328/2750/18

                                                                                17.01.2019

2/328/126/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року м. Токмак

             Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Новікової Н.В., секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі Токмацького районного суду Запорізької області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №328/2750/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_3, представника відповідача – адвоката ОСОБА_4,

встановив:

       Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача вартість матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «КІА МAGENTIS» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.10.2015 року у розмірі 235 210,84 грн.

       Позов обґрунтовує тим, що 12.10.2015 приблизно о 17.00 годині у м. Токмаку Запорізької області, на 113 км автодороги Р-37 «Енергодар-Василівка-Бердянськ» на перехресті з вул. Воровського відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 були отримані тілесні ушкодження та було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2. Дорожньо-транспортна пригода виникла в результаті порушення вимог ОСОБА_5 дорожнього руху водієм автомобіля «HONDA CIVIC» ОСОБА_2, який виїжджаючи з другорядної дороги не дав позивачу дорогу, та своїми діями створив аварійну ситуацію. Місце пригоди водій ОСОБА_2 залишив. ОСОБА_1 звернувся із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення до Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області. 06.01.2016 слідчим було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080350000012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. На сьогодні досудове розслідування кримінального провадження триває. З експертного висновку №547/16 від 16.08.2016 вбачається, що у діях водія автомобіля «HONDA CIVIC» ОСОБА_2 є невідповідність правилам дорожнього руху (тобто їх порушення), що перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною подією. Тобто зазначений висновок експерта встановлює вину ОСОБА_2Г у скоєному ДТП. У подальшому кримінальне провадження №12016080350000012 двічі закривалося, а матеріали відносно ОСОБА_2 направлялись до Токмацького ВП Пологівського ГУНП Запорізької області для прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне ДТП, однак у подальшому обидва рази ухвалами слідчого судді зазначені постанови про закриття кримінального провадження були скасовані у зв’язку з наявними порушеннями при їх винесені. Співробітники Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області жодного разу не склали відносно ОСОБА_2 адмінпротокол за ст.124 КУпАП попри наявні висновки експерта про його винуватість у ДТП. Вважає, що відсутність постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП жодним чином не спростовує факту його вини, що встановлено судовим експертом в експертному висновку №547/16 від 16.08.2016 року. Відповідачем ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду власнику транспортного засобу «КІА MAGENTIS» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.10.2015 у розмірі 235 210,84 грн. Вважає, що існують всі підстави для відшкодування власнику транспортного засобу матеріальної шкоди, що завдана протиправними діями відповідача.

05.12.2018 відповідачем ОСОБА_2 наданий відзив на позов, обґрунтований тим, що позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б в сукупності свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову. 12.10.2015 близько 17.00 години сталося ДТП, але винуватцем зазначеної події відповідач себе не вважає, оскільки позивач ОСОБА_1, перевищивши швидкість, не впорався з керуванням і таким чином потрапив в ДТП. З приводу вищезазначеної події він викликався до слідчого, де надав пояснення і більше з цього питання не викликався, повідомлення про підозру йому не вручалося. Висновком експертизи встановлено, що в діях обох водіїв є невідповідності вимогам ПДР, а також висновком встановлено, що водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути ДТП, тому на його думку, зазначений висновок не підтверджує його одноособової вини. На сьогоднішній день триває досудове розслідування у рамках кримінального провадження з приводу зазначеного ДТП, вирок суду у зазначеному кримінальному провадженні відсутній, тому вважає, що його вина не доведена.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні позов та обставини, яким він обґрунтований, підтримав.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала з обставини, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З 06.01.2016 до 30.11.2018 слідчими Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12016080350000012, внесеного до ЄРДР 06.01.2016, за ч.1 ст.286 КК України за фактом того, що 12.10.2015 приблизно о 17.00 годині на 113 км автодороги Р-37 - вул. Воровського у м. Токмаку за участю автомобіля «КІА MAGENTIS» реєстраційний №АР7577СР під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «HONDA CIVIC» реєстраційний №АР0684СХ під керуванням ОСОБА_2 сталася ДТП, в результаті якої були пошкоджені транспортні засоби та отримав тілесні ушкодження ОСОБА_1 Вказане кримінальне провадження закрите 30.11.2018 у зв’язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки ОСОБА_1 внаслідок ДТП не отримав тілесних ушкоджень. Зазначені обставини підтверджені заявою позивача ОСОБА_1 від 04.01.2016 (а.с.5), витягом з кримінального провадження №12016080350000012 від 23.01.2017 (а.с.6), постановою про закриття кримінального провадження від 30.11.2018 (а.с.46-47).

Відповідно до висновку експерта від 16.08.2016 №547/16 в діях водія КІА MAGENTIS реєстраційний №АР7577СР ОСОБА_1 є невідповідність п.12.4 ОСОБА_5 дорожньою руху, що з технічної точки зору, перебуває у причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля HONDA CIVIC реєстраційний №АР0684СХ ОСОБА_2 є невідповідність вимогам п.16.3,.16.11 ОСОБА_5 дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобіля КІА MAGENTIS реєстраційний №АР7577СР ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди (а.с.7-10).

Згідно зі звітом про визначення матеріальних збитків, спричиненого володільцю автомобіля марки КІА MAGENTIS реєстраційний №АР7577СР від 06.10.2017 №44 вартість збитків, спричинених власнику автомобіля внаслідок пошкодження при ДТП станом на 29.05.2017 становить 235 210,84 грн. (а.с.11).

Відповідно до листів Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 04.05.2018 №3273/75/02-2018, ГУНП в Запорізькій області від 10.08.2018 №4-328/031/08-2018, стосовно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2015 серії АП1 №304604 за ст.122-4 КУпАП та направлений до Токмацького районного суду Запорізької області. Протокол за ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_2 не складався (а.с.44, 45).

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав — це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.8, 9).

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд встановив, що у даному випадку шкода позивачу ОСОБА_1 завдана внаслідок ДТП - при взаємодії автомобіля КІА MAGENTIS реєстраційний №АР7577СР під його керуванням та автомобіля HONDA CIVIC реєстраційний №АР0684СХ під керуванням відповідача ОСОБА_2, тобто внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.1 ст.1888 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Висновком експерта від 16.08.2016 №547/16 встановлена невідповідність дій обох учасників ДТП – і позивача і відповідача ОСОБА_5 дорожньою руху, що з технічної точки зору, перебувало у причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Також встановлено що позивач ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

У п.8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз’яснено, що шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності). Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України.

За відсутності вироку у кримінальному провадженні та постанови у справі про адміністративне правопорушення єдиним доказом який підтверджує або спростовує наявність вини позивача та відповідача у заподіяні шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки є висновок експерта від 16.08.2016 №547/16. Як вже зазначалось вказаним висновком встановлена невідповідність дій обох учасників ДТП ОСОБА_5 дорожньою руху, що з технічної точки зору, перебувало у причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, при цьому позивач ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

Під час дослідження судовий експерт встановив, що позивач ОСОБА_6 при виконанні умов п.12.3 ОСОБА_5 дорожнього руху мав можливість уникнути зіткнення з автомобілем відповідача ОСОБА_2, який у порушення п.16.3, 16.11 ОСОБА_5 дорожнього руху, виїхав на смугу руху автомобіля позивача, шляхом гальмування аж до зупинки його автомобіля. При цьому гальмівний шлях автомобіля позивача був менший за відстань між автомобілями сторін в момент виникнення небезпеки. Але, позивач ОСОБА_1 здійснив невиправданий маневру об’їзду, що призвело до наїзду на дерево. Саме наїзд на дерево завдав пошкодження автомобілю позивача, а отже і спричиненню йому матеріальних збитків.

       Таким чином, суд встановив, що завдання матеріальної шкоди позивачу знаходиться у причинному зв’язку саме з його неправомірними діями до яких призвело невиконання ним вимог п.12.3 ОСОБА_5 дорожнього руху та здійснення невиправданого маневру.

       За таких обставин суд дійшов висновку, що позов позивача є необґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.

       Суд відхиляє аргументи позивача щодо завдання йому матеріальної шкоди відповідачем внаслідок ДТП. Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Доказів вини відповідача ОСОБА_2 у вчиненні ДТП - постанову про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення або обвинувального вироку, позивач ОСОБА_1 суду не надав. Також судом встановлено, що зазначених доказів не існує, що підтверджується постановою слідчого про закриття кримінального провадження та листом ГУНП в Запорізькій області про відсутність протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2

       Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв’язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.        

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_4.

Повний текст виготовлений 25 січня 2019 року.

Суддя: