Справа № 2-589/2010

Провадження № 2/175/82/19

16 грудня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Івановій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, державних актів, рішення та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Позивачка та її представник у судовому засіданні підтримали уточнений позов, зазначивши, що з 11.05.1991 року по 11.08.2005 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 У період шлюбу ними був побудований житловий будинок по вул.Звьоздній, 12 у сел.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області в який вони вселились у 1999 році. 28.12.2002 року на ім'я ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку за тією ж адресою на підставі рішення виконкому Ювілейної селищної ради від 17.06.1998 року. Разом з цим, даний будинок був зданий в експлуатацію лише 11.10.2005 року, тобто після розірвання шлюбу і був оформлений на відповідача із отриманням відповідного свідоцтва, внаслідок чого ОСОБА_2 не визнає її прав на будинок. За договором купівлі-продажу від 15.12.2005 року відповідач ОСОБА_2 продав вищевказаний будинок ОСОБА_3 23.12.2007 року на ім'я ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку по вул.Звьоздній, 12 у сел.Ювілейне на підставі рішення Ювілейної селищної ради від 06.03.2007 року.

Просила визнати частково недійсними на 1/2 частину вищевказані договір купівлі-продажу, рішення Ювілейної селищної ради і видані на їх підставі державні акти та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки по вул.Звьоздній, 12 у сел.Ювілейне, а також усунути перешкоди в користуванні ними шляхом її вселення в спірний будинок, посилаючись на ст.ст.22, 28 КпШС України, ст.60 СК України, ст.16 Закону України «Про власність», ст.ст. 203, 215 ч.ч.1, 3, 230, 368 ч.2, 370, 390 ЦК України.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечувала проти позову, вказавши, що позивачка може претендувати лише на половину вартості будівельних матеріалів, використаних для спорудження спірного будинку.

Представники Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_4 до суду не з'явились, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Третя особа ОСОБА_5 до суду також не з'явилась, про причини неявки повідомила, що на думку суду не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин, які згідно з ч. 1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, суд дійшов наступного.

Встановлено та визнано сторонами, що з 11.05.1991 року по 11.08.2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням виконкому Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №119 від 17.06.1998 року ОСОБА_2 було предано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1298 по вул.Звьоздній, 12 у сел.Ювілейне для будівництва та обслуговування житлового будинку.

28.12.2002 року на підставі вказаного рішення було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1284 га серії Р2 №170393.

Рішенням виконкому Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №115 від 17.06.1998 року було дозволено ОСОБА_2  будівництво індивідуального житлового будинку по вул.Звьоздній, 12 у сел. Ювілейне.

11.10.2005 року державною приймальною комісією було прийнято в експлуатацію житловий будинок по вул.Звьоздній, 12 у сел. Ювілейне, про що складено відповідний акт. Даний акт був затверджений рішенням виконкому Ювілейної селищної ради №331 від 16.11.2005 року.

09.12.2005 року виконкомом Ювілейної селищної ради було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст.58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, застосуванню підлягає Кодекс про шлюб та сім'ю країни, який діяв на момент будівництва спірного будинку(далі - КпШС України).

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

При вирішенні питання щодо спірного нерухомого майна суд враховує положення ч.3 ст.18 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, що діяла на момент будівництва)про необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» передбачено, згідно зі статтями 16 і 17 Закону України «Про власність» (які діяли той час), право спільної сумісної власності виникає зокрема, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю.

Як вбачається з договору про надання послуг електрозв'язку №0868 від 19.11.2000 року щодо надання ВАТ «Укртелеком» таких послуг по вул.Звьоздній, 12 у сел. Ювілейне, повідомлення виборця ОСОБА_1 за цією ж адресою про день виборів 31.03.2002 року, листа ВАТ по і газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» №0910/1710р-3 від 20.03.2007 року щодо здійснення оплат у 2000-2007 роках за спожитий по Звьоздній, 12 у сел.Ювілейне газ, долученої до матеріалів справи фото таблиці та показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сторони вселились у спірний будинок у 1999 році і його будівництво було повністю закінчено на момент розірвання ними шлюбу, тобто станом на 11.08.2005 року (а.с.41-46, 51, 61).

Враховуючи викладене, а також прийняття спірного будинку в експлуатацію впродовж трьох місяців після розірвання сторонами шлюбу, суд вважає, що невиконання ними на протязі тривалого часу обов’язку щодо прийняття закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію в даному випадку не тягне відсутності у позивачки прав на нажите за час шлюбу нерухоме майно.

Таким чином, спірний будинок є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом з цим, 15.12.2005 року відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу, згідно якого він продав спірний будинок ОСОБА_3 439 304 грн. (посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №2481).

Рішенням Ювілейної селищної ради від 06.03.2007 року ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1301 га по вул. Звьоздній, 12 у сел. Ювілейне для будівництва та обслуговування житлових господарських будівель та споруд.

23.12.2007 року на підставі вказаного рішення було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1301 га на ім’я ОСОБА_3

Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребувано нього.

Згідно зі ст. 388 ЦК України власник майна має право на витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). Власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викладене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Суд за власною ініціативою не меже міняти предмет і підстави позову.

Враховуючи, що дії відповідача ОСОБА_8 призвели до припинення права позивачки на спірне майно та виникнення права на нього з покупця за договором ОСОБА_3, захист її майнових прав можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Вимог про повернення майна з чужого незаконного володіння позивачкою не

заявлено, а обраний нею спосіб захисту не відповідає закону. За таких обставин, пред'явлений позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст. 22, 28 Кодексу про Кодексу шлюб та сім'ю України, ст. ст. 64. 69 СК України, ст. ст. 16, 330, 334, 388, 662 ЦК України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, державних актів, рішення та визнання права власності, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Алтунін