Справа № 755/12930/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участі

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 територіального управління юстиції в місті Києві (державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзнікової Зінаїди Олексіївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання договору дарування недійсним, витребування майна,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 територіального управління юстиції в місті Києві (державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзнікової Зінаїди Олексіївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання договору дарування недійсним, витребування майна. Свої вимоги мотивували тим, що 16 травня 1966 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. 16 березня 1990 року ОСОБА_9 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, від якого мають повнолітню дитину - доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. ІНФОРМАЦІЯ_9 року померла ОСОБА_8, після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 були: чоловік ОСОБА_5, син ОСОБА_4 та син ОСОБА_9, який вважається такими, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не заявив про відмову від неї. ІНФОРМАЦІЯ_8 року помер ОСОБА_9, після смерті якого відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_9 були: батько - ОСОБА_5, донька ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2. 14 квітня 1999 року позивач ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_1 звернулася до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. 25 серпня 2016 року державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. листом повідомлено позивачів про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом через відсутність документів, що підтверджують право власності на спадкове майно. Однак, 18 липня 2008 року державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, за реєстровим №1-2415, та видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, за реєстровим № 1-2413. 11 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, укладено договір дарування частини квартири, посвідчений нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзніковою З.О., реєстровий номер №1-3172. У зв'язку з чим просять визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_4 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-2415, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним; визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний № 1-2413, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним; визнати Договір дарування частини квартири від 11 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-3172, в частині відчуження 1/9 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним; витребувати нерухоме майно, а саме 2/9 частини квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках (по 1/9), стягнути витрати по сплаті судового збору.

11 вересня 2017 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 територіального управління юстиції в місті Києві (державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзнікової Зінаїди Олексіївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання договору дарування недійсним,витребування майна залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

26 грудня 2017 року ухвалою суду витребувано у Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори: належним чином завірені матеріали спадкової справи № 547/1994, яка відкрита після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року; належним чином завірені матеріали спадкової справи № 217/1999, яка відкрита після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

31 липня 2018 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_12 про закриття провадження у справі відмовлено.

Крім того, 31 липня 2018 року протокольною ухвалою суду витребувано матеріали цивільної справи № 755/32249/14-ц.

23 серпня 2018 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

17 січня 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Дав пояснення аналогічні викладеним у позові. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_3

Представник позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Дав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_12

Відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_12

Представник відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 - ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Представник відповідачів скористалася своїм правом подачі відзиву до позову, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі через пропуск позивачами строку позовної давності. Крім того, позивачі не вчинили будь-яких дій щодо набуття права власності на спадкове майно, а саме: не надали до нотаріальної контори належних правовстановлюючих документів на спадкове майно, не оскаржували дії нотаріуса та не зверталися до суду з вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Представник відповідача ОСОБА_6 територіального управління юстиції в місті Києві (державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзнікової Зінаїди Олексіївни) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

16 травня 1966 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 (а.с. 164, том 1). Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 163, том 1).

16 березня 1990 року ОСОБА_9 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 (а.с. 12, том 1), від якого мають повнолітню дитину - доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13, том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_9 року померла ОСОБА_8, після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21, 174, 175, 176, том 1).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

Спадкоємцями першої черги були: чоловік ОСОБА_5 - відповідач по справі, син ОСОБА_4 - відповідач по справі та син ОСОБА_9.

Згідно із ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» від 02 березня 1992 року спадкоємець ОСОБА_9 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23, том 1).

Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» від 28 жовтня 2014 року в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_8, станом на 27 січня 1994 року в квартирі зареєстровані ОСОБА_5 з 25 квітня 1968 року по теперішній час, ОСОБА_4 з 08 жовтня 1966 року по теперішній час та ОСОБА_9, з 05 листопада 1994 року по день виписки у зв'язку зі смертю (а.с.24, том 1).

Крім того, згідно акту Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» від 08 грудня 2015 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 05 листопада 1992 року по день смерті був зареєстрований та проживав в квартиру АДРЕСА_1 (а.с.25, том 1).

Тому суд приходить висновку, що ОСОБА_9 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не заявив про відмову від неї.

Отже, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 мали право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року, по 1/3 частини квартири кожний.

Однак ОСОБА_9 не отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_9 помер (а.с. 26, том 1).

Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (1:3).

Спадкоємцями першої черги були: батько - ОСОБА_5 - відповідач по справі, донька ОСОБА_1 - позивач по справі та дружина ОСОБА_2 - позивач по справі.

Отже, спадковим майном є 1/3 частини квартири, відповідно частка кожного спадкоємця становить 1/9 (1/3 : 3).

14 квітня 1999 року позивач ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_1 звернулася до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с. 152, 153, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно частинам 1 та 10 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

25 серпня 2016 року державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. листом повідомлено позивачів про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом через відсутність документів, що підтверджують право власності на спадкове майно (а.с. 29, том 1).

Для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (квартири) спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (квартира), однак при зверненні до нотаріуса позивачами не було надано оригіналу правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності спадкодавця на спірну квартиру.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. У теперішній час оформити право власності на спірну квартиру є неможливим у зв'язку зі смертю ОСОБА_9.

Спадкові права позивачів підлягають судовому захисту, оскільки, враховуючи фактичні обставини даної справи, вони позбавлені права захистити відповідні права у позасудовому порядку.

За встановлених обставин, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом: визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачами заявлено позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_4 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-2415, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний № 1-2413, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Підставою для задоволення позовних вимог про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними в частині передачі права на спадщину на 1/9 частину квартири позивачами зазначено про фактичне прийняття спадщини ОСОБА_9 спадщини після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

На підтвердження позовних вимог позивачами надано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_4 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-2415, (а.с. 179, том 1),та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний № 1-2413 (а.с. 178, том 1).

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що при видачі відповідачам свідоцтв про право на спадщину за законом не було враховано право кожного з позивачів на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання свідоцтв про право на спадщину підлягають задоволенню повністю: визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_4 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-2415, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним. Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний № 1-2413, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним.

Позивачами також заявлено позовні вимоги про визнання недійсним Договору дарування частини квартири від 11.10.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзніковою З.О., реєстровий номер №1-3172, в частині відчуження 1/9 частини квартири АДРЕСА_1.

Підставою для визнання договору дарування недійсним позивачами зазначено, що на момент вчинення правочину ОСОБА_9 прийняв спадщину на спадкове майно, а саме 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року, відповідно до вимоги ст. 1268 ЦК України.

На підтвердження позовних вимог позивачами надано договір дарування частини квартири від 11 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзніковою З.О., реєстровий номер №1-3172 (а.с. 32, том 1).

Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно ст. 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Згідно ст. 719 ЦК України Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Судом встановлено, що на момент укладання договору дарування ОСОБА_5 прийняв спадщину на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачами пропущено строк позовної давності.

Представник позивачів заперечував проти пропущення строку звернення до суду, оскільки позивачі про порушення їхніх прав дізналися з довідки Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» № 161 від 26 серпня 2014 року зі змісту якої позивачам стало відомо, що власником спірної квартири став ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину та договору дарування частини квартири.

На підтвердження не пропущення позивачами строків позовної давності представником позивачів надано суду довідку Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор» № 161 від 26 серпня 2014 року, відповідно до якої власником спірної квартири є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину та договору дарування (а.с.30, том 1).

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Отже, суд з урахуванням дати коли позивачі дізналися про порушення їх прав - 26 серпня 2014 року та дати звернення до суду з позовною заявою - 25 серпня 2017 року, приходить висновку, що позивачами не було пропущено строк позовної давності.

Оскільки судом визнано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний № 1-2413, в частині передачі права власності на 1/9 частину спірної квартири недійсним, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог про визнання договору дарування частини квартири повністю: визнати Договір дарування частини квартири від 11 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-3172, в частині відчуження 1/9 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним.

Крім того, позивачі просять витребувати нерухоме майно, а саме 2/9 частини квартири АДРЕСА_1, у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках (по 1/9).

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Однак позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення діями відповідачів права власності, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При поданні позовної заяви позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмір 1 115,56 грн. та судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 1920,00 грн., відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Крім того, при поданні позовної заяви позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмір 1 115,56 грн. та судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 1920,00 грн., відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивачів судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмір по 557,78 грн. та судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі по 960,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 203, 215, 257, 261, 267, 387, 388, 717-719, 1218, 1261, 1267, 1268, 1270, 1296, 1301 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», п.п. 2, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», п. 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 142, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 територіального управління юстиції в місті Києві (державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзнікової Зінаїди Олексіївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання договору дарування недійсним, витребування майна задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_4 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-2415, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним.

Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане 18 липня 2008 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний № 1-2413, в частині передачі права власності на 1/9 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним.

Визнати Договір дарування частини квартири від 11 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної Трапєзніковою Зінаїдою Олексіївною, реєстраційний №1-3172, в частині відчуження 1/9 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним.

У задоволенні позовних вимог про витребування майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового зору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового зору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового зору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового зору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 січня 2019 року.

Суддя Н.Є.Арапіна