Справа № 2 – 172/10

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                      І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

28 січня 2010 року                      Тульчинський районний суд

Вінницької області

            В складі головуючого судді         Робак С.О.

            при секретарі                                 Скавронській Т.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом  ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

                                                                 В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до Тарасівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що   8 квітня 2008 року померла її бабка ОСОБА_2 і щоб не пропустити строку прийняття спадщини вона в шестимісячний строк звернулась до державного нотаріуса з відповідною заявою.

При житті, 18 березня 1993 року її бабка ОСОБА_2 зробила заповіт, яким заповіла їй все своє майно і все те, що мало належати їй на день смерті.

Пройшов час, і постільки вона була впевнена, що зможе звернутись до нотаріуса в любий час і оформити спадщину, в жовтні 2009 року взявши заповіт, та всі необхідні документи звернулась до нотаріуса. Однак нотаріусом їй було відмовлено в оформлені спадщини по тій причині, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок та в заповіті вказано, що зроблено цей заповіт ОСОБА_3, а відповідно свідоцтва про смерть вона рахується як ОСОБА_2, та порекомендували звернутись з позовною заявою до суду про визнання права власності на спадкове майно.

При її житті ніхто не звертав увагу на то, що на будинок немає правовстановлюючих документів.

              В судовому засіданні позивач підтвердила обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, і на задоволенні позову наполягає.

            Відповідач в судове засідання не з’явився, проте подав до суду письмову заяву, в якій  попросив суд розглянути справу без його участі. Проти задоволення позову не заперечує.

    Заслухавши позивача та ознайомившись з заявою відповідача, вивчивши матеріали справи,  суд вважає, що в зв'язку з визнанням  відповідачем позову, відповідно до  ч. 4 ст. 130, ст.174 ЦПК України є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки  вимоги  позивача є  законними та достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справі доказах, а визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує  права, свободи  чи  інтереси  інших  осіб.

В судовому засіданні встановлено, що 18 березня 1993 року бабка позивача ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження, яким усе своє майно після своєї смерті заповіла ОСОБА_1. Даний факт підтверджується копією заповіту (а.с.6). 8 квітня 2008 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (а.с.7), і після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, яка складається із:

- житлового будинку, що складається з: кімнати, площею 16,6 кв.м.; кладовки, площею 3,1 кв.м.; коридора площею 3,7 кв.м. та веранди, площею 3,7 кв.м., розташованого в с. Тарасівка по вул. Гагаріна 20 (копія технічного паспорта а.с. 9-12);

-  земельної ділянки, площею 2,54 гектарів, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІУ-ВН № 028874 виписаного на ім'я ОСОБА_2, що знаходиться в с. Тарасівка на полях в межах згідно з планом земельної ділянки (а.с. 8).

Позивач являється єдиним спадкоємцем майна бабки за заповітом. Для оформлення права власності на спадкове майно вона звернулася в державну нотаріальну контору, однак нотаріусом їй було відмовлено в оформлені спадщини по тій причині, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок та в заповіті вказано, що зроблено цей заповіт ОСОБА_3, а відповідно свідоцтва про смерть вона рахується як ОСОБА_2.

Відповідно довідки Тарасівської сільської ради (а.с.13),  згідно погосподарської книги житловий будинок № 33 по вул. Гагаріна в с. Тарасівка Тульчинського району відносився до категорії колгоспних дворів. Станом на 15.04.1991 року склад двору слідуючий: ОСОБА_4.

Згідно довідки № 154 Тарасівської сільської ради (а.с.14) ОСОБА_3 Ксеніїна є ОСОБА_2.  

На підставі викладеного, відповідно до ст.4, 15, ч.4 ст.130, ст.174, ст.213-215 ЦПК України,  ст. 328, ст.386, ст.392, ст.1220-1223, ст. 1233, ст.1268 ЦК України, суд, -  

                                                                   В И Р І Ш И В :

            Позов задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, спадкоємцем якого вона стала після смерті її бабки ОСОБА_2, померлої 8 квітня 2008 року, а саме, на:

- житловий будинок, що складається з: кімнати, площею 16,6 кв.м.; кладовки, площею 3,1 кв.м.; коридора площею 3,7 кв.м. та веранди, площею 3,7 кв.м., розташований в с. Тарасівка по вул. Гагаріна 20;

-  земельну ділянку, площею 2,54 гектарів, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІУ-ВН № 028874 виписаного на ім'я ОСОБА_2, що знаходиться в с. Тарасівка на полях в межах згідно з планом земельної ділянки.

 Рішення суду може  бути оскаржене протягом десяти днів з  дня  його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя Тульчинського районного

          суду Вінницької області                                                                             ОСОБА_5