Єдиний унікальний номер 243/7270/16-ц Номер провадження 22-ц/804/192/19

Головуючий у 1-ій інстанції Мінаєв І.М.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Азевича В.Б. (доповідач),

суддів: Жданової В.С. Кішкіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання Кіпрік Х.В.,

учасник справи представник позивача адвокат ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області справу № 243/7270/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2018 року (суддя Мінаєв І.М., рішення ухвалено в приміщенні суду в м. Слов'янськ Донецької області, текст повного судового рішення складено 19 жовтня 2018 року),-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Протягом останніх років з вини відповідача, яка мешкає в квартирі НОМЕР_1 цього ж будинку постійно трапляється затоплення її квартири. В кінці 2015 року відповідач самовільно встановила накопичувальний бак для холодної води на лоджії своєї квартири, в результаті чого знову відбулося залиття квартири позивача. Її звернення до відповідача, керівників ЖЕК № 7, голови Слов'янської міської ради з приводу постійного затоплення позитивних результатів не дали, лише були складені акти огляду, приписи для відповідача з рекомендаціями демонтувати накопичувальний бак. Рішенням суду від 19.10.2015 року з відповідача на її користь було стягнуто 25 654 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Однак, з 02 на 03 листопада 2015 року знову трапилося часткове затоплення її лоджії, кухні та ванної кімнати, яка суміжна з лоджією. Згідно із звітом про незалежну оцінку розміру збитків ринкова вартість збитків, заподіяних внаслідок залиття водою станом на 04.07.2016 року складає 8 243 грн., яку позивач просила відшкодувати шляхом стягнення цієї суми з відповідача. Окрім того, неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 5 000грн. та обґрунтовує тим, що протягом останніх років з вини відповідача постійно стається затоплення її квартири, в якій вона мешкає з дитиною інвалідом І групи, ліквідація наслідків затоплення вимагає від неї постійних грошових затрат. Посилаючись на наведені обставини просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 8 243 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 824 грн. та витрати на проведення оцінки розміру збитків у сумі 800 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, спричинену залиттям квартири, в сумі 1 687,50 грн., моральну шкоду в сумі 1 700,00 грн., витрати на проведення оцінки розміру збитків у сумі 800,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн., в загальній сумі 4 738,70 грн.

Рішення суду про часткове задоволення позову першої інстанції вмотивовано тим, що на підставі заочного рішення у цій справі, яке потім було скасовано, позивач в порядку виконання отримала від боржника 1045,50 грн., а визначаючи суму відшкодування шкоди суд узяв до уваги висновок судового експерта, у якому розмір матеріальної шкоди складає 2 733 грн.

На вказане судове рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вона не була повідомлена судом про дати та місце судового засідання. В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що нею було подано заяву про розгляд даної справи в її відсутність. Проте, така заява подавалася нею лише на одне судове засідання ще до ухвалення 08 грудня 2016 року заочного рішення у справі. Після скасування заочного рішення вона не подавала такої заяви, оскільки бажала приймати участь в розгляді справи. Крім того, будівельно-технічна експертиза за клопотанням представника відповідача була призначена в її відсутність, тому вона була позбавлена можливості взяти участь в обговоренні такого клопотання, висловити свою позицію з даного питання, в тому числі щодо визначення питань, які повинен вирішити судовий експерт. Також, вона була позбавлена можливості надати суду квитанції, що підтверджують вартість будівельних матеріалів, якій їй доводилося купувати в ході усунення наслідків залиття її квартири відповідачем, а тому дані документи не були враховані експертом при наданні висновку. На думку позивача, у висновку № 256/6 судової будівельно-технічної експертизи не враховані площі стін, стель, інших поверхонь, які були пошкоджені при залитті квартири, обсяги пошкоджень, вартість будівельних матеріалів і робіт, необхідних для усунення наслідків залиття зазначеної квартири.

Вказує, що внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи судом першої інстанції неправильно визначено розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню. Вважає, що неправомірними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач та її представник подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири серії АЕВ № 155280 від 10 липня 2001 р., квартира АДРЕСА_2, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с. 7). Право власності у встановленому законом порядку зареєстроване у КП «БТІ» (а.с.7 зв.). Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 19.10.2015 р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 25 654,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 3000 грн., а також стягнуто витрати на проведення незалежної оцінки розміру збитків у сумі 700 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. (а.с. 11-13). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2016 р. зазначене рішення залишено без змін (а. с .15-16). Згідно акту огляду від 03.11.2015 р., здійсненого в період часу з 08-30 год. до 08-50 год. комісією у складі працівників КП «ЖЕК № 7», ОСОБА_3 та ОСОБА_4, затвердженого директором КП «ЖЕК № 7», при обстеженні квартири АДРЕСА_3, що відбулося залиття стелі в кухні площею 9,1 кв. м., шафи, стін, підлоги та стелі на лоджії, площею 2,0 кв. м. Також на рамі лоджії пошкоджене лакове покриття та наявні сліди залиття на вікнах лоджії. У ванній кімнаті на стіні, суміжній з лоджією, відійшли від стіни 6 керамічних плиток, площею приблизно 2 кв. м. При огляді зовнішньої стіни будинку виявлено, що залите замощення, цоколь і зовнішня стіна будинку. Залиття відбулося з вище розташованої квартири НОМЕР_1 з накопичувального баку для холодної води, який знаходиться на лоджії, через переливання води. Працівниками КП «ЖЕК № 7» був перекритий стояк холодної води на ці квартири та перекрито постачання холодної води в квартирі НОМЕР_1 на накопичувальний бак. В акті міститься відмітка ОСОБА_4 про її незгоду з актом (а.с. 17).

Згідно з актом огляду від 23.03.2016 р., здійсненого в період часу з 10-00 год. до 10-25 год. комісією у складі працівників КП «ЖЕК № 7» та УЖКГ, затвердженого директором КП «ЖЕК № 7», при обстеженні комісією встановлено наступне. 03.11.2015 р. спеціалістами КП «ЖЕК № 7» по факту залиття квартири НОМЕР_2 житлового будинку № 8 по пров. Чубаря складений акт огляду квартири (лоджії, ванної кімнати, зовнішньої стіни житлового будинку). 01.03.2016 р. у зв'язку зі зверненням ОСОБА_3 до КП «ЖЕК № 7» від 26.02.2016 р. спеціалістами КП «ЖЕК № 7» проведений додатковий огляд квартири НОМЕР_2 житлового будинку № 8 по пров. Чубаря зі складанням акту огляду. 23.03.2016 р. за зверненням ОСОБА_3 до Слов'янської міської ради, за участю спеціалістів управління житлово-комунального господарства Слов?янської міської ради, КП «ЖЕК № 7» оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_3 В результаті комісійного обстеження встановлено дефект кахельного покриття стіни ванної кімнати, яка суміжна з лоджією, площею 2 кв. м., дефект покриття підлоги лоджії площею 2 кв. м. Станом на 23.03.2016 р. час та причину утворення дефектів встановити неможливо. Зі слів ОСОБА_3 дефекти утворилися внаслідок залиття квартири з вище розташованої квартири у листопаді 2015 р. (а.с. 18).

Відповідно до акту № 13-12/001 від 08.04.2016 р. планового відвідування вдома ОСОБА_3., який перебуває під опікою ОСОБА_3, складеного опікунською радою, відвідане підопічного ОСОБА_5 вдома, за адресою: АДРЕСА_3 За результатами відвідування встановлено, що недієздатний ОСОБА_5 мешкає разом з матір'ю, яка є його опікуном у двокімнатній квартирі. В квартирі зроблено ремонт у 2013 р. після залиття сусідами. У листопаді 2015 р. сусіди (квартира НОМЕР_1) затопили знову, внаслідок чого пошкоджено кухню - пластик на стелі втратив глянець, порудів, на стінах поздувалася дранка, на балконі провалилась підлога, порудів пластик на стінах, на стелі, відкоси на дверях потребують ремонту, плитка на підлозі у ванній кімнаті та на стелі відійшла, потребує ремонту та заміни (а.с. 20).

За відомостями КП «ЖЕК № 7» від 06.11.2015 р. на підставі журналу реєстрації заявок (викликів) аварійно-диспетчерської служби 03.11.2015 р. черговим слюсарем ОСОБА_6 був здійснений запис під № 465 щодо того, що АДРЕСА_4, тече холодна вода в квартирі зі стелі на кухні та на балконі о 3-й годині ночі. Слюсарем ОСОБА_6 перекритий стояк холодної води в підвалі. Після прибуття власників квартири НОМЕР_1 при огляді залиття було встановлено, що вода витекла з накопичувального баку на балконі. Слюсарем ОСОБА_6 був закритий шаровий кран на бак (о 03-30 год.). З комунікацій холодного водопостачання та опалення КП «ЖЕК № 7» протікань немає (а.с. 21).

Згідно припису від 16.11.2015 р. ОСОБА_4 необхідно демонтувати накопичувальний бак для холодної води, розташований на лоджії у строк до 21.11.2015 р. (а.с. 22).

Незалежною оцінкою розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття водою з вище розташованої квартири НОМЕР_1, об'єкту - квартири АДРЕСА_3, встановлено, що ринкова вартість збитків, заподіяних внаслідок залиття водою станом на 04.07.2016 р. складає 8 243 грн. (а.с. 25-27). Витрати позивача на проведення незалежної оцінки складають 800,00 грн. (а.с. 23-24).

Постановою державного виконавця від 16.01.2017 р. відкрито виконавче провадження № 53233763 з виконання виконавчого листа № 2/243/3663/2016 від 22.12.2016 р., виданого на виконання заочного рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 14 867 грн. (а.с. 75).

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 256/6 встановлено наступне. У листопаді 2015 р. внаслідок залиття водою квартири АДРЕСА_6 згідно наданих документів відбулося залиття стелі в кухні площею 9,1 кв. м., стін, підлоги і стелі лоджії, площею 2,0 кв. м., на рамі лоджії пошкоджене лакове покриття. В ванній кімнаті на стіні, суміжній з лоджією, відійшли від стіни 6 керамічних плиток. В квартирі НОМЕР_2 внаслідок її затоплення водою під час її огляду експертом було зафіксовано такі дефекти: в лоджії часткове викривлення ПХВ-панелей, якими облицьовано стіни, площею 7,2 кв. м., в лоджії пошкоджено шар лакового покриття дерев'яних рам, площею 0,16 кв. м., в лоджії пошкоджено ДСП та змінено на дошки площею 1,5 кв. м., яке було встановлено на підлозі під покриттям з лінолеуму в лоджії площею 2,0 кв. м., в приміщенні № 1-4 ванної відставання керамічної плитки від стіни, суміжної з лоджією на площі 2 кв. м. Причина, яка їх викликала, - це витік чистої холодної води з верхнього поверху з накопичувального бака, який знаходиться на лоджії в АДРЕСА_7. На момент огляду зафіксовано, що були виконані роботи з відновлення підлоги лоджії квартири НОМЕР_2 її власником. Згідно складеної кошторисної документації загальна вартість цих виконаних ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням необхідних матеріалів становить 177 грн. Загальна вартість будівельно-відновлювальних робіт з ремонту квартири НОМЕР_2 внаслідок її залиття водою з урахуванням необхідних матеріалів становить 2 733 грн., вартість матеріалів, необхідних для усунення завданих пошкоджень становить 1 304 грн. (а.с. 110-144).

Згідно квитанції ОСОБА_4 03.04.2017 р. на рахунок державної виконавчої служби Слов'янського управління юстиції перераховані грошові кошти у сумі 1 045,50 грн. в рахунок погашення заборгованості у виконавчому провадженні № 53233762 за заочним рішенням суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 шкоди, спричиненої залиттям квартири (а.с. 177).

Суд першої інстанції дійшов висновку про встановлення вини ОСОБА_4 у спричиненні ОСОБА_3 матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири. Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд прийняв до уваги висновок експерта, який відповідає положенням ст. 102 ЦПК України, містить локальний кошторис на ремонтно-відновлювальні роботи квартири АДРЕСА_8. Підстав для відхилення від висновку експерта під час судового розгляду судом не встановлено, а отже, суд вважав встановленим розмір матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири у суму 2 733,00 грн. Суд також прийняв до уваги, що відповідач ОСОБА_4 03.04.2017 року сплатила позивачу через органи державної виконавчої служби на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, 1 045,50 грн. Тобто сума матеріальної шкоди становить 1 687,50 грн. (2 733 грн. - 1 045,59 грн.)

Розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначив з урахуванням дійсних обставин справи та виходив із того, що в результаті винний дій відповідача, позивачу завдано моральної шкоди, оскільки у зв'язку із залиттям квартири вона вимушена терпіти незручності, відчувати хвилювання з приводу стану квартири, адже внаслідок затоплення вона вимушена нести непередбачені витрати, а вона є опікуном сина інваліда І групи. В той же час судом береться до уваги, що залиття квартири відбулося 03 листопада 2015 року, і до моменту розгляду справи в суді відповідач 03.04.2017 року частково відшкодувала позивачу спричинену матеріальну шкоду в сумі 1 045,50 грн. Отже, розмір заявленої позивачем моральної шкоди 5 000 грн. суд визнав неспівмірним з понесеними позивачем душевними стражданнями та вважав за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1 700 грн.

Зазначений висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

За частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 440 ЦК (відповідає ст. 1166 ЦК України 2003 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не спростовано, що залиття квартири позивача сталося з її вини, тому суд дійшов висновку про встановлення вини ОСОБА_4 у спричиненні ОСОБА_3 матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири.

ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення неправильним в частині визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_4 залиттям квартири, а також розміру моральної шкоди.

За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2017 року за клопотанням представника відповідача було призначено судову технічну експертизу, проти призначення якої позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 не заперечували. Після чого, до суду першої інстанції надійшов висновок № 256/6 судової будівельно-технічної експертизи, складений судовим експертом ОСОБА_8 08 січня 2018 року.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 256/6 зроблений на підставі огляду квартири, з врахуванням зафіксованих в акті огляду від 03.11.2015 року, складеного працівниками КП «ЖЕК №7», та не суперечить іншим матеріалам справи (а.с.110-144).

Проте звіт про незалежну оцінку розміру збитків складений суб'єктом оціночної діяльності, який в контексті статей 76, 102, 106 ЦПК України не можна вважати висновком експерта.

В апеляційній скарзі позивача зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції експертиза була призначена в її відсутність, тому вона була позбавлена здійснити у повному обсязі свої процесуальні права.

Проте, вищевказані доводи заявника є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 згідно із журналом судового засідання була присутня в судовому засіданні 12 червня 2017 року, коли було призначено судову експертизу у справі та не заперечувала проти її проведення (а. с. 100).

В свою чергу, відповідно до висновку експерта з метою забезпечення обстеження об'єкта нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_9, експертом учасникам справи було направлено клопотання № 371 від 22 червня 2017 року з метою надання доступу до обстеження квартири. Натурне обстеження зазначеного об'єкта виконано експертом 11 серпня 2017 року при електричному та природному освітленні в присутності законного представника відповідача ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_9, позивача ОСОБА_3 та її законного представника - адвоката ОСОБА_7

Колегія суддів вважає, що обсяг всіх необхідних питань експертом було з'ясовано та надано обґрунтовані висновки, які в сукупності з іншими матеріалами справи оцінені судом, а, отже, підстав для визнання наявного в матеріалах справи висновку експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності не має. Тому, апеляційний суд вважає встановленим розмір матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, в розмірі 2 733 грн., й саме з цієї суми виходив суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що вона не була повідомлена судом про дати та місце судового засідання судовими повістками, засобами мобільного зв'язку та шляхом надсилання текстових повідомлень. Проте, такий довід скарги є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Відповідно до частин 1, 3, пунктів 3, 4 частини 8, частини 13 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2018 року відновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 9 годину 00 хвилин 20 квітня 2018 року.

Згідно із супровідними листами від 15 березня 2018 року, 08 серпня 2018 року судом першої інстанції виконані вимоги ст. 128 ЦПК України, тобто були направлені судові повістки на зазначену позивачем адресу - АДРЕСА_10. Проте до суду було повернуто конверти на ім'я позивача - ОСОБА_3 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, в матеріалах справи є телефонограма від 20 березня 2018 року, за якою ОСОБА_3 була повідомлена про час та місце судового засідання (а.с. 149).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Наявними в матеріалах справи документами (а.с. 146, 158, 168, 174, 181) підтверджується повідомлення представника позивача - адвоката ОСОБА_7

Доводи скарги стосовно того, що ОСОБА_3 подавала до суду заяву про розгляд даної справи в її відсутність лише на одне судове засідання ще до ухвалення 08 грудня 2016 року заочного рішення у справі, а після його скасування вона такої заяви не подала, спростовується матеріалами справи. Так, згідно із заявою ОСОБА_3 від 20 квітня 2018 року скаржник просить суд розглянути справу без її участі і заяву задовольнити на підставі доказів доданих до заяви. Довіряє ведення справи її представнику - адвокату ОСОБА_7 Про час і дату розгляду справи вона повідомлена (а.с. 154).

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що вона була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи, висновком експерта.

Згідно із пунктом 1 частини 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

З матеріалів справи випливає, що позивач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, за яких обставин вона була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи не зазначає, тому й такий довід скарги апеляційний суд вважає безпідставним та необґрунтованим.

Скаржник вказує, що внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи судом першої інстанції неправильно визначено розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню. Вважає, що неправомірними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав передбачено ст. 23 ЦК України.

Згідно із частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди з урахуванням дійсних обставин справи та виходив із того, що в результаті винних дій відповідача, позивачу завдано моральної шкоди, оскільки у зв'язку із залиттям квартири вона вимушена терпіти незручності, відчувати хвилювання з приводу стану квартири, адже внаслідок затоплення вона вимушена нести непередбачені витрати, а вона є опікуном сина з інвалідністю І групи. Отже, розмір заявленої позивачем моральної шкоди 5 000 грн. суд визнав неспівмірним з понесеними позивачем душевними стражданнями та вважав за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 700 грн.

З вказаним висновком суду першої інстанції можна погодитися, оскільки суд врахував вимоги закону щодо розумності та справедливості при визначенні розміру немайнової шкоди.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

Керуючись статтями 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.Б. Азевич

Судді: В.С. Жданова

І.В. Кішкіна

Повний текст постанови складено 24 січня 2019 року.

Суддя-доповідач В.Б. Азевич