Постанова

Іменем України

23 січня 2019 року

м. Київ

справа № 0305/1658/2012

провадження № 61-20967св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - державний виконавець Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Косинська Надія Василівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2016 року у складі судді Пономарьової О. М. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року у складі суддів: Данилюк В. А., Подолюка В. А., Шевчук Л. Я.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Косинської Н. В. про відкриття виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що 10 вересня 2016 року вона отримала постанову державного виконавця Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Косинської Н. В. про відкриття виконавчого провадження № 52115208 від 05 вересня 2016 року щодо виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 листопада 2012 року про стягнення з неї заборгованості на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»). Вказувала, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 05 вересня 2016 року винесена з порушенням строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стягувачем ПАТ «Дельта Банк» пред'явлено до виконання виконавчий лист в межах строку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, державний виконавець Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Косинська Н. В. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 52115208 від 05 вересня 2016 року діяла відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції правильно встановлено, що виконавчі документи поверталися стягувачу ПАТ «Дельта Банк», тому строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не минув, оскільки строк переривався. Дії державного виконавця Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Косинської Н. В. вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах повноважень, не порушують особисті права і свободи заявника, підстави для визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відсутні.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та постановити нову про задоволення скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів того, що документи виконавчого провадження повертались стягувачу в результаті часткового виконання рішення суду та доказів того, що відповідні постанови про повернення виконавчого листа стягувачу направлялись боржнику. За таких обставин, суди дійшли помилкового висновку про те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривався.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

За положеннями статті 383 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду скарги, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частин другої, третьої статті 387 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду скарги, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суди установили, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 02листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором урозмірі 28 317грн 85 коп. та судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 283грн 17 коп.

14січня 2013 року Ківерцівським районним судомВолинської області видано виконавчий лист № 0305/1658/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк»заборгованості за кредитним договором № 1197-017/ФК-08 від 29 липня 2008 року в розмірі 28 317грн 85 коп. та судових витрат, пов'язаних з оплатою судового зборув сумі 283 грн 17коп.

19 лютого 2013 року на підставі виконавчого листа № 0305/1658, виданого 14 січня 2013 року Ківерцівським районним судом Волинської області, державним виконавцем Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

03квітня 2013 року постановою державного виконавця оголошено розшук та затримання належного ОСОБА_4 транспортного засобу «Део Ланос», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

26 травня 2014 року у зв'язку з відсутністю відомостей щодо розшуку транспортного засобу, старшим державним виконавцем районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській областіКосинською Н. В., на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

08грудня 2014 року на підставі заяви стягувачаПАТ «Дельта Банк» та виконавчого листа № 0305/1658/12 державним виконавцем Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4

30червня 2016 року на підставі пункту частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області КосинськоюН. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

05вересня 2016 року за заявою стягувачаПАТ «Дельта Банк» на підставі виконавчого листа № 0305/1658/12 державним виконавцем Ківерцівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області КосинськоюН. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», який був чинним на час видачі виконавчого листа, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, строк пред'явлення до виконання виконавчих документів становив один рік.

Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа, врегульовано випадки переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, зокрема, було вказано, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривалися пред'явленням виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини першої статті 23 Закону) та частковим виконанням рішення боржником (пункт 2 частини першої статті 23 Закону).

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тобто після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснювалося частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Згідно частини п'ятої статті 47 вказаного Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Отже, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

Правильно визначивши характер спірних правовідносин та норму, що їх регулює, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вірно визначився із тривалістю пред'явлення виконавчого документа до виконання після його переривання, початковий момент перебігу такого строку визначив з дня кожного його повернення стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» із правильним застосуванням статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV та дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 52115208 від 05 вересня 2016 року були вчинені у відповідності до норм закону.

Доводи касаційної скарги про те, що державним виконавцем не надано належних доказів того, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривався та доказів наявності виконавчого провадження у Ківерцівському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у 2016 році спростовуються матеріалами справи. Зокрема, державним виконавцем надано суду докази щодо неможливості надати суду оригінали виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_4 у зв'язку з їх знищенням, що підтверджується актом про пожежу від 12 вересня 2016 року, актом № 4 від 18 жовтня 2016 року про невиправні пошкодження справ (документів), актом № 49 від 04 листопада 2016 року про невиправні пошкодження справ (документів), актом про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 07 листопада 2016 року, повідомленням Ківерцівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 25 жовтня 2016 року.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А.О. Лесько

С. Ю. Мартєв