ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1013/19 Справа № 201/3305/17 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Деркач Н.М.,

суддів: Ткаченко І.Ю., Макарова М.О.,

при секретарі Лященко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (на теперішній час Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк") на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (на теперішній час Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк") про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, коштів і витрат , -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» про повернення грошових коштів за депозитним договором.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено депозитний договір та позивачем внесені грошові кошти для розміщення на депозитних вкладах на загальну суму 21 000. 00 доларів США, а саме: рахунок НОМЕР_1 за договором № SAMDN01000708208490 від 03 листопада 2009 року - 21 000 доларів США під 12.5% річних, сторонами також укладалася додаткова угода до цього договору. На виконання умов договору, після його підписання, позивачем було внесено вклад на рахунок, відкритий у відповідача, окремо було відкрито інший рахунок для зарахування вказаних коштів, на підтвердження чого до позову додана копія відповідного договору і квитанцій, платіжних доручень. Вказаний договір згідно умов, зазначених у відповідному розділі, укладались на строк 180 днів та був пролонгований. Пісяля закінчення строку дії договору на неодноразові звернення позивача, ПАТ КБ «Приватбанк» не виконав належним чином свої зобов'язання щодо повернення належних позивачу вкладу разом із нарахованими відсотками, посилаючись на неіснуючі обставини, що нібито унеможливлюють повернення позивачу суми вкладу, разом із нарахованими відсотками.

На підставі наведених обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму вкладу у розмірі 21 000 доларів США, 18 389.41 доларів США - відсотки за цим банківським вкладом за весь період користування банком коштами позивача, 346.68 доларів США - 3% річних, а всього 39 736.09 доларів США, що еквівалентно 1 080 050 грн. 77 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з банку на користь позивача суми банківського вкладу разом з нарахованими відсотками, а саме: за договором № SAMDN01000708208490 від 03 листопада 2009 року - в розмірі 21 000 доларів - вклад, 18 389.41 доларів США - відсотки за цим банківським вкладом за весь період користування банком коштами позивача, починаючи з 03 листопада 2009 року по 15 листопада 2016 року, 346.68 доларів США - 3% річних, а всього 39 736.09 доларів США, що еквівалентно 1 080 050 грн. 77 коп. Розподілено судові витрати.

Не погодившись з указаним рішенням суду, банк подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що Кримська філія банку самостійно вела облік документації, її діяльність припинена, тому доступу до первинної документації банк немає, у зв"язку з чим позбавлений можливості перевірити наявність оригіналу договору вкладу. Крім того, апелянт посилається на те, що зобов"язання за договорами, укладеними між банком в особі Кримської філії та кримськими клієнтами, виконує Автономна некомерційна організація "Фонд захисту вкладників" за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АРК та міста Севастополь, та яке було конфісковане та націоналізовано. Позивачем неправильно розраховано суму заборгованості по відсоткам і не надано доказів не отримання відсотків за період з 03.11.2009 року по 15.05.2014 року. Також апелянт вказав про безпідставне стягнення 3% річних згідно ст.625 ЦК України.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території.

Дану цивільну справу передано до Дніпровського апеляційного суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач всі передбачені договорами сторін умови виконав в повному обсязі; відповідач укладав договори, приймав кошти і зобов'язувався їх виконати у відповідності до норм чинного законодавства незалежно від мораторію та інших чинників, тому відповідач мав можливість виконати умови договорів і повернути вклади позивачу, але без поважних причин цього не зробив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення статті 1059 ЦК України врегульовують питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.

Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Підпунктами 1.1, 1.3, 1.17 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема - квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями. Касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

За операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту. За операціями з видачі готівки із застосуванням банкомата формується і роздруковується чек банкомата на вимогу клієнта.

На підтвердження укладання договору представник позивача ОСОБА_1 надав суду першої інстанції оригінали договору, квитанції про внесення коштів на депозитний рахунок банку, які були оглянуті судом. Вказані квитанції містять усі необхідні реквізити, а саме відомості про платника; призначення платежу; підпис працівника банку; електронний цифровий підпис.

За таких обставин колегія суддів вважає, що, надавши належну оцінку наданим позивачем доказам, суд дійшов висновку, що між сторонами укладені вищезазначені договори про депозитні вклади і позивачем внесенні кошти на депозитні рахунки банку.

Відповідно до частини четвертої статті 1060 ЦК України, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Діяльність відокремленого підрозділу відповідача на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя було припинено постановою Правління Національного банку України «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» від 06 травня 2014 року № 260.

Згідно із пунктом 5 цієї постанови банкам, серед яких зазначено й ПАТ КБ «ПриватБанк», визначено припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» у відділенні, що розташоване у м. Євпаторія АР Крим було укладено депозитний договір та позивачем внесені грошові кошти для розміщення на депозитних вкладах на загальну суму 21 000. 00 доларів США, а саме: рахунок НОМЕР_1 за договором № SAMDN01000708208490 від 03 листопада 2009 року - 21 000 доларів США під 12.5% річних, сторонами також укладалася додаткова угода до цього договору. На виконання умов договору, після його підписання, позивачем було внесено вклад на рахунок, відкритий у відповідача, окремо було відкрито інший рахунок для зарахування вказаних коштів, на підтвердження чого до позову додана копія відповідного договору і квитанцій, платіжних доручень. Вказаний договір згідно умов, зазначених у відповідному розділі, укладались на строк 180 днів. Вищезазначені договори містять вимоги про автоматичну пролонгацію його дії на тих же самих умовах, якщо на час пролонгації для даного типу договорів не буде встановлена інша процентна ставка, про що банк зобов'язаний письмово повідомити свого клієнта.

Строк повернення банківського вкладу, відповідно до умов укладеного договору настав. ПАТ КБ «Приватбанк» не виконав належним чином свої зобов'язання щодо повернення належних позивачу вкладу разом із нарахованими відсотками згідно умов договору, що є порушенням вимог чинного законодавства, умов укладеного договору та законних прав позивача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути йому його гроші за вказаним вкладом, але відповідач цього не зробив, чим порушив його права.

За положеннями цього договору, у разі дострокового розірвання договору, клієнту повертається сума вкладу та сплачуються проценти, нараховані за ставкою - «до витребування». Сума нарахованих процентів за цілу кількість мінімальних строків вкладу, що сплинули з моменту оформлення договору, сплачується у повному обсязі.

На виконання вищезазначених умов договорів в 2014-2016 роках позивачем на адресу банку було неодноразово направлено письмові заяви про розірвання договорів та повернення суми вкладів з нарахованими відсотками. На що відповідачем було надано відповідь про складнощі в обслуговуванні депозитів і рахунків, відкритих в кримських відділеннях ПАТ КБ «Приватбанк».

Наведені вище обставини свідчать про невиконання банком умов договору банківського вкладу щодо повернення грошових коштів з нарахованими відсотками.

Зазначені обставини та норм матеріального права свідчать про наявність правових підстав для стягнення з банку на користь позивача суми депозиту та відсотків. У зв"язку з чим висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 є правильним, законним та обгрунтованим.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив, що на спростування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» жодних письмових доказів не надав, а також не надав докази, що кошти та проценти за договором банківського вкладу позивачу було повернуто.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факт існування спірних правовідносин між сторонами, наявності грошових коштів на рахунку в банку та невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського вкладу спростовуються матеріалами справи та оглянутими у суді першої інстанції доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що зобов'язання за видачу позивачу вкладу має нести Автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників» за рахунок майна банку, яке конфісковане та знаходиться на території АР Крим та м. Севастополя, не заслуговують на увагу, оскільки кошти у сумі 21000 доларів США вносились позивачем у відділенні банку на території АР Крим, яка в подальшому була окупована, однак договір банківського вкладу був укладений між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридичною особою, а тому припинення діяльності його філії на окупованій території АР Крим не є підставою для відмови у поверненні відповідачем вкладу позивача за його вимогою.

Що стосується суми вкладу та процентів, які підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, то колегія суддів погоджується з розрахунком позивача та спростовує в цій частині доводи апелянта, оскільки банком на вимогу суду не було надано відповідного розрахунку з урахуванням інформації про розмір відсоткової ставки за вкладом. (а.с.83)

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги банку про неправильність розрахунку позивача суми 3% річних, оскільки вказана сума правильно нарахована на розмір вкладу і проценти, які підлягали поверненню з моменту першого звернення позивача про повернення йому грошових коштів за договором банківського вкладу по день звернення до суду з позовом - 02.03.2017 року. Зазначений розрахунок відповідає положенням ст.625 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374,375,382, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (на теперішній час Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк") залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Судді: Н.М.Деркач

І.Ю.Ткаченко

М.О.Макаров