ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року

м.Суми

Справа №592/1922/18

Номер провадження 22-ц/816/466/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Третя Сумська державна нотаріальна контора,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3,

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2018 року в складі судді Князєва В.Б., ухвалене у м. Суми Сумської області, повне рішення складено 19 листопада 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 пред'явила даний позов до відповідача, в обґрунтування якого посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4 (до зміни прізвища - ОСОБА_5 ), після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 2/3 часток квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки, загальною площею 0,0368 га, наданої для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері стала ОСОБА_1 та її рідний брат ОСОБА_2

У травні 2016 року вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, нотаріусом в усній формі їй було відмовлено у прийнятті її заяви у зв'язку з відсутністю свідоцтва про смерть. Проте, вона не мала реальної можливості надати до нотаріальної контори свідоцтво про смерть матері та будь-які інші правовстановлюючі документи, необхідні для прийняття спадщини, оскільки документи знаходились у її брата ОСОБА_2, який забрав їх одразу ж після смерті матері і відмовився надати позивачу.

Посилаючись на поважність причин пропуску нею строку звернення із заявою про прийняття спадщини, якими є юридична необізнаність та стан здоров'я просила суд визначити додатковий строк для подання нею заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину, видані ОСОБА_2, визнати за нею право власності на ? частину спадкового майна.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк не є поважними.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, визнати свідоцтво про прийняття спадщини за законом недійсними, визнати за нею право власності в порядку спадкування.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд дав неправильну правову оцінку доказам щодо поважності пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, не врахував стану здоров'я позивача.

Представник відповідача ОСОБА_6 надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Третя Сумська державна нотаріальна контора відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с. 7), після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з: 2/3 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки, загальною площею 0,0368 га, за адресою: АДРЕСА_2.

Заповіт за життя ОСОБА_4 не складала.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після померлої, як діти спадкодавця (а.с. 8, 10, 12).

За заявою ОСОБА_2 після померлої була заведена спадкова справа № 208/2016. 05 грудня 2016 року Третьою Сумською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом за №1-1513, 1-1515 на визначені 2/3 частки квартири та земельну ділянку(а.с. 10).

На звернення ОСОБА_1 листом Першої Сумської державної нотаріальної контори Сумської області №1362/02-14 від 30 травня 2017 року їй було роз'яснено порядок прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду за захистом її прав та законних інтересів (а.с.18).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 липня 2017 року визначено ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці після набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 (а.с.14).

29 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої Сумської державної нотаріальної контори Сумської області з заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва з тих підстав, що свідоцтва про право на спадщину вже були видані на цілі частки іншому спадкоємцю (а.с.10).

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 19 грудня 2017 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.15-16).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст. 1258 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1261 ЦК України право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Виходячи з положень чинного законодавства, позивач мала право на спадкування у першу чергу і могла одержати та реалізувати таке право, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у строк шість місяців.

Законодавцем (ст. 1272 ЦК України) встановлено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Так, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідні роз'яснення викладені в пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленуму Верховного Суду України.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через юридичну необізнаність, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року справа № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року справа № 6-1486цс15 та від 14 вересня 2016 року справа № 6-1215цс16.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановив, що жодних доказів, які б вказували та підтверджували поважність причин пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а саме наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали їй звернутися з відповідною заявою, суду не надано, а тому дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними обставинами.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини. Посилання позивача на стан її здоров'я також не можуть вважатися поважною причиною пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, оскільки жодних доказів на підтвердження непереборних, істотних труднощів, пов'язаних зі станом здоров'я, що перешкоджали позивачу звернутися з відповідною заявою, суду не надано. Доводи позивача про те, що вона зверталась до нотаріальної контори в межах встановленого законом строку, але її заява не була прийнята нотаріусом також жодними доказами не підтверджуються, а тому відхиляються апеляційним судом.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені позивачем для визначення додаткового строку для прийняття спадщини обставини не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали позивачу у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки рішення є законним і обґрунтованим; доводи апеляційної скарги висновків суду про відсутність правових підстав для задоволення позову не спростовують.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено «24» січня 2019 року.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: О.Ю. Кононенко

Т.А. Левченко