Постанова

Іменем України

22 січня 2019 року

м. Київ

справа № 706/1567/16-к

провадження № 51-2991км18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Кишакевича Л. Ю.,

суддів Остапука В. І., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М.О.,

прокурора Рибачук Г.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 08 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 вересня 2017 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016250260000443, у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу: 08 липня 2011 року вироком Христинівського районного суду Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК, ч. 1 ст. 70, 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць; звільненого 13.03.2015 по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 08 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 вересня 2016 року, близько 12 год. 30 хв. у м. Христинівці, перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_2 на АДРЕСА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Алкатель», з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», що належав ОСОБА_2, вартістю 1025 грн.

Він же, 01 травня 2016 року, близько 21 год. 00 хв. в м. Христинівці, перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_3, що на АДРЕСА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що ніхто з присутніх в будинку за ним не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа», з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», що належав ОСОБА_3, вартістю 510 грн.

Він же, 03 жовтня 2016 року, близько 22 год. 00 хв. у м. Христинівці, перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_4 на АДРЕСА_4, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що ніхто з присутніх в будинку за ним не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Самсунг» з сім-картою мобільного зв'язку «Київстар», що належав ОСОБА_4, вартістю 455 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 вересня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого через м'якість, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На думку прокурора, звільнення засудженого ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК призвело до м'якості призначеного йому покарання. В порушення вимог ст. 419 КПК апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, правильної оцінки їм не дав та безпідставно залишив без зміни вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, чим істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні частково підтримав касаційну скаргу та просив скасувати лише ухвалу апеляційного суду, призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання у зв'язку з безпідставним звільненням засудженого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, є обґрунтованими.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно приписів ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, мотивуючи своє рішення про призначення ОСОБА_1 покарання, суд врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, те що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, частково відшкодував завдані збитки, а також взяв до уваги позицію потерпілих, які просили суворо не карати засудженого.

Разом з цим, свого рішення про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК суд належним чином не мотивував, не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, з урахуванням даних про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знову вчинив умисний корисливий злочин.

З урахуванням вказаних обставин, на думку колегії, застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 75 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки не сприяє меті покарання - виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів, а тому є невиправдано м'яким заходом примусу.

Переглядаючи вирок за апеляцією прокурора, апеляційний суд доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив, свій висновок про законність рішення суду першої інстанції щодо можливості виправлення ОСОБА_1 із застосуванням ст. 75 КК, виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин злочину та його особи, не обґрунтував, тим самим порушив вимоги ст. 419 КПК.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність - ст. 75 КК внаслідок м'якості з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та, за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення і тих же даних про особу винного, призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Л.Ю. Кишакевич   В.І. Остапук В.В. Щепоткіна