СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року                                                             Справа № 480/8985/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області    про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі – відповідач, ГУ ДПС в сумській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

- від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 186418,19 грн.;

- від 20.07.2023 № 0298297/1-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 71873,25 грн.;

- від 20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі 103340,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Так, в адміністративному позові представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до договору дарування нежитлових приміщень від 20.07.2013 є власником нежитлових приміщень, об`єктів нерухомого майна тракторної бригади та нежитлових будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 8611,7 кв.м, проведено державну реєстрацію, відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 6553163 від 20.07.2013, номер запису про право власності: 1742651.

Податковим органом на належне позивачу нерухоме майно визначено за 2019-2021 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, об`єкт - нежитлове приміщення, об`єкти нерухомого майна тракторної бригади та нежитлові будівлі та споруди при цьому застосував ставку, встановленої на 1 січня звітного року згідно рішень Охтирської міської ради.

Податковим органом 20.07.2023 проведено відповідний перерахунок стосовно визначення суми податку за 2019 р. та 2021 р. та прийняті нові податкові повідомлення-рішення

Позивач прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення вважає  незаконними, оскільки вони сформовані неправильно, відповідачем застосовані завищені ставки податку.

Так, представник позивача зазначає, що відповідачем застосовані ставки податку, які затверджені Охтирською міською радою, а потрібно застосовувати ставки, затверджені Чернеччинською сільською радою Охтирського району, оскільки належне позивачу нерухоме майно, на яке нараховано податок, знаходиться на території Чернеччинської сільської ради за межами населених пунктів.

Позивач зазначає, що при укладенні договору дарування 20.07.2013 адреса об`єкту нерухомості була вказана: АДРЕСА_1 , але об`єкт оподаткування не знаходився у м. Охтирка, він знаходився за її межами.  

20.07.2023 внесені відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та уточнено поштову адресу нежитлових будівель позивача (об`єкти нерухомого майна тракторної бригади та нежитлові будівлі та споруди) - АДРЕСА_2 , що свідчать дані  витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 340342525. Згідно довідки Чернеччинської сільської ради від 07.06.2023 № 02-27/1249 нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (кадастровий номер земельної ділянки 5920386900:01:001:5959), знаходиться за межами населених пунктів на території Чернеччинської сільської ради Пологівського старостинського округу.

Враховуючи зазначене, відповідач повинен здійснювати розрахунок податку, виходячи із ставок, які встановлені Чернеччинською сільською радою Охтирського району Сумської області. Крім того, згідно рішень Чернеччинської сільської ради  податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, які є у володіння позивача становлять за 2019 рік - 0 % (будівлі для тваринництва, будівлі силосні та сінажні) та 0,2 % (будівлі сільськогосподарського призначення інші), за 2020 рік - 0,02 %, за 2021 рік -0%. Разом із тим, відповідачем в оспорюваних рішеннях застосовано ставки податку: за 2019          рік-0,2%, за 2 020          рік-0,45 %,  за 2021 рік - 0,2 %,  що є суттєво завищеними, взагалі не відповідають тим ставкам податку, які визначені рішеннями Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області у зв`язку із чим оскаржувані рішення відповідача є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, представник ГУ ДПС у Сумській області зазначив, що при обчисленні податку на нерухоме майно по платнику ОСОБА_1 за 2019 – 2021 р.р., бралися за основу дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому майно позивача зареєстровано за адресо в м.Охтирка, а також рішення Охтирської міської ради від 26.06.2018, 25.06.2019, 25.06.2020, де ставка податку визначена в розмірі 0,5%, у зв`язку із чим прийняті були відповідні податкові повідомлення-рішення. Жодних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно іншого місця розташування внесено не було на час прийняття податкових повідомлень-рішень та визначення суми відповідного податку.

Враховуючи те, що 21.06.2023 ОСОБА_1 подано заяву з питання проведення перерахунку по податку на нерухоме майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , так як ці приміщення перебувають за межами населеного пункту та відносяться до Пологівського старостинського округу Чернеччинської сільської ради податковим органом самостійно скасовано прийняті податкові повідомлення-рішення та  здійснено перерахунок податку ОСОБА_1 за 2019, 2021р .

Під час такого перерахунку податковим органом враховано рішення Чернеччинської сільської ради від 27.06.2018 (про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік), від 04.06.2020 (про встановлення ставок та пільг на території Чернеччинської сільської ради із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік), де ставка податку по коду класифікації будівель та споруд пунктом « 1271» - «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», підкласу « 1271.9» - «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» склала 0,2%.  

ГУ ДПС у Сумській області звертає увагу суду, що позивач безпідставно зазначає про застосування відповідачем завищених ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, які затверджені Охтирською міською радою, враховуючи те, що відповідачем були взяті ставки податку відповідно до рішень Чернеччинської сільської ради .

Стосовно нарахування відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів як житлової так і нежитлової нерухомості за 2020 рік, представник відповідача зазначає, що під час нарахування ставки податку було взято згідно рішення Охтирської міської ради про визначення від 25.06.2019 року за №1611-МР, а також дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачу 27.05.2021 було нараховано податок за 2020 р. в розмірі 186 418,19 грн., за виключенням березня 2020р., оскільки з 01.03.2020 по 31.03.2020 позивач був звільнений від оподаткування податком на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних  та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби».

Представник відповідача зазначає, що згідно податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 податковим органом за 2020р. було стягнуто суму податкового боргу у розмірі 186418,19 грн. у судовому порядку, про що прийнято рішення суду від 21.02.2023 по  справі №480/8074/22, триває виконавче провадження, а тому податковим органом зазначене податкове повідомлення-рішення не було скасовано самостійно, а також не здійснено жодного перерахунку суми податку згідно ставок у 2020р., визначених рішенням Чернеччинської сільської ради.

Крім того, податковий орган звертає увагу суду, що ОСОБА_1 неодноразово надсилались повідомлення про запрошення з питання проведення звірки даних щодо кількості об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності ОСОБА_1 та розміру загальної площі таких об`єктів, а саме 04.04.2017 та 21.05.2019, але позивач не отримував листів, які направлялися на його податкову адресу.

Крім того, ГУ ДПС у Сумській області зазначає, що відповідно до технічного паспорту загальна площа нежитлових приміщень, що перебуває у власності позивача становить 9129.8 кв.м., дана площа зазначена і представником позивача у позовній заяві (шляхом сумарного додавання всіх об`єктів нерухомого майна). Разом із тим, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна зазначена площа нерухомого майна, що перебуває у власності позивача, 8611,7 кв.м.

Податковим органом обчислювався податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого за ОСОБА_1 обліковуються об`єкти нерухомого майна тракторної бригади та нежитлові будівлі та споруди загальною площею 8611,7 кв.м., а тому твердження позивача про обчислення податку по кожному об`єкту нерухомості, виходячи із загальної площі цього об`єкту, цільового призначення цього об`єкту та ставки податку не можуть братись судом до уваги. Відповідач зазначає, що під об`єктами нерухомого майна тракторної бригади податковим органом враховувалося «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Від позивача письмових пояснень до суду не надходило, докази, витребувані судом не надані. Ухвалу суду від 27.12.2023 про витребування доказів надіслано на адресу позивача, зазначену в адміністративному позові, але 07.02.2023 повернуто до суду поштовим відділенням «за закінченням терміну зберігання».  

На виконання вимог ухвали суду від 27.12.2023 про витребування доказів від представника позивача надійшли додаткові пояснення та додаткові документи. Так, представник позивача  зазначає, що нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 згідно договору дарування від 20.07.2013 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (колишня адреса АДРЕСА_1 ), використовувалося позивачем протягом 2019-2022 років частково. Зокрема, позивач використовував реммайстерню-гараж, літ. «Н» (здійснював ремонт сільськогосподарської техніки), вигодовував овець в кормоцеху літ. «Є», відгодовував свиней у відгодівельному цеху літ. «З», там же влаштував крупорушку, влаштував пилораму в приміщенні складу літ. «К», а також влаштував олійницю в будівлі складу «Г», на підтвердження чого представником позивача надано фото світлини до письмових пояснень.  Стосовно розбіжностей по деяким об`єктам нерухомого майна представник позивача зазначив, що придбавалося це майно позивачем як господарський двір (з усіма будівлями і спорудами), як цілісний комплекс. Наявність усіх будівель не встановлювалася, а тому те майно (складові цього господарського двору), які були у правовстановлюючих документах продавця, були переоформлені на покупця.  На момент придбання господарського двору були відсутні: автозаправна колонка, літ. «І»; насосна, літ. «Ж»; омшаник, літ. «Р»; сарай, літ. «С»; сило сховище, літ. «У»; водонапірна башня № 4 та кранбалка № 5, що підтвердилося проведенням технічної інвентаризації та складанням технічного паспорту 10.12.2021.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що згідно даних технічного паспорту, складеного 11 жовтня 2007 року, первинним правовстановлюючим документом на це нерухоме майно було свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Пологівської сільської ради 28.08.2007, що підтверджує ті обставини, що даний об`єкт нерухомості знаходився і знаходиться на території Чернеччинської сільської ради (колишня назва Пологівська сільська рада), а тому ставки податку повинні застосовуватися саме ті, які встановлені Чернеччинською сільською радою, а не Охтирською міською радою.

На виконання вимог ухвали суду від 27.12.2023  від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник зазначає, що при нарахуванні позивачу суми податку за 2020р. бралися відповідні ставки податку, визначені рішенням Охтирської міської ради, а оскільки сума, яка визначена прийнятим рішенням вже була стягнута в судовому порядку, податковим органом не було здійснено відповідного перерахунку із урахуванням ставок податку, визначених  відповідно до рішень Чернеччинської сільської ради. При цьому при нарахуванні суми податку за 2019 р. та 2021 р. податковим органом враховані ставки податку,  визначені рішенням Чернеччинської сільської ради.

Ухвалою суду від 05.09.2023 (після залишення адміністративного позову без руху ухвалою від 22.08.2023) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.  Ухвалою суду від 27.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області    про визнання протиправним та скасування рішення  судом  залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 186418,19 грн.  Ухвалою суду від 05.10.2023 судом було заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 цей строк. Крім того. судом у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Продовжено розгляд справи № 480/8985/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області    про    визнання протиправним та скасування рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. На підставі розпорядження керівника апарату №277 від 17.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/8985/23, визначено новий склад суду.  Ухвалою суду від 18.10.2023 прийнято справу до провадження та розгляд справи розпочався спочатку у новому складі суду. Ухвалою суду від 27.12.2023 витребувано додаткові документи у всіх учасників справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , є власником нежитлових приміщень, об`єктів нерухомого майна, об`єкти нерухомого майна тракторної бригади та нежитлові будівлі і споруди, загальною площею 8611,7 в.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час адреса АДРЕСА_2 ), що підтверджується даними, внесеними до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 6553163 від 20.07.2013, номер запису про право власності: 1742651 (а.с.116). Дані обставини не є спірними, сторонами не заперечуються.

ГУ ДПС в Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2020 №0000193-0413/1823 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2019 рік в сумі 179683,12 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (а.с.12).

ГУ ДПС в Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2020 рік в сумі 186418,19 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (а.с.14).

ГУ ДПС в Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 №0486813-2407-1811 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2021 рік в сумі 258351 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (а.с.15).

Зазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Сумській області прийнято згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та застосовано ставки податку, визначені рішеннями Охтирської міської ради, враховуючи те, що нерухоме майно згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходиться за адресою в м.Охтирка на час прийняття зазначених рішень.

Матеріалами справи підтверджується, що після прийняття податковим органом вищезазначених податкових повідомлень-рішень  позивачем подана заява від 21.06.2023 про перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості. Заява позивачем обґрунтована тим, що нерухоме майно, на яке нарахований податок,  фактично знаходиться на території не в м.Охтирка, а за межами населених пунктів Пологівського старостату та числиться за Черниччанською ОТГ (а.с.79).

ГУ ДПС в Сумській області після отримання заяви від позивача здійснено відповідні запити (а.с.80-83) для з`ясування місця знаходження нерухомого майна для обчислення сум податкових зобов`язань у належному розмірі.

На звернення податкового органу у  відповіді  Виконавчого комітету Охтирської міської ради (лист від 27.06.2023 №01-12/1361), зазначено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5920386900:01:001:5959, знаходиться за межами міста Охтирка, на території Чернечинської сільської територіальної громади  (а.с.81). На звернення податкового органу у  відповіді  Чернеччинської сільської ради (лист від 07.06.2023 №02-27/1249), зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 5920386900:01:001:5959 знаходиться за межами населених пунктів на території Чернечинської сільської ради Пологівського старостинського округу  (а.с.82).

ГУ ДПС в Сумській області складено службову записку від 20.07.2023, в якій зазначено, що після отримання заяви позивача від 21.06.2023 та отримання відповідних даних щодо розташування нерухомого майна позивача, податковим органом встановлено, що при обчисленні податкових зобов`язань ОСОБА_1 неправомірно було взято за основу ставки податку, визначені рішенням Охтиркької міської ради, але земельна ділянка розташована на території Чернеччинської сільської ради.  Нарахований ОСОБА_1 податок на нерухоме майно за 2019 р., 2021р. підлягає перерахунку, а нарахований податок за 2015-2018, 2020 р.р. перерахунку не підлягають, оскільки нараховані суми підтверджені рішеннями судів на користь податкового органу (а.с.173-174).

Рішенням ГУ ДПС в Сумській області від 20.07.2023 №4748/18-28-24-07-02 скасовано  податкове повідомлення-рішення від 01.09.2020 №0000193-0413/1823 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2019 рік в сумі 179683,12 грн. , а також від 20.10.2020 №0486813-2407-1811 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2021 рік в сумі 258351 грн (а.с. 175).

Податковим органом прийнято нові податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2019 та 2021 роки.

Так, ГУ ДПС в Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 № 0298297/1-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2019 рік в сумі 71873,25 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (а.с.19).

Також ГУ ДПС в Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2021 рік в сумі 103340,40 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (а.с.16).

Під час прийняття  20.07.2023 нових податкових повідомлень-рішень податковим органом було застосовано ставки податку, визначені рішенням Чернеччинської сільської ради.

При цьому податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2020 рік в сумі 186418,19 грн. відповідачем не було скасовано, не змінено, ставки податку визначені згідно рішення Охтирської міської ради.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, а саме від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 про нарахування зобов`язань  за 2020 рік у розмірі 186418,19 грн.; а також від 20.07.2023 № 0298297/1-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання за 2019 рік у розмірі 71873,25 грн. та від 20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання за 2021 рік у розмірі 103340,40 грн., у зв`язку із чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює   Податковий кодекс України   (далі -   ПК України).

Відповідно до пункту   265.1 статті 265 ПК України   податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

За правилами підпункту   266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України   платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Відповідно до підпункту   266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України   база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом   266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України   ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.   266.6 ст. 266 ПК України).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту   266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України   податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Аналіз вказаного свідчить, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є однією зі складових податку на майно, а платником такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту   266.2 статті 266 ПК України   регламентовано, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Суд враховує, що згідно з підпунктом   14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України   сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави   1   розділу   XIV   цього   Кодексу   - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті   14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу XIV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ XII "Податок на майно").

Відповідно до пунктів   5.2,   5.3 статті 5 ПК України   у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього   Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього   Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Так, поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у   статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18 січня 2001 року №2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Відповідно до   статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008 №575-VI   (далі - Закон №575-VI) у редакції до 04.12.2020 виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою   класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Разом з тим, згідно зі   статтею 1 Закону №575-VI, у редакції з 04.12.2020 виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Аналіз вказаного дає суду дійти до висновку, що наведені вище поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечать його визначенню у підпункті   14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту   5.3 статті 5 ПК України.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 140/2700/149, від 26.11.2020 у справі № 560/168/19, від 04.03.2021 у справі № 500/2782/18.

Більш того, на користь висновку про те, що положення пункту "ж" підпункту   266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України   є застосовними в тому числі й для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання.

Так,   Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII   підпункт "ж" підпункту   266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України   викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тобто, законодавець уточнив з 1 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

Згідно з ДК 018-2000 до групи "Будівлі нежитлові інші" (код 127) включено клас "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271).

Клас "Будівлі сільськогосподарського призначення" (код 1271) включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін.

Відтак згідно з ДК 018-2000 будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що в розумінні вимог підпункту "ж" підпункту   266.2.2   пункту   266.1 статті 266 ПК України   нежитлова будівля не підлягає оподаткуванню спірним податком за наявності сумарно наступних умов:

- така нежитлова будівля віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000:

- власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник;

- така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Отже, в межах спірних правовідносин слід встановити чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні чинного законодавства та встановити факт використання ним спірних нежитлових будівель як об`єктів сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

При цьому судом враховується, що під час прийняття податкових повідомлень-рішень від 20.07.2023 № 0298297/1-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання за 2019 рік у розмірі 71873,25 грн. та від 20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання за 2021 рік у розмірі 103340,40 грн., податковим органом застосовано дані ставки, що визначені відповідним рішенням Чернеччинської сільської ради, а не рішенням Охтирської сільської ради. Таким чином посилання позивача на те, що при прийнятті зазначених податкових повідомлень-рішень податковим органом застосовано ставки, визначені рішеннями Охтирської міської ради, є помилковими, не підтверджується матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що після відповідного звернення позивача із заявою від 21.06.2023 податковим органом самостійно було визнано неправомірність врахування ставок податку, визначених Охтирською міською радою, у зв`язку із чим самостійно ГУ ДПС в Сумській області скасувало раніше прийняті рішення від 01.09.2020 (щодо 2019р.), від 20.10.2022 (щодо 2021 р.) та прийнято нові рішення.

Під час прийняття нових податкових повідомлень-рішень від 20.07.2023 № 0298297/1-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання за 2019 рік у розмірі 71873,25 грн. та від 20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання за 2021 рік у розмірі 103340,40 грн. податковим органом було враховано рішення Чернеччинської сільської ради від 27.06.2018 про встановлення станок на 2019р. (а.с..83-96), зокрема для будівель сільськогосподарського призначення інші – 0,2 (а.с.92 зворотн.стор), а також від 06.04.2020 про встановлення станок на 2021 р. (а.с. 211-226), зокрема для будівель сільськогосподарського призначення інші – 0,2 (а.с. 220зворотн.стор).

Як зазначає відповідач, перерахунок здійснювався відповідно до рішень Чернеччинської сільської ради від 27.06.2018 (про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік), від 04.06.2020 (про встановлення ставок та пільг на території Чернеччинської сільської ради із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік), де ставка податку по коду класифікації будівель та споруд пунктом « 1271» - «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», підкласу « 1271.9» - «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» склала 0,2%..

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Чернеччинської сільської ради від 27.06.2018 (а.с..83-96), встановлено на 2019 рік ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів як житлової так і нежитлової нерухомості згідно класифікації будівель та споруд відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, методології та сертифікації від 17.08.2000р. №507.

Згідно зазначеного рішення по коду класифікації будівель та споруд пунктом « 1271» -«Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», підкласу « 1271.9» - «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» встановлена ставка податку 0.2% мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного (податкового року).

Із врахуванням зазначеного, відповідачем податковим повідомлення-рішенням від 20.07.2023 № 0298297/1-2407-1823-UА59040150000076482 визначено суму податкових зобов`язань з  податку на нерухоме майно на 2019 рік: 8611,7 кв.м.*8,346 грн. = 71 873.25 грн., де 8611,75 кв.м. - загальна площа об`єкта; 8,346 грн. - вартість 1 кв.м = 4 173,00 грн. * 0,2%, де 4173,0 грн. - мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019;0,2% - ставка податку, встановлена рішенням Чернеччинської сільської ради від 27.06.2018 на 2019 рік; а тому сума податкового зобов`язання становить 71873,25 грн.

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернеччинської сільської ради від 04.06.2020 року, встановлено на 2021 рік ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів як житлової так і нежитлової нерухомості. За яким, для класу « 1271» -«Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», підкласу « 1271.9» - «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» встановлена ставка податку 0,2% мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного (податкового року).

Із врахуванням зазначеного, відповідачем податковим повідомлення-рішенням від  20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 визначено суму податкових зобов`язань з  податку на нерухоме майно на  2021 рік у розмірі 103340,40 грн., а саме 8611.7 кв.м.*12,00 грн.=103 340,40 грн., де 8611.75 кв.м. - загальна площа об`єкта; 12.00 грн. - вартість 1 кв.м = 6 000,00 грн. * 0,2%, де 6000.0          грн. - мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021; 0,2% - ставка податку, встановлена рішенням Чернеччинської сільської ради від 04.06.2020 на 2021 рік; а тому сума податкового зобов`язання становить 103340,40 грн.

Стосовно незастосування відповідачем ставки податку в розмірі 0% за 2019 р. та за 2021 р., враховуючи наявність у позивача будівель для тваринництва, будівель силосних та сінажних, суд зазначає наступне.

Умовою для звільнення від оподаткування в рішеннях Чернеччинської сільської ради зазначено, що такі будівлі та споруди повинні використовуватися саме сільськогосподарськими товаровиробниками, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як то передбачено п.п.п 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Крім того, як зазначено вище, в межах спірних правовідносин слід встановити чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні чинного законодавства та встановити факт використання ним спірних нежитлових будівель як об`єктів сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

Судом ухвалою від 27.12.2023 витребовувалися докази у позивача стосовно використання нерухомого майна в господарській діяльності протягом 2019-2022, а в разі використання надати суду відповідні докази.

Разом із тим в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що безпосередньо підтверджують зазначені обставини. При цьому надані представником позивача фотокопії (а.с.251-257) без зазначення дати та місця здійснення такої фото фіксації, не можуть враховуватися судом, як доказ того, що позивач, як фізична особа  є сільськогосподарським товаровиробником у 2019р., у 2020р., у 2021р..  Жодних належних доказів, а також будь-яких бухгалтерських чи податкових документів у період з 2019-2021 р.р., які свідчили про те, що саме позивач - фізична особа ОСОБА_1 протягом 2019-2021 р.р. здійснював виробництво сільськогосподарської продукції у розумінні закону та у 2019р., 2020р., 2021р. був сільськогосподарським товаровиробником, займався сільськогосподарською діяльністю  матеріали справи не місять, позивачем не надано, судом не встановлено.

Крім того, такі докази позивачем не надані  і під час звернення до податкового органу  із відповідною заявою від 21.06.2023, в заяві такі обставини взагалі не зазначалися позивачем.

Враховуючи зазначене, вирішуючи питання щодо наявності у позивача право на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту    266.2             статті             266 ПК України, суд виходить з того, що матеріали справи не містять жодних доказів фактичного здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності комплексу належних йому будівель та споруд у період з 2019 р. по  2021 р. Тобто, позивач не підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи встановлені судовим розглядом обставини справи, позивач не може бути адресатом пільги визначеної пунктом «ж» підпункту 266.2.2    пункту 266.2    статті    266 ПК України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року по справі № 806/2686/18.

Враховуючи вищезазначене, в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 № 0298297/1-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 71873,25 грн.; а також від 20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі 103340,40 грн., суд відмовляє у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 186418,19 грн., суд зазначає наступне.

Під час нарахування податкових зобов`язань з податку за 2020 р. податковим органом враховувалися ставки податку, передбачені рішенням Охтирської сільської ради. На час прийняття такого рішення 27.05.2021 податковим органом правомірно було враховано інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, доних змін до Реєстру внесено не було.

Разом із тим, після звернення позивача із заявою від 21.06.2023 та з`ясування всіх обставин, що розташування об`єкту нерухомого майна, податковим органом встановлено, що фактично майно розташовано на території Чернеччнської сільської ради. Дані обставини стали підставою для самостійного скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень щодо визначення позивачу суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 р. та за 2021р. та прийняття нових податкових повідомлень-рішень.

При цьому податковим органом не здійснено відповідного перерахунку  податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 186418,19 грн., нове податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Як свідчать матеріали справи, підставою для залишення відповідачем без змін податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811, а також не здійснення відповідного перерахунку, стала та обставина, що по зазначеному податковому повідомленню-рішенню відповідач звернувся до суду і сума боргу, яка визначена податковим повідомлення-рішення від 27.05.2021, стягнута в судовому порядку.

Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 по справі № 480/8074/22 стягнуто податковий борг з ОСОБА_1 в загальній сумі 202627,92 грн., яка крім іншого складається із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 186418,19 грн., визначена податковим повідомленням-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811, про що зазначено у мотивувальній частині судового рішення (а.с. 102-103).

Разом із тим, судом враховується, що в межах справи №480/8074/22 судом не надавалася оцінка правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811, враховуючи заявлений предмет позовних вимог, а саме стягнення суми податкового боргу. Слід зазначити, що правомірність прийняття такого податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної справи.

Під час визначення суми податку відповідачем взято дані рішення Охтирської міської ради від 25.06.2019 за №1611-МР, яким встановлено на 2020 рік ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів як житлової так і нежитлової нерухомості, за яким, для класу « 1271» - «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», підкласу « 1271.9» -«Будівлі сільськогосподарського призначення інші» встановлена ставка податку 0,5% мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного (податкового року), а саме 8611.7 кв.м.*23,615 грн.:12х11=186 418,19 грн.. де: 8611.75 кв.м. - загальна площа об`єкта; 23,615 грн. - вартість 1 кв.м = 4723,00 грн. * 0,5%, де: 4723.00 грн. - мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2020; 0,5% - ставка податку, встановлена рішенням Охтирської міської ради від 25.06.2019 року на 2020 рік; а тому сума податкового зобов`язання становить 186 418,19 грн.

Разом із тим, податковий орган зобов`язаний здійснити належний розрахунок визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, враховуючи ставки податку, встановлені рішенням Чернеччинської сільської ради від 25.06.2019 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020р.», оскільки на саме на податковий орган згідно вимог ПК України покладено обов`язок самостійно визначити таку суму із зазначенням підстав відповідних нарахувань.

Враховуючи те, що податковим повідомленням-рішенням від 20.07.2023 № 0298297-2407-1823-UА59040150000076482 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі 103340,40 грн. необґрунтовано визначено на підставі ставок податку, визначених рішенням Охтирської міської ради, але самостійно не перераховано податковим органом, не скасовано та не прийнято нове податкове повідомлення-рішення, підлягає скасуванню у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0298297-2407-1823-UА59040150000076482.

У відповідності до ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених  позовних вимог в розмірі 1864,18 грн.

Стосовно вимог щодо стягнення з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн., суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 26.07.2023 №50, укладений між позивачем та адвокатом Абрамович О.В.  (а.с. 56), розрахункову квитанцію №50 від 11.08.2023 про отримання від ОСОБА_1 22814 грн. (а.с.60), акт приймання – передачі виконаних робіт за договором про правничу допомогу 11.08.2023  (а.с. 57). В акті приймання - передачі  виконаних робіт за договором про правничу допомогу зазначено, що за умови витрачення кількогодин за правничу допомогу станом на 11.08.2023 узгоджена сума становить 22814 грн. (із розрахунку фактично витраченого часу 8 год 30 хв.х 2684 грн. прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Таким чином заявлені витрати в розмірі 30000 грн. не підтверджуються матеріалами справи.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Викладене узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.05.2023 по справі № 640/2756/19.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі №873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши опис наданих послуг до договору згідно акту приймання-передачі виконаних робіт, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, ціну позову та значення справи для сторони, враховує предмет спору, виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, із врахуванням наявного клопотання відповідача  у відзиві на позов щодо зменшення розміру витрат та застосування принципу співмірності,  а також те, що позовні вимоги судом задоволено частково і судові витрати стягнуті пропорційно розміру задоволеним вимогам, суд приходить висновку, що виходячи з вищевикладеного, розумним, справедливим та співмірним предмету позову призначити позивачу 5000 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                       В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області    про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 27.05.2021 № 0374922-2404-1811 про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 186418,19 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (м.Суми, вул..Іллінська,13,і.к. 43995469) на користь   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ,і.к. НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1864,18 грн., а також суму витрат за надання правничої допомоги в розмірі 5000 грн.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                   С.М. Гелета