ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі

судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

представника власника

майна - захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали у кримінальному провадженні №12022262020002395 від 08 серпня 2022 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи» в особі ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2024 року,-

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2024 року задоволено клопотання прокурора і накладено арешт: на тимчасово вилучені документи, а саме майно, яке було тимчасово вилученим в ході санкціонованого обшуку в адміністративному приміщенні Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи», за адресою м. Чернівці вул. Фастівська, 20, а саме на 204 медико - експертні справи за номерами і прізвищами, а також направлення на МСЕК № 5001 від 23.11.2023 р. на гр. ОСОБА_8 , 1990 р.н. з додатками, направлення на МСЕК № 5002 від 23.11.2023 на гр. ОСОБА_9 1979 р.н. з додатками, направлення на МСЕК № 5290 від 11.12.2023 р. на гр. ОСОБА_10 , 1975 р.н. з додатками, які зберігаються при матеріалах вказаного кримінального провадження шляхом заборони їх відчуження, володіння та користування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , діючий в інтересах Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи» в особі ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на тимчасово вилучене майно скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна залишити без задоволення.

ЄУНСС:714/1015/22

Провадження №11-сс/822/31/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_11

Категорія: в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_1 .

Посилається на те, що слідчий суддя районного суду ухвалив рішення в порушення вимог ст.171 КПК України.

Вказує, що клопотання прокурора не містить жодного обґрунтування підстав та мети накладення арешту на тимчасово вилучену медичну документацію, не наведено, що тимчасово вилучене майно може бути пошкоджене, зіпсоване, втрачене, знищено чи стосовно нього можуть бути вчиненні інші незаконні дії.

Незрозумілим на думку апелянта є питання про те, в чому ж полягає суть протиправних дій ОСОБА_6 .

Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять доказів про те, що голова Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи» ОСОБА_6 видав завідомо неправдивий офіційний документ - довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ААГ № 582983 від 12.11.2023 р., терміном дії до 01.12.2026 р. про встановлення ОСОБА_12 другої групи інвалідності, як і не містяться докази про спростування у ОСОБА_12 відповідного захворювання.

Звертає увагу і на те, що ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 16.01.2024 р. було надано дозвіл лише вилучення медичної документації щодо ОСОБА_12 , а не на медичну документацію щодо інших 206 осіб, які жодного відношення до даного кримінального провадження не мають.

Вважає, що в результаті таких незаконних дій працівників поліції, роботу Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи» фактично заблоковано. Зазначає, що вилучено кількість медичних справ, по яких рішення про надання інвалідності, втому числі військовослужбовцям ще не прийнято, що ставить під сумнів доцільність вилучення вказаної документації.

Також посилається і на те, що тимчасово вилучена медична документація не відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Тому на думку апелянта ухвала слідчого судді є необґрунтованою і такою що підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити повністю, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів доходить такого.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, пересування, відчуження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказані вимоги слідчим суддею районного суду були дотримані повністю.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, що 08.08.2022 р. до ЄРДР за № 12022262020002395 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України за фактом того, що гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , перебуваючи на одній і з вулиць м. Герца Чернівецького району надав працівнику Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи» підроблені довідки про хворобу, що в подальшому послугувало надання останньому інвалідності головою комісії ОСОБА_6 .

В рамках досудового розслідування 22 січня 2024 року було проведено санкціонований обшук в адміністративному приміщенні Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи», вході якого було виявлено та вилучено 207 медико-екпертних справ на різні прізвища осіб, в тому числі і ОСОБА_12 .

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Постановою слідчого від 23 січня 2024 року вилучені речі і документи

визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.170, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цих підстав накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (а саме, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій).

Оскільки вилучена медична документація є тимчасово вилученим майном і яка може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то виникла необхідність у фактичному позбавленні власника майна можливості заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення чи перетворення, що неможливо без накладення арешту на нього.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя місцевого суду, дослідивши надані матеріали провадження прийшов до обґрунтованого висновку про існування достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вилучене тимчасове майно під час обшуку в адміністративному приміщенні Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи» може бути доказом у кримінальному провадженні та відповідає критеріям ст.98 КПК України, а тому наявні ризики, передбачені абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України.

В зв`язку з чим доводи апелянта про відсутність даних, які б свідчили, що тимчасово вилучена медична документація відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України є необгрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів щодо протиправності дій ОСОБА_6 ,і що він голова комісії видав завідомо неправдивий офіційний документ є безпідставними, оскільки питання щодо вручення підозри чи інших слідчих дій слідчим суддею під час розгляду даного клопотання не вирішувалось та не віднесено до його повноважень на даному етапі кримінального провадження.

Колегія суддів зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна або третіх осіб з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, під час апеляційного перегляду рішення слідчого судді не встановлено.

Крім цього, колегія суддів враховує, що захисником власника майна не надано суду будь-яких доказів щодо можливого настання для власника майна наслідків, передбачених ч.4 ст.173 КПК України.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апелянта про те, що згідно ухвали слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 16.01.2024 р. було надано дозвіл лише вилучення однієї медичної документації щодо ОСОБА_12 , а не на медичні документації щодо інших 206 осіб, які не мають відношення до даного кримінального провадження.

Оскільки ст.236 КПК України чітко визначено, що слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі та документи, які мають значення для даного кримінального провадження і не входять до переліку, в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують законних та вмотивованих висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованих підстав для накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні прокурора.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищезазначене тимчасове майно, діяв у спосіб і у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи, які викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає, а відтак - і для задоволення поданої апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376 ч.2, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах Міжрайонної загально-профільної МСЕК № 2 ОКМУ «Центр медико - соціальної експертизи» в особі ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2024 року про арешт тимчасово вилученого майна - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий підпис ОСОБА_1

Судді підпис ОСОБА_2

підпис ОСОБА_3

Виготовлено з автоматизованої

системи документообігу суду:

суддя Чернівецького

апеляційного суду ( ОСОБА_1 )

(09.02.2024р. - дата засвідчення копії)