У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 27 квітня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2005 року, якою

ОСОБА_2,

28 квітня 1974 року народження, уродженця м. Черкаси, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. б ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 525 грн. 25 коп.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що 26 березня 2005 року близько 10 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля бару “ІНФОРМАЦІЯ_1” на АДРЕСА_1, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів стартовим пакетом і мобільним телефоном  ОСОБА_1 загальною вартістю 470 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову та призначити засудженому максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, задовольнити також його цивільний позов у сумі 1500 грн. Вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон та істотно порушив кримінально-процесуальний закон, оскільки не постановив по справі обвинувальний вирок щодо ОСОБА_2, а звільнив його від кримінальної відповідальності за Законом України “Про амністію” без вироку. Крім цього, суд допустив суттєві описки в тексті постанови, що так і залишились не виправлені, не зважаючи на його клопотання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Доведеність винності ОСОБА_2 у протиправному заволодінні мобільним телефоном потерпілого, підтверджується доказами, що містяться у справі й учасниками судового розгляду у касаційному порядку не оскаржується.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України є правильною, відповідає матеріалам справи і також не оскаржується.

Твердження потерпілого ОСОБА_1 про безпідставне звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України “Про амністію”, є безпідставним.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року від кримінальної відповідальності звільняються особи, які підпадають під дію ст. 1 названого Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, щодо злочинів вчинених до набрання Законом чинності.

Під дію ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року підпадають особи, які мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів. Матеріали справи містять дані про наявність у підсудного ОСОБА_2 неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1996 року народження (а.с. 32 - копія свідоцтва про народження), а тому суд обґрунтовано звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Судом, правильно вирішено питання і в частині цивільного позову потерпілого. З огляду на те, що рішенням суду привласнене ОСОБА_2 майно постановлено повернути потерпілому, суд призначив відшкодувати матеріальну шкоду останньому у сумі, визнаною судом не відшкодованою.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, що істотно впливають на правильність прийнято судом рішення у справі, не виявлено.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілому ОСОБА_1

С у д д і :

Верещак В.М.                            Колесник М.А.             Мороз М.А.