% - по хронічній радіокулопатії та 20% - по кохлеарному невриту. Вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому професійним захворюванням, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоров’я. Через ушкодження здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 65000 грн. та 700 грн. на оплату витрат на правову допомогу.

    Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1  та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що під час роботи у відповідача на шахті №5 «Нововолинська» гірничим робітником очисного вибою позивач отримав професійне захворювання у виді хронічної радикулопатії, кохлеарним невритом. 10 липня 2006 складено акт  розслідування хронічного професійного захворювання   форми П-4.

    Висновком МСЕК позивачу встановлено 80% втрати працездатності. Вважають, що окрім отриманих ОСОБА_1 страхових виплат, в зв’язку з професійним захворюванням, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому профзахворюванням, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоров’я. Вважають, що через ушкодження здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 65 000 грн. моральної шкоди та 700 грн. витрат на правову допомогу

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, та пояснив, що  вини підприємства у  настанні нещасного випадку немає, позивач отримує за отримане ушкодження здоров’я щомісячно страхові виплати.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення  в зв’язку з наступним.

Адміністрацією шахти №5 «НВ» позивачу згідно наказу №348 від 18 червня 1998 року (а.с.8) було призначено суми відшкодування шкоди та одноразову допомогу за 60% втрати працездатності внаслідок профзахворювання.

    Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 10 серпня 2006 року (а.с.3-4) ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання – двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість третього ступеню.

Основною причиною даного профзахворювання  як зазначено у пункті 13, 17 акту П-4 (а.с.3-4) є недосконалість гірничої техніки та шахтних механізмів в частині їх шумової  характеристики, рівень шуму перевищує рівень допустимої санітарно-гігієнічної норми.

    Позивач ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІ групи та йому встановлено 80% втрати працездатності, в зв’язку з професійним захворюванням. Вказані обставини підтверджуються копіями виписки із акту освідчення в МСЕК (а.с.5-7).

    Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

    Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

    Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

    Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

    Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

    Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці, про що зазначено у пунктах 13,17 акту за формою П-4 від 10 серпня 2006 року(а.с.3-4).

    Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

    ОСОБА_1 працюючи на шахті в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 80% професійної працездатності, визнаний інвалідом ІІ групи

    Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві – професійним захворюванням, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.

    Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

    Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 стягнути 12000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

    При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав професійне захворювання - хронічну двобічну радикулопатію, кохлеарний неврит . Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується виписками з медичної карти хворого (а.с. 20-23 ) та виписками Волинської обласної клінічної лікарні відділення профпатології (а.с. 24-25). Позивач є інвалідом другої групи в зв’язку з профзахворюванням, згідно висновку МСЕК потребує медикаментозного забезпечення та санаторно-курортного лікування. Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя,  а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 12000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати  на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої  частини вимог.

    Враховуючи зазначене, до стягнення з ДП «Волиньвугілля» на користь позивача підлягає  250 грн. витрат на правову допомогу.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»- суд,

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 12000 (дванадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.                                                                                                                                                  

          Стягнути з ДП «Волиньвугілля»  в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля»  15 (п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

    Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1  120 (сто двадцять) грн. витрат на правову допомогу.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий         підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                            О.Р. Ференс-Піжук

  • Номер: 6/464/157/21
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-123/10
  • Суд: Сихівський районний суд м. Львова
  • Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
  • Результати справи: заяву (подання, клопотання, скаргу) повернуто
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.07.2021
  • Дата етапу: 19.07.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація