Справа № 274/108/24

Провадження № 3/0274/38/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Яковлєв О.С., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, який є фізичною особою - підприємцем, особою з інвалідністю 3 групи, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

31 грудня 2023 року о 01 год. 01 хв. 14 в м. Бердичеві по вул. Одеській, 71 ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Qashqai, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, згідно з іншим протоколом, що надійшов до суду, 30.12.2023 о 21 год. 32 хв. в м. Бердичеві по вул. братів Цилінських в с. Хажин ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Qashqai, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння відповідно до висновку лікаря № 255 від 30.12.2023, від керування відсторонений, чим порушив п. 2.9-а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому порушеннях визнав частково. Пояснив, що 30.12.2023 під час проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі він продув прилад один раз, а потім продувати відмовився. Щодо подій 31.12.2023 зазначив, що його безпідставно зупинили працівники поліції. Просить не позбавляти його водійських прав, оскільки він є фізичною особою - підприємцем, транспортний засіб є єдиним джерелом для існування та здійснення волонтерської діяльності. Також просить врахувати, що він є особою з інвалідністю 3 групи, волонтером та за допомогою транспортного засобу здійснює перевезення гуманітарної допомоги.

Захисник Попов І.В. клопоче про закриття провадження у справі за відсутності складів адміністративних правопорушень у діях ОСОБА_1 . Так, щодо подій 30.12.023 зазначив, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані працівниками поліції, а саме за порушення п. 2.9 а) ПДР України (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння), хоча останній в закладі охорони здоров`я після проведення першого освідування відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушив п. 2.5 ПДР України. Щодо подій 31.12.2023 просить врахувати, що підстав для зупинки ОСОБА_1 зупинки не було, тому він не повинен був проходити огляд на стан сп`яніння.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - Попова І.В., дослідивши матеріали справи, в тому числі диски з відеозаписами подій від 30.12.23 та від 31.12.2023 суддя приходить наступних висновків.

Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо подій, які стались за участю ОСОБА_1 30.12.2023:

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому протиправному діянні працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 424512 та матеріали справи: висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 255 від 30.12.23; копію постанови серії ДП18 № 802885 від 30.12.23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126, ч.1 ст.122, ст.125 КУпАП; рапорт інспектора взводу № роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Павла БІЛОУСА від 30.12.2023; відеозапис, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та процедуру проходження останнім огляду на стан сп`яніння зі медичному закладі.

Відповідно до п.п. 3, 4 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкції) від 09.11.2015 №1452/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння обстежуваної особи.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акту медичного огляду.

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Згідно додатку 3 до Інструкції рядок 18 акту огляду повинен містити наступну інформацію: «Використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня). Час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності його номер, дата останньої повірки, результат обстеження _. Обстеження через 20 хвилин. Час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності його номер, дата останньої повірки, результат обстеження _».

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 424512 та долучених до нього матеріалів, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.9 а) ПДР України, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Проте, як свідчить відео з боді камери поліцейського, перебуваючи в травмпункті КНП "Бердичівська міська лікарня", огляд ОСОБА_1 за допомогою алкотестеру проведено лише один раз, після чого ОСОБА_1 відмовився повторно проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та працівники поліції з останнім покинули медичний заклад, не завершивши процедуру огляду.

Отже наданими суду доказами підтверджено, що ОСОБА_1 не пройшов огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто порушив п. 2.5 ПДР України (відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а не п.2.9-а ПДР України, як зазначено в протоколі.

Самостійно суд вийти за межі протоколу не вправі, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за події, які відбулись 30.12.2023.

Щодо подій, які стались за участю ОСОБА_1 30.12.2023:

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому протиправному діянні працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 664456 та матеріали справи:

- копія постанови від 31.12.23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.12.2023, та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що причиною огляду ОСОБА_1 слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя). Від проведення огляду відмовився;

- розписка про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, від 31.12.2023;

- відеозапис, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та відмова останнього від проходження такого огляду.

Суд відхиляє доводи захисника щодо неправомірної зупинки транспортного засобу, оскільки Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діяв станом на день винесення оскаржуваної постанови та триває і на даний час. Так, в період воєнного стану в Україні тимчасово обмежено гарантоване статтею 33 Конституції України право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, на свободу пересування. У відповідності до п.7 ч.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» дозволено перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Таким чином, суддя розцінює причину зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 як таку, що здійснена уповноваженою особою поліції, у тому числі, на підставі і в порядку ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за події 31.12.2023.

Відповідно до довідки Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії НОМЕР_2 (категорії В, В1, С, С1, D, D1, ВЕ) від 26.06.2013, протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався.

Як вбачається з посвідчення волонтера, засвідчення БО "Благодійний фонд "МАРІМАШ" та листа Семенівської сільської ради Бердичівського району, ОСОБА_1 являється волонтером та перевізником благодійної організації, що забезпечує логістичну складову транспортними засобами, пошук, перевезення та доставку благодійної допомоги.

Відповідно до статті 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 19 Закону України Про міжнародні договори від 22 грудня 1993 року, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію Про захист прав людини і основоположних свобод , а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа Надточій проти України від 15 травня 2008 року). В рішенні по даній справі ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. У рішенні Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії від 23 жовтня 1995 року Європейський Суд з прав людини вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення кримінального обвинувачення. Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року). У рішенні ЄСПЛ по справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року). Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права. Беручи до уваги вищенаведене, з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити основне стягнення, не наклавши при цьому на особу додаткове стягнення, передбачене санкцією ч. 1 статті 130 КУпАП.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, у зв`язку з чим використовує водійські права, що свідчить про те, що його трудова діяльність пов`язана з необхідністю керування транспортним засобом, що є його єдиним способом заробітку, а тому являється основним джерелом існування. Окрім того, на даний час у країні триває воєнний стан, держава потерпає від збройної агресії рф, діяльність ОСОБА_1 як волонтера прямо залежить від наявності у нього водійських прав. Також, встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

За таких умов, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та відношення до вчиненого, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 536,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 36, 283, 284, 130 ч. 3 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Об`єднати в одне провадження справи №№ 274/108/24, 274/295/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Об`єднаній справі присвоїти номер 274/108/24, провадження 3/0274/38/24.

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП по епізоду, що мав місце 30.12.2023, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за події, що мали місце 31.12.2023, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 17000 грн. в дохід держави, який сплатити на р/рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ):37976485;Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку IBAN: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300;Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп., який необхідно сплатити на р/р: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м. Бердичiв/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)37976485; банк отримувач Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО)37976485; рахунок отримувача UA588999980313121206000006825; код класифікації доходів бюджету22030101; призначення платежу - 101.

Суддя О.С. Яковлєв