Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі: Дробот О.Ю.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодувайня моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, в якій просив суд:

-стягнути з відповідача на його користь моральну в рахунок спричиненої йому моральної шкоди у розмірі - 80000 гривень;

-судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що перебуваючи у трудових відносинах із шахтами ВАТ «Павлоградвугілля» він працював на різних підземних посадах із повним робочим днем у шахті, та був звільнений на підстав п.2 ст.40 КЗпП України у зв’язку із невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров’я.

За час роботи на шахтах відповідача він отримав професійні захворювання, та згідно первинного висновку МСЕК №2 від 26 лютого 2009 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності, також визнано інвалідом третьої групи з 22 січня 2009 року безстроково.

Моральна шкода полягає в тому, що він постійно відчуває фізичний біль, переживання, втратив свою професійну працездатність, постійно змушений приймати лікарські препарати, знаходиться в депресивному стані.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, де зазначив, що позовні вимоги відповідач не визнає. Позивачем не доведено факт протиправної поведінки з боку відповідача щодо нього в період трудової діяльності. При розслідуванні захворювання відповідача не встановлено порушень законодавства про охорону праці. Крім того, позивачем пропущений строк для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав частково, не підтримуючи вимогу щодо стягнення з відповідача на його користь судових витрат. Пояснення надані позивачем відповідають змісту позовної заяви.

Представник позивача просив суд задовольнити вимоги у межах зазначених позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, спираючись на недоведеність наявності моральної шкоди завданої діями відповідача, а також відсутність причинного зв’язку. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом до підприємства про стягнення моральної шкоди.

Представник третьої особи просив суд вирішити питання на розсуд суду.

Суд вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши наявні письмові докази, встановив наступні обставини:

Позивач працював в структурних підрозділах Виробничого об’єднання «Павлоградвугілля» правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» та був звільнений 28 березня 2008 року по ст. 40 п.2 КЗпП України у зв’язку зі станом здоров’я ( а.с. 20).

За час роботи на підприємстві відповідача, позивач захворів на професійне захворювання та отримав третю групу інвалідності, що підтверджується висновком МСЕК №2 від 26 лютого 2009 року ( а.с. 5 ).

Відповідно до абз. 4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи наведене суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення на його користь грошового відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі - 6500 гривень, так як в судовому засіданні було встановлено факт порушення відповідачем ОСОБА_5 права позивача на безпечні і здорові умови праці, що призвело до професійного захворювання позивача, отримання ним третьої групи інвалідності.

Позивач отримавши професійне захворювання втратив нормальні життєві зв’язки які утворилися з часу коли він почав працювати на підприємстві відповідача та до моменту його звільнення за станом здоров’я, та переходом на інвалідність. Професійне захворювання вимагає від нього для організації його життя додаткових зусиль, він не в змозі виконувати ту роботу яку виконував на протязі тривалого часу, тобто працювати за професією. Позивачу постійно доводиться проходити лікування в медичних установах, саме у зв’язку з отриманим під час роботи у відповідача професійним захворюванням.

За умов наведеного, обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається саме на власника або уповноваженого ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди яку необхідно стягнути на користь позивача суд виходив з глибини фізичних та душевних страждань, врахував погіршення здібностей позивача, позбавлення його можливості їх реалізації, також врахував вимоги розумності і справедливості.

Посилання представника відповідача про сплив терміну позовної давності передбачений ст.233 КЗпП України не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки відповідно до п.З ч.І ст.268 ЦПК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ч.З ст.88 ЦПК України, якою передбачено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу судом не розглядалось, оскільки позивач відмовився від зазначеної вимоги.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.1167 ЦК України, ст.237-1 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» ( 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 76 рахунок №26006039733200 в АКИБ «УкрСиббанк» міста Харків, МФО 351005, інд. код за ЕГРПОУ 00178353, ІПН 001783504102, св. плат ПДВ 03476688 ) на користь ОСОБА_1 ( 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Полтавська, 71/30 ) в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди - 6500 ( шість тисяч п’ятсот) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь бюджету міста Павлограда /код ЄДРПОУ 24237540 р/р 31217259700032 банку: „ГУДКУ” в Дніпропетровській області МФО 805012/ у сумі -15 (п’ятнадцять) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в сумі - 65 ( шістдесят п’ять ) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                С.М. Сторожук