Справа № 2-456/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2011 року                       Шаргородський районний суд Вінницької області 

в складі: головуючого судді –   Славінської Н.Л.

при секретарі                               Бабиній І.Д.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В :

8.08.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що вона перебуває в зареєстрованому  шлюбі з відповідачем з 25.04.1993 року. Від даного шлюбу вони  мають двох неповнолітніх дітей: доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що її спільне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя, у зв’язку із чим виникають часті сварки та непорозуміння, що негативно впливають на її здоров’я та шкодять інтересам дітей. З 2009 року однією сім’єю з відповідачем не проживає. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам та інтересам неповнолітніх дітей. 

В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, на примирення з відповідачем не згодна, на розірванні шлюбу наполягає, не заперечує, щоб рішення по справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні.

В попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав,   згоден на розірвання шлюбу, не заперечує щодо   ухвалення рішення в попередньому судовому засіданні.                    

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову  без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», за змістом частини ч. 4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України. 

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25.04.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-АМ №457559 (а.с.4).

Від даного шлюбу сторони мають двох  неповнолітніх доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6). 

Сторони наполягають на розлученні, миритись не бажають. Причиною розладу в сім'ї стали різні характери та погляди на сімейне життя, нерозуміння один одного, через що виникають сварки, які негативно впливають на здоров’я позивачки, суперечать інтересам неповнолітніх дітей. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки та  неповнолітніх дітей.

          Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.105,110,112 СК України,  відповідно до яких шлюб розривається судом за  позовом  одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило  б інтересам одного з них чи інтересам неповнолітньої дитини.

Згідно ст.51 Конституції. України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки  у шлюбі та сім’ї. 

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання  подружжя суперечить інтересам позивачки та  неповнолітніх дітей, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6,10,60,130,174,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 105,110,112 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Івашковецькою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 25.04.1993 року, актовий запис за №2.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

       Суддя