АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-480/09 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 27 Сало Т.Б.
Головуючий: Сопрун В.В.
Ухвала
Іменем України
2 березня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сопруна В.В.
суддів: Медяного В. М., Матківської М.В.,
при секретарі Сніжко О. А.,
за участю ОСОБА_1,
представника акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» Семенюк Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, приватного підприємства «Сан Імпекс Інтернешнл» про стягнення боргу за кредитним договором ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 17 грудня 2008 року,
встановила:
У лютому 2008 року АКІБ „УкрСиббанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ПП „Сан Імпекс Інтернешнл" про стягнення боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.03.2007 року між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту за №11127832000, у відповідність до якого відповідачу надано кредит в сумі 69 950,00 доларів США. 14.03.2007 року між АКІБ „УкрСиббанк" та ПП „Сан Імпекс Інтернешнл" було укладено договір поруки за №101612 та договір іпотеки. Оскільки, відповідач своєчасно не сплачував обов'язкові платежі, позивач змушений звернутись до суду. Просив в уточненні позовних вимог стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПП „Сан Імпекс Інтернешнл", на користь АКІБ „УкрСиббанк заборгованість по кредиту згідно кредитного договору №1112783200 від 14.03.2007 року у розмірі 356 649,93 грн. з них: 337 827,93 грн. сума заборгованості по кредиту; 9 812,45 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 9 009,55 грн. – сума заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами, неустойку за порушення своїх зобов'язань в розмірі 500,00 грн., пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 426,37 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, шляхом надання АКІБ „УкрСиббанк" право продажу предметів іпотеки від свого імені, будь-якій третій особі, надати АКІБ „УкрСиббанк" право на отримання будь-яких документів, необхідних для продажу предмета іпотеки, на період реалізації предмета іпотеки надати АКІБ „УкрСиббанк" в управління предмет іпотеки, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПП „Сан Імпекс Інтернешнл" на користь АКІБ „УкрСиббанк" 1700 грн. судового збору та 30 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 17 грудня 2008 року позов акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в позові відмовити, оскільки воно було постановлене з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовільняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 14.03.2007 року між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту за №11127832000, у відповідність до якого відповідачу надано кредит в сумі 69 950,00 доларів США. Термін погашення кредиту 13.03.2028 року.
Відповідно до п. 1.2.2. договору визначено, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 27.12.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін.
Згідно п.1.З.1. договору за користування кредитом протягом 30 календарних днів, рахуючи з дня видачі кредиту, встановлена процентна ставка у розмірі 12,5 % річних.
Відповідно до п.1.3.4. договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - з 01 по 10 число (Включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані такі проценти.
Згідно п. 5.7. договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі шляхом стягнення на предмет забезпечення.
На підставі п.1.3. договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник.
Станом на 18.02.2008 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість перед банком в розмірі 356 649,93 грн. з яких: 337 827,93 грн. сума заборгованості по кредиту; 9 812,45 грн.- сума простроченої заборгованості по кредиту; 9 009,55 грн.- сума заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами.
Відповідно до п.7.1. договору позивач має вимагати в разі прострочення платежів сплати пені, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу. Сума пені становить 426,37 грн.
Згідно п.7.6. договору та відповідно до вимог ст. 611 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф (неустойку у сумі 500 грн.)
Відповідно до умов вищевказаного договору іпотеки , іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до п.1.2. договору іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до п.2.1.1. договору іпотеки, у разі невиконання зобов'язання за договором, іпотекодержатель/банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.
Відповідач, умов вищевказаних договорів вчасно не виконував, а починаючи з грудня 2007 року взагалі перестав сплачувати належні йому платежі.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції, правильно застосовано норми статей 33 та 38 Закону України „Про іпотеку" якими визначено, що у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель має право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовЯзана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ОСОБА_1 не довів в судовому засіданні належними доказами, що він своєчасно сплачував основне тіло кредиту та відсотки по ньому, разом з тим позивач довів в судовому засіданні, що ОСОБА_1 не належно виконував
умови договорів, що стало підставою для задоволення позовних вимог позивача і прийняття вірного рішення судом першої інстанції.
Таким чином, судова колегія, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим.
Решта доводів апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 17 грудня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.