Справа № 2-а-123/2010
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі судді Кучеренко О.П.
При секретарі Ісуповій В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправним та зобов’язання відповідача перерахувати розмір призначеної пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити виплату у розмірах, передбачених цим Законом,-
ВСТАНОВИВ:
11.01.2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання бездіяльності відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправним та зобов’язання відповідача перерахувати розмір призначеної пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити виплату у розмірах, передбачених цим Законом, в якому зазначила, що вона народилася 17.02.1940 року і віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. У порушення зазначених вимог її, як дитині війни, ніяких доплат до пенсії відповідачем здійснено не було. Просить визнати бездіяльність відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», - протиправною та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також з 01 січня 2009 року по дату виплачених сум її пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином, надала суду заяву про слухання справи в її відсутність в порядку письмового провадження, позов підтримує.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надав суду заперечення проти позову та заяву про слухання справи в його відсутність в порядку письмового провадження, позов не визнають.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України суд в зв’язку з клопотаннями осіб, які беруть участь у справі , здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Приписами ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відносяться до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом громадянина України, посвідченням з відміткою «дитина війни», тобто на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.72 КАС України дана обставина доказування не потребує як така, що визнається сторонами, суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами) дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами) зупинено на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).
Згідно п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Законів, що визнані неконституційними .
В ст.152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має і на період до 09 липня 2007 року не поширюється .
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що з 09.07.2007 року - з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 відновлено право позивача на нарахування та отримання нею підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком і її вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч.1 ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», викладена в новiй редакції , визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту») до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ч.4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р № 3551-Х11 визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 роздiлу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування її підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком.
Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2009 рік суд вважає обгрунтованими повністю, оскільки на протязі вказаного проміжку часу будь-яких змін до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни ” не вносилося. Вказана норма не визнавалася неконституційною та її дія не призупинялася .
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги позивача про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити недоплачену допомогу до пенсії, підлягають задоволенню, а саме в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмiрi 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період з 22.05.2008 року до 31 грудня 2008 року та січня-грудня 2009 року включно.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ч. 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується , забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам , які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову .
Відповідно до п.1, п.3, п. 15 положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади , діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.
Позивачем пред’явлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в управлінні Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області .
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області, за місцем проживання позивача.
Керуючись ст.11,19, 22, 46, 95,152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-І, ст.58, п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007,п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України”, рішенням №10-рп/2008 Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 18,49,65,71,86,94,99,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії протиправною та зобов’язання відповідача перерахувати розмір призначеної пенсії та здійснити виплату - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області щодо нарахування та виплаті ОСОБА_1 у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, січня-грудня 2009 року включно суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18.11.2004 року, розрахованої з урахуванням вимог ч.1ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період липня - грудня 2007 року, травня - грудня 2008 року та січня-грудня 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, січня-грудня 2009 року включно, керуватися законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня - грудня 2007 року та травня - грудня 2008 року та січня-грудня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Добровеличківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя :
- Номер: 2-а-123/10
- Опис: визнання дій протиправними
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-123/10
- Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
- Суддя: Кучеренко Олена Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.06.2015
- Дата етапу: 19.06.2015
- Номер: ------
- Опис: Камінський Олександр Антонович до інспектора ДПС Ульяновського ВДАІ Мазура Р.П. про скасування постанови про адміністративне правопорушення
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-123/10
- Суд: Савранський районний суд Одеської області
- Суддя: Кучеренко Олена Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.08.2015
- Дата етапу: 10.08.2015
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-123/10
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Кучеренко Олена Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.09.2015
- Дата етапу: 17.09.2015
- Номер: 2-а-123/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-123/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Кучеренко Олена Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.09.2015
- Дата етапу: 21.09.2015
- Номер:
- Опис: про скасування постанови
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-123/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Кучеренко Олена Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.03.2010
- Дата етапу: 04.06.2010
- Номер: 2-а-123/10
- Опис: Про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-123/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Кучеренко Олена Петрівна
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.09.2010
- Дата етапу: 07.10.2010