НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року справа № 2-86/10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.
при секретарі Шевчук О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську, ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,
встановив:
28 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську, ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що працював на шахтах №6 Шахтоуправління «Октябрське» та на шахті №5 «НВ» ДП Волиньвугілля. В шкідливих умовах працював більше тридцяти років, внаслідок чого у нього встановлено профзахворювання – актракосилікоз 1-ї стадії з дихальною недостатністю 1-2 ступеню та 25% втрати працездатності. Позивач був визнаний інвалідом 3-ї групи від профзахворювання. Крім того під час роботи в шахті на видобувній дільниці №3 шахти «Октябрськая», в 13-й східній лаві з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, а саме отримав травму хребта. За даним фактом було складено акт № 49 про нещасний випадок на виробництві. Заключенням МСЕК від 29 червня 2004 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми. Вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому професійним захворюванням та травмою внаслідок нещасного випадку на виробництві, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоров’я. Через виробничу травму та профзахворювання йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язані відшкодувати заподіювачі шкоди, якими являються ДП «Волиньвугілля» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську. Просить стягнути з кожного відповідачів по 20000 грн. моральної шкоди та витрати за надання правової допомоги.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтвердили, просять позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на п.27 ст.77 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” та на п.22ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, якими дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»” від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснив, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 до суду ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, вважає, що таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1КЗпП України. Просить в позові відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, та пояснив, що вини підприємства у настанні профзахворювання немає, позивач отримує за отримане ушкодження здоров’я щомісячно страхові виплати.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в зв’язку з наступним.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював протягом 1974-2008 років на різних посадах на шахтах №6 Шахтоуправління «Октябрське» та на шахті №5 «Нововолинська», яка є виробничим підрозділом відповідача – ДП «Волиньвугілля» (а.с.3-11).
Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23 січня 2008 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання актракосилікатоз, вузликової форми з дихальною недостатністю 1-2 ступеню (а.с15-16).
17 липня 1975 року під час роботи шахті №6 Шахтоуправління «Октябрське» з позивачем стався нещасний випадок – під час руху вугільного комбайна отримав травму хребта. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 складений відповідачем 18 липня 1975 року (а.с.12-13).
Основною причиною даного нещасного випадку як зазначено у пункті 15 акту Н-5 (а.с.13) є недостатній контроль з боку позмінного нагляду за кріпленням кінцевих голівок конвеєрів лави.
Висновком Нововолинської МСЕК ОСОБА_1 від 29.06.2004 року встановлено 25% втрати працездатності по трудовому каліцтву. Висновком МСЕК від 26.02.2008 року позивачу встановлено 50% втрати працездатності та визнано інвалідом ІІІ групи. Вказані обставини підтверджуються копіями довідок МСЕК (а.с.17-20).
Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Моральна шкода ввідшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому втрати професійної працездатності, тобто з 26 лютого 2008 року. Даний висновок МСЕК складений до дня зупинення п.27 ст. 77 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на 2006 рік дії норм ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відшкодування моральної шкоди, не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії в часі він не має. В зв’язку з цим посилання представника відповідача на Закони України “Про державний бюджет України на 2006 рік” та “Про державний бюджет України та 2007 рік”, є безпідставним.
Крім того, умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці, про що зазначено у пунктах 13, 17 акту за формою П-4 від 24 січня 2008 року(а.с.15-16).
Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.
ОСОБА_1, працюючи на шахті в шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 25% професійної працездатності.
Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві - професійним захворюванням, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.
Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав травму хребта, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійне захворювання - актракосилікоз 1-ї стадії з дихальною недостатністю 1-2 ступеню . Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 стягнути моральну шкоду з ДП «Волиньвугілля» в розмірі 7000 гривень та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в розмірі 3000 грн.
Позивачем не надано документально підтверджених доказів та розрахунків щодо робочого часу, затраченого особою, яка надавала позивачу правову допомогу, на виконання вимог ч.2 ст. 84 ЦПК України та Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ. і порядок їх компенсації за рахунок держави», в частині позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат по справі відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»- суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 7000 (сім тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я на виробництві
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя О.Р. Ференс-Піжук
- Номер: 2-86/10
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.08.2015
- Дата етапу: 05.08.2015
- Номер: 2-зз/369/2/16
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.01.2016
- Дата етапу: 14.04.2016
- Номер: 6/165/21/16
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Нововолинський міський суд Волинської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.03.2016
- Дата етапу: 21.04.2016
- Номер: 6/697/11/2021
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.01.2021
- Дата етапу: 18.01.2021
- Номер: '
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Барвінківський районний суд Харківської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.02.2010
- Дата етапу: 18.02.2010
- Номер: 2/468/92/10
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Баштанський районний суд Миколаївської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.11.2009
- Дата етапу: 16.11.2009
- Номер:
- Опис: про стягнення майнового паю
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.01.2010
- Дата етапу: 10.02.2010
- Номер: б/н
- Опис: Про поділ майна
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-86/10
- Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
- Суддя: Ференс-Піжук Орися Романівна
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.04.2009
- Дата етапу: 01.09.2010