НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                     РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20  січня  2010 року                   справа № 2-94/10               м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого                                          Ференс-Піжук О.Р.                  

при секретарі                                          Шевчук О.М.,

з участю позивача                                  ОСОБА_1,

представника позивача                         ОСОБА_2,

представника відповідача                     ОСОБА_3,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування  моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, суд,                                                                

встановив:

    30 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17  вересня 2008  року під час виконання трудових обов’язків на шахті № 5 “Нововолинська”, де він працював підземним електрослюсарем, з ним стався нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, і йому висновком МСЕК від 13.01.2009   року встановлено 40% втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми та був визнаний інвалідом ІІІ групи від трудового каліцтва. Просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 60000 грн.

    Під час розгляду справи позивач  ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що 17 вересня 2008  року ОСОБА_1  був травмований на виробництві під час роботи на шахті №5 “Нововолинська”  підземним електрослюсарем. 19 вересня 2008 року складено акт №33 про нещасний випадок форми Н-1.

    Висновком Нововолинської МСЕК від 19.09.2008 року позивачу встановлено 40% втрати працездатності. Вважають, що окрім отриманих ОСОБА_1 страхових виплат, в зв’язку з травмою під час виконання трудових обов’язків, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих позивачу каліцтвом. Вважають, що через ушкодження здоров’я на виробництві ОСОБА_1  спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля».

Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 60000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, та пояснив, що  вини підприємства у  настанні нещасного випадку немає, позивач отримує за отримане ушкодження здоров’я щомісячно страхові виплати.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення  в зв’язку з наступним.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 13 вересня 2005 року по 13 січня 2009 року працював підземним електрослюсарем четвертого розряду на шахті №5, яка є виробничим підрозділом відповідача – ДП «Волиньвугілля» (а.с. 5-7).

    17 вересня 2008 року під час роботи на шахті №5 “Нововолинська”,  де він працював підземним електрослюсарем, з ним стався нещасний випадок – при проведенні заземлення насоса ШМ-50 на ПК-18 412 конвеєрного штреку, стався вивал породи з покрівлі виробки. Кусками породи з висоти одного метра його було травмовано по спині та голові. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 складений відповідачем 17 вересня 2008 року (а.с.8-9).

    Основною причиною даного нещасного випадку як зазначено у пункті 7 акту Н-1 №33 від 17 вересня 2008 року(а.с.8-9) та в пункті 4   акту №33 розслідування нещасного випадку (а.с.10) є незадовільний стан виробничого середовища (високий тиск на бока виробки).

    Висновком Нововолинської МСЕК позивачу ОСОБА_1 встановлено 40% втрати працездатності по трудовому каліцтву. Вказані обставини підтверджуються копією довідки МСЕК. (а.с.14).

    Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

    Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

    Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

    Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

    Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    З пояснень позивача та його представника слідує, що заподіяна ОСОБА_1  моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, так і тих котрі він переносить по теперішній час. Отримана ОСОБА_1  виробнича травма періодично турбує його, у зв’язку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.

    Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

    Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

    Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1  на робочому місці, про що зазначено у пункті 7 акту за формою Н-1 від 17 вересня 2008 року (а.с.8-9).

    Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

    ОСОБА_1 отримав виробничу травму, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 40% професійної працездатності, вимушений був звільнитися з роботи по стану здоров’я та шукає іншу по даний час. Втрачена робота була єдиним джерелом для існування позивача та його сім’ї, має на утриманні  неповнолітнього сина ОСОБА_4 (а.с.17). Все це вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя.

    Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода, у зв’язку з ушкодженням здоров’я від нещасного випадку на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.

    Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

    Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 стягнути 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

    При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав важку травму. Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується виписками Волинської обласної клінічної лікарні (а.с.11-13), потребує медикаментозного та санаторно-курортного лікування . Позивач у працездатному віці є інвалідом третьої групи від трудового каліцтва, йому протипоказана важка фізична праця. Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя,  а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 15000 грн. моральної.

    Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати  на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої  частини вимог.

    Враховуючи зазначене, до стягнення з ДП «Волиньвугілля» на користь позивача підлягає  250 грн. витрат на правову допомогу.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»- суд,

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 15000 (п’ятнадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.                                                                                                                                                  

          Стягнути з ДП «Волиньвугілля»  в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

          Стягнути з ДП «Волиньвугілля»  15 (п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

    Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий         підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                          О.Р. Ференс-Піжук