РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 635/4304/18

Провадження № 2/643/1555/19

28.01.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Поліщук Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в сумі 138642,98 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, придбавши у власність нерухоме майно, користується земельною ділянкою, розташованою під нерухомим майном, та не сплачує орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість у виді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, яку відповідач добровільно не сплачує.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Відповідачем у встановлений строк та станом на момент прийняття рішення по справі не надано заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву та доказів, котрими підтверджуються заперечення проти позову. Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 176,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2007 № 3050, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових на нерухоме майно.

На теперішній час, договір оренди земельної ділянки не укладений, що підтверджується листом Харківської міської ради від 06.01.2017 № 75/0/225-17.

Згідно акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 проведеного Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, площа земельної ділянки яка використовується ОСОБА_2 відповідно до її меж складає 0,0356 га.

Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі. Відповідач використовує земельну ділянку без виникнення права власності / користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про звернення прокурора до Головного Управління ДФС у Харківській області з метою з'ясування факту сплати відповідачем податку на землю.

Листом Головного управління ДФС у Харківській області повідомлено, що відповідач не лічиться як платник орендної плати та/або земельного податку на території Київського та Московського районів м.Харкова.

За таких обставин матеріалами справи підтверджений факт використання відповідачем земельної ділянки без достатньої правової підстави.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє лише нежитловими приміщеннями, розташованими на земельній ділянці по АДРЕСА_1 Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та, як вже було зазначено судом, не може бути постійним землекористувачем, а тому, не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. Таким чином, єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

Частиною 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, відповідач належні дії, спрямовані на оформлення права власності або права на постійне землекористування вказаною ділянкою не вчинив.

Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Цього обов'язку відповідач не виконала, а отже без законних підстав зберігала у себе майно - кошти за оренду землі.

Розмір доходу відповідача через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 розраховано Департаментом територіального контролю Харківської міської ради як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженим органом державної влади та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи, що нежитлова будівля у рівних частках належить на праві власності двом особам: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, розрахунок безпідставно збережених ОСОБА_5 коштів за орендну плату за землю проведено виходячи з 1/2 частини від загальної площі 0,0356 га, а саме: 0,0178 га.

Відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю ХМР відповідач під час використання нежитлової будівлі літ. «Б-1» розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 безпідставно зберегла кошти за орендну плату за землю у розмірі 138642,98 грн.

Перевіривши правильність визначення прокурором розміру доходу, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість визначення зазначених сум.

Також слід зазначити, що перехід до особи права власності на нерухоме майно, надає останній право на оформлення відносин землекористування, реалізація якого виражається в укладенні сторонами договору та виникненні у такої особи обов'язку внесення орендної плати власнику земельної ділянки.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У зв'язку з тим, що прокурором доведена, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, обґрунтованість свого звернення до суду, за наявності порушення інтересів держави, необхідністю їх захисту, визначені підстави для звернення до суду, зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки орган місцевого самоврядування неналежним чином здійснює відповідні функції та повноваження, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь прокуратури Харківської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2079,65 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Харківської міської ради (р/р 35417005032986, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 у сумі 138642 (сто тридцять вісім тисяч шістсот сорок дві) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, р/р 35212041007171, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, код класифікації видатків бюджету -2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2079,65 грн.

Позивач: Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003, м.Харків, м-н Конституції, 7.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя - Т.В. Поліщук