ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-а-1445/08
23 грудня 2008 року, 16 год. 35 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чайки В.М.,
при секретарі - Ватажок-Сташинській А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації про визнання незаконними дій та стягнення разової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від ОСОБА_1 (на далі - позивач) про зобов'язання виплатити суми недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2005 - 2007 роки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскільки він є учасниками бойових дій та особою, прирівняною до них; інвалідами війни; членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, дружинами померлих ветеранів війни, про що свідчать відповідні посвідчення, то, відповідно до вимог ч.5 ст.12, ч.5 ст.13, ч.5 ст.14 та ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, він має право на щорічну разову грошову допомогу, яка повинна виплачуватись до 5 травня.
Також у позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки зазначена допомога за 2005, 2006 та 2007 роки виплачувалась в різних розмірах за кожен рік.
При цьому позивач вважає, що розрахунок ціни позову необхідно здійснювати беручи до уваги розмір мінімальної пенсії за віком, що у 2004 році був встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року, у 2005, 2006, 2007 році - Законом про державний бюджет на відповідний рік.
Позивач в судове засідання не з'явився, натомість звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи у їх відсутності.
За таких обставин, враховуючи положення ч.3 ст. 122 КАС України, справа розглядається за відсутності позивачів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих для суду причин, подавши заперечення проти позову. Позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Так, згідно ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 року, фінансування витрат, пов'язаних з веденням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. При цьому, відповідачі отримали кошти разової грошової допомоги за 2004-2007 роки в розмірах, передбачених Законами про Державний бюджет на відповідні роки.
Окрім цього, ст.77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» зупинено дію ч.5 ст.12, ч.5 ст.13, ч.5 ст.14 та ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, про що в Закон від 22.10.1993 року внесено відповідні зміни.
Відповідно до ст.95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються
Законом про Державний бюджет, норми зазначеного Закону є пріоритетними відносно інших законів, зокрема, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року.
Крім того, позивач пропустив річних строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, а тому у позові слід відмовити на підставі ч.2 ст.99, ч.1 ст.100 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно посвідчення, що надане позивачем він є учасником бойових дій та особою, прирівняною до них; інвалідами війни; учасниками війни; членами сімей інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів війни та іншими особами, на яких розповсюджується дія норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року.
Відповідно до ч.5 ст.12, ч.5 ст.13, ч.5 ст.14 та ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року він має право на щорічну разову грошову допомогу, яка повинна виплачуватись до 5 травня.
Натомість, відповідно до ст.95 Конституції України від 28.06.1996 року виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
В силу викладеного, позивачам у 2005, 2006 та 2007 роках були виплачені кошти щорічної разової грошової допомоги в обсягах, встановлених Законами України «Про державні бюджет України» на відповідні роки.
Отримання позивачем щорічної разової допомоги у розмірах встановлених Законами України «Про державний бюджет України», підтверджується наданою ним довідкою.
Розглянувши матеріали даної справи суд приходить до висновку, що дії відповідача (головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги в обсязі, встановленому Законами «Про державний бюджет» на відповідні роки не порушують чинного законодавства та відповідають загальній теорії права, якою встановлено, що закони втрачають дію також у разі фактичного скасування, коли ухвалений новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований.
Окрім цього, статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні забов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Згідно ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Також, ч.1 ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних із введенням в дію цього закону здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п.18 ч.1 ст.77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 дію ч.5 ст.12, ч.5 ст.13, ч.5 ст.14 та ч.5 ст.15 Закону від 22.10.1993 року.
В зв'язку з вищевикладеними обставинами у позові в частині стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2005, 2006 роки слід відмовити.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року. До набрання чинності зазначеного Кодексу позивач мав би звертатися до суду за правилами Глави 31-А ЦПК України (1963р.), статтею 248-5 якого передбачено двомісячний строк звернення до суду, з моменту встановлення порушеного права.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, про порушення своїх прав на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачі мали би дізнатися при отриманні зазначеної допомоги до 5 травня відповідного року та звернутися до суду на протязі року - до 5 травня наступного року.
Разом з цим, рішенням Конституційного суду України №1-29/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.2 ст.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19.12.2006 року, за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) повинна здійснюватись у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, -150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога -55 гривень.
За таких обставин, а також враховуючи положення до ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при обрахуванні розміру та встановленні порядку відшкодування щорічної разової грошової допомоги, що підлягає виплаті до 5 травня 2007 року слід керуватися нормами Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 -XII від 22.10.1993 року.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" позивачам були частково виплачені кошти щорічної разової грошової допомоги у обсягах, визначених ч.2 ст.28 цього Закону.
За таких обставин позов підлягають частковому задоволенню з урахуванням зазначених обставин.
Враховуючи положення ч.1 ст.17-1 Закону №3551-XII від 22.10.1993 року, відповідно до якої щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання, а також Типові положення «Про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації» та «Про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м.Києві та Севастополі державної адміністрації», що затверджені Постановою КМУ №790 від 30.05.2007 року, суд приходить до висновку, що обов'язок по виплаті зазначених коштів належить до компетенції головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.
Позов до управління праці та соціального захисту Тальнівської районної державної адміністрації є не обґрунтованим і безпідставним, так як даний відповідач ніякого відношення до даних виплат не має.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.95 Конституції України від 28.06.1996 року, Рішення Конституційного суду України №1-29/2007 від 09.07.2007 року, ч.5 ст.51, ст.23 Бюджетного кодексу України, ч.5 ст.12, ч.5 ст.13, ч.5 ст.14 та ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, ч.2 ст.28 Закону
України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19.12.2006 року, ч.ч.3, 4 ст.111, ч.3 ст.122, ст.ст. 7, 71, 86, 99, 100, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про зобов'язання виплатити суми недоплаченої разової щорічної грошової допомоги -задовольнити частково.
У позові ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про зобов'язання виплатити суми недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2005 - 2006 роки -відмовити.
Зобов'язати головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 кошти недоплаченої разової щорічної грошової допомоги з урахування сум, що отримані ним згідно ч.2 ст.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19.12.2006 року.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративному суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.