ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.07                                                                                        Справа №  20/113/07

Суддя   

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації “Запоріжгаз”, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат будівельних матеріалів “Ручаївський”, Запорізька область, Запорізький район, с.Ручаївка

про стягнення суми 2 304,18 грн.

                                                                                                        Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –     Туркін О.С. (довіреність № 08/192  від 15.01.2007р.);

Від відповідача –Брагіна Т.В. (довіреність № б/н  від 25.09.2006р.);

                                                        СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення суми 2 304,18  грн.  боргу за надані послуги по транспортуванню природного газу  за договором № 71 ЗП –2005 Т від 31.12.2004р. з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми, а також штрафу.  

Ухвалою господарського суду від 27.02.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/113/07,  судове засідання  призначено на 22.03.2007р. На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 05.04.2007р.  За згодою представників сторін у судовому засіданні 05.04.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

           Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача   суму 130,21 грн. пені, суму 44,93 грн. втрат від інфляції, суму 22,22 грн. –3 % річних, суму 137,83 грн. штрафу, всього 335,19 грн. У частині стягнення основного боргу в сумі 1968,98 грн. провадження у справі просить припинити, оскільки 28.02.2007р. відповідач перерахував суму, що підтверджується платіжним дорученням №19 від 28.02.2007р..У порядку ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст. 526, 625,  ЦК України, ст.231 ГК України.

Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги у розмірі 2 304,18 грн., визнав у повному обсязі. Однак у судовому засіданні надав новий відзив, згідно з яким не визнав позов в частині нарахування штрафу відповідно до ч.2 ст.231 ГК України. Зазначає, що згідно з довідкою облстатуправління позивач має приватну форму власності. Із статуту не вбачається, що даний суб’єкт господарювання  відноситься до державного сектору економіки.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

         31.12.2004р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації “Запоріжгаз” (облгаз,позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комбінат будівельних матеріалів “Ручаївський” (замовник, відповідач у справі) був укладений договір №71 ЗП –2005 Т, за яким  із врахуванням додаткової угоди  № 1 від 27.12.2005р. до нього облгаз зобов’язався надавати послуги в 2005 році по по транспортуванню по газовим мережам облгазу природного газу, а замовник - прийняти і оплатити данні послуги.

Згідно з п. 7.3 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.12.2005р.), оплата послуг по транспортуванню природного газу здійснюється замовником на поточний рахунок облгазу грошовими коштами в наступному порядку: 90% попередня оплата за 7 днів до початку місяця транспортування газу; остаточний розрахунок за фактичну кількість протранспортованого природного газу за весь місяць здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням раніше оплачених сум.

Як свідчать матеріали справи, замовником були надані послуги по транспортуванню природного газу в обсязі 801,71 тис. м3 на загальну суму 25096,56 грн.

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідач лише частково сплатив грошові кошти , перерахувавши на поточний рахунок позивача 23127,58 грн.  Внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за послуги по транспортуванню природного газу  у  2006р. 1968,56 грн.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України  передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідач платіжним дорученням №19 від 28.02.2007р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 1968,98 грн.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми 1968,98 грн. основного  боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету  спору.

 Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за весь час прострочки  в сумі  44,93 грн. та 3% річних в сумі 22,22 грн.

  Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 44,93 грн. втрат від інфляції та суми 22,22 грн. –3% річних за період з лютого  по грудень 2006р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 130,21 грн. згідно з розрахунком.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг замовник сплачує крім суми заборгованості пеню в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.   

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов’язання відповідачем суд вважає  доказаним,  однак вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, оскільки, як вбачається з розрахунку, зокрема, позивач нарахував пеню у розмірі 5,37грн. на суму 303,29 грн. за період з 11.02.2006р. по 16.03.2006р.  До суду з позовною заявою позивач звернувся 22.02.2007р.

Згідно з ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність (скорочена) в один рік. Враховуючи дану норму, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі  124,84 грн.    

           Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.231 ГК України штраф у розмірі 137 грн.83 коп.  

Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення  виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.  

Оскільки договором між позивачем та відповідачем встановлено інше, а саме: пеня в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу   ( п. 7.5 ), вимоги про стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, при цьому, оскільки сума основного боргу сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, судові витрати в цій частині зобов’язаний сплатити відповідач.

           Керуючись ст.ст. 22, 49,  82-85, п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат будівельних матеріалів “Ручаївський” (70420, Запорізька область, м. Ручаївка, вул. Шевченка, 1А, п/р 26001023655001 в АБ “Муніципальний” у м.Запоріжжя, МФО 313537, код ЄДРПОУ 22133090)  на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, п/р 26004301157828 у філії Центральне  відділення “Промінвестбанк”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 03345716) суму 44 грн. 93 коп. втрат від інфляції, суму 22 грн. 22 коп. –3 % річних, суму 124 грн. 84 коп. пені, суму 95 грн. 66 коп. витрат на державне мито та суму 110 грн. 67 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення суми 1968 грн. 98 коп. основного боргу провадження припинити за відсутністю предмету спору.

 В іншій частині позову  відмовити.                           

                         

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі  14.06. 2007 р.